Минулого тижня ми з Андрієм їздили в Хмельницьку область до моєї університетської подружки Тані на весілля. Вона вже кілька років живе в Америці і знайшла там собі заморського чоловіка, якого звати Фаті. І коли надійшло запрошення на весілля, я не роздумуючи, погодилась. Було кльово і весело. Розписувалися вони на мальовничому березі річки Буг, де пороги і круті береги.



Read more... )
kallisto_kyiv: (погляд)
Я хазяєчка. На кухні був срач, але я себе пересилила. Поставила таймер і за годину привела все в порядок. Помила посуд, підвіконня зі слідами котячих лап :)) Потім протерла стіл, зняла з тумбочки мікрохвильовку і блендер і вимила столешницю. Тепер вона така нарядна, і так сяє. Не те, щоб вона весь час була брудна, я десь раз на місяць її мию щіткою з молочком, але зараз вона особливо сяє. Протерла провід від блендера. Попутно вирішила, раз я вже дістала молочко і вожусь з щітками-ганчірками, то паралельно витягнула плиту і помила брудний бік, на який натікав жир і всяка бяка. Враховуючи, що я рік вже нічого не смажу, а за рік до того тут жили інші люди, значить це від них залишилося. Бєє. Ще помила одну поличку в холодильнику, і помила сток для води, який забився. Там раз на тиждень треба воду збирати, інакше вона стоїть під контейнерами для овочів і витікає, коли їх дістаєш. Я виявила, що якщо в холодильнику раз на тиждень трохи проходитися тряпочкою по поличках і викидати старі продукти і їх залишки, то там буде весь час чисто. Під кінець я поставила все на місце, склала залишки яблук з чотирьох пакетів в один і підмела підлогу.

Заварила собі смачного чаю, взяла інжиринку і відколола шматок шоколаду з горішками з Львівської майстерні шоколаду, який мені купує коханий. І сіла за комп, щоб ще трошки повишивати

Сьогодні ми їдемо до бабусі, веземо їй мультиварку. Взяли віконте, а вона стрьомна шо капець. Смердить хімією каструля. Вчора в ній трохи кип"ятили воду, щоб прибрати запах, але сам факт! І в ній вчора пригорів омлет. На тефлоні. Пригорів. З олією. Це явно не панасонік.

Подзвонила Саші, перенесла урок, щоб без поспіху доробити те, що треба: дозбиратися, записати на флешку фотографії, повишивати, і ще трохи побути з кішкою. Не хочеться залишати її одну, але їхати треба. Попросила [livejournal.com profile] mur_myrka приходити до неї в гості і гратися з нею.

Втомилася трохи від уроків, і ця осіння похмура погода дуже пригнічує. Хочу наступного тижня взяти пару вихідних, щоб нікуди не бігти і приділити час собі. Висплюсь, подумаю над подальшими планами, потуплю трохи, куди ж без цього :)
Ну і ще літ-дибр напишу. Назбиралося трохи.

Минулого тижня таки зустрілася з [livejournal.com profile] raspberry_ukr. Це моя однокласниця, з якою ми вчилися з першого по третій клас о_О Потім знайшлися вконтакті я якийсь час переписувалися там, а потім Аліна зробила акаунт в жж, ми ще трохи попереписувалися, тепер уже в скайпі, і вуаля, ми таки зустрілися. Сиділи з нею в надзвичайному ресторанчику Олива на Сагайдачного, дивилися фотки, показували вишивки, говорили про життя. Виявилося, що у нас дуже багато спільного :) Шкода, що не вийшло потім прогулятися безлюдним Андріївським узвозом, але я думаю, що в світлу пору дня ми ще погуляємо, і ще нас чекає Формула рукоділля, і в театр ми теж збираємося.

У мене новий телефончик, HTC Wildfire S. Кльовий, але з ним я стала набагато менше читати :) Все граюся і маюсь дуркою. Дуже не подобається, що в ньому немає українізації. Незручно смски писати і в твіттер постити. Жуть. І новий фотік, цифромильничка. Малесенький, легенький, знімає відео і все таке. Дякую коханому.

В нас живуть мурахи. Стада мурах. На столі не можна нічого залишити. Хліб в хлібниці на холодильнику ми вже не тримаємо, бо зразу налазять стада мурах, і тоді хліб треба викидати. Вони їдять котячий корм, якщо його насипати впрок, коли я іду з дому на уроки. Вони лазять в ванній по умивальнику, вони в кімнаті в стінці п'ють воду з праски о_О, вилазять з ноутбука, лазять по мультиварці, мікрохвильовці. Дзвонила в дезинсекцію. 500 грн з гарантією 3 місяці. І все б нічого, якби не треба було знімати шафки і зривати плитку, інакше толку не буде. А ще вони приходять з вулиці по діркам біля підвіконня. Дзвонили управдому, вона каже, що це проблема всього дому і треба змиритися. Але мабуть краще буде пошукати іншу квартиру, бо я від них вже втомилася.

Багато роботи. 11 учнів. Втомлююся трохи, але і цікаво теж. Зараз у мене приблизно порівну дітей-школярів і дорослих. Треба мфу для роботи, але спершу хочемо продати принтер. До речі, нікому не треба? Реально класний принтер, ним можна і фотки друкувати. І взагалі багато речей назбиралося на віддавання-продавання.

Вмираю, хочу такий календар. Ціна питання 40 баксів, дорогувато. Але така краса, і я дуже давно хочу календар з віконечками для вписування. Повішу на кухні, буду тащитись. Треба проплатити до 10 листопада. Ще 9 днів маю.

Зробила перше замовлення на айхербі, так розрекламованому Безлепкіною. Посилка має іти два тижні, потім напишу, що прийшло і свої враження.

Сходили з Андрієм і Лерою на Реальну сталь. В дикому захваті, протащилась неймовірно. Якби її продовжували в аймаксі, пішла би ще раз.

У моєї кішки Катьки на сосках потовщення. Були в алден-веті, кажуть різати. Їй уже 15, і невідомо, як вона перенесе наркоз. Пухлини ростуть, і коли я їх сьогодні обмацувала, було видно, що їй боляче, бо вона відсторонювалась. Сходимо до ще одного лікаря, і я схильна до того, щоб все-таки її оперувати. Поки ми можемо щось зробити, треба робити і не запускати проблему. Бо пухлини меншати не будуть. Чула ще таку думку, що її звести с котом, і кошенята їй все розсмокчуть.

Хочу бабі Раї купити мультиварку, щоб їй легше було готувати їсти в її холодній хаті без газу і нормальної плитки. Питання тільки в тому, чи зможе 80-річна людина до такого звикнути і чи буде вона нею користуватися.



Слухаю цілий вечір Чубая, і він навіяв мені спогади про далекий 2002-й рік, коли я познайомилася з Наталкою Шевченко. Якраз це було десь в середині жовтня. Я була студенткою-другокурсницею, мала купу вільного часу і не знала, куди його витратити. Тож брала участь в студ. самоврядуванні, цікавилася концертами, націоналізмом, ходила на різні заходи в будинок вчителя. В той час зацікавилася укр. музикою - Терцією, Плачем Єремії. І десь на якомусь чи то форумі, чи то гостьовій книзі я поставила питання щодо найближчого виступу Плачів. А Наталка мені відповіла. Так слово за слово - і зав'язалася наша дружба. На Рок-екзистенцію, де в тому числі мали виступати і Плач Єремії, ми пішли разом, і я десь роздобула квитки на другий день концерту. Він був чи то платним, чи то важко було дістати квитки. Я тоді зустрічалася з одним націоналістом - Хакером, і в той час у нас була криза в стосунках. І я пригадую, що в день концерту він зустрів мене в ДК КПІ, став на коліно і попросив пробачення.

Навіть дивно буває, наскільки можна зблизитися з незнайомою людиною. Ви десь перестріваєтесь - чи в онлайні, чи в житті. Кілька слів, і все - ви вже зв'язані. Наталка тоді мала інше прізвище від першого чоловіка -- Очкур. Ми активно листувалися, нам було цікаво і комфортно, і 10-річна різниця у віці абсолютно не стала на заваді. Я трохи допомагала їй з компом, бувала в неї в гостях, а вона, здається, раз чи два була у мене. Я спихнула на неї свого задорослого як для мене ухажора.

Пам'ятаю Коронацію слова, де Наталці вперше присудили приз, і потім з великими затримками і трудами видали її книгу - Містичний вальс. Примірник з автографом авторки досі стоїть у мене на поличці. І книга така класна вийшла, люблю її найбільше за її всі інші твори. Читала разів десять, не менше. Пригадую, як пішли на Коронацію, сиділи в актовому залі Будинку вчителя, вболівала за неї і щиро раділа її досягненням, а потім ходили на фуршет. Інші книжки я теж всі читала. І сольні, і у співавторстві з Сашком.

Пригадую, як святкували якийсь Новий рік всі разом. Я, Наталка, Сашко, Ніна із Коронації слова. А через півроку після того святкування, Наталка з Сашком одружилися, а я була у Наталки за дружку. Вінчалися вони в церкві на Поштовій, вінчання проводив батюшка-грузин, все вінчання відколював якісь жарти, і все пройшло дуже круто. Все, що він казав, вже не згадаю, але одне запало в пам'ять. Він питав "Вы не баитесь, что я так громка разгаварываю"?

Потім Наталка переїхала до Сашка на інший кінець міста, а в мене закрутилися свої справи, то я в Москву намилилась, то зажила сімейним життям і стало ліньки кудись виїжджати, зідзвонюємося ми рідко, а бачимося ще рідше - раз на рік, але я все одно ніжно її люблю. А рік тому у Наталочки і Сашка народився синок Марко, бачила його оце на днях. Підкорив мене з першого погляду. Такі щоки і такі блакитні очі! І так схожий на Сашка.

Наталко, я знаю, що ти мене іноді почитуєш :) Цей пост для тебе. Ми знайомі вже цілих 9 років, уявляєш собі? І я дуже рада, що ти моя подруга.
kallisto_kyiv: (весняна аватарка)

Минулого тижня зустрічалися групою. Вирішила написати, щоб залишилася пам"ять.

Прийшли всі, хто зміг, і хто в цей час був у Києві:
я, Таня Казачинська зі Стасом, Таня Зозуленко залишила в машині чоловіка і дитину, Оля Гаврилюк, Макс Прудеус і Аня Потапова.

Таня Казачинська і Стас потихеньку роблять ремонт в своїй квартирі. Таня закінчила курси шиття і тепер суміщає роботу перекладачем в юридичній фірмі з пошиттям одягу подругам. Стас працює я так і не зрозуміла де, але зрозуміла, що в нього п"ятеро підлеглих.

Таня Зозуленко народила дочку Оксану і тепер няньчиться з дитиною :) Рада була її побачити, вже мабуть з рік не бачилися.

Оля Гаврилюк купила квартиру в Броварах і тепер стала майже киянкою. Працює там же, в мерседесі.

Макс Прудеус умнічка. З фокстрота перейшов в msi, а звідти в покетбук, і тепер якийсь там директор. Катається по всьому світу і просуває там покетбуки.

Аня Потапова закінчує аспірантуру і фрілансить перекладачем. Розказувала трохи про кафедру і тонкощі написання роботи.

Сімейство Антіпових не прийшло. Андрій написав мені вконтакт, що не може. Кажуть, вони чекають поповнення :)

Чубик обіцявся під"їхати, але я так і не знаю, чи він прийшов - пішла раніше в театр. У Андрія недавно народилася дочка Зоряна.

Едік не так давно одружився, і я про нього мало що знаю.

Вітя звільнився з армії, зараз живе в Харкові і як писав, працює в Волі.

Андрій Гальчус теж одружився, робить кар"єру в військовому інституті.

Діма Щерба працює в МЗС, впевнено посувається кар"єрною драбиною і скоро поїде кудись закордон як аташе.

За кордоном зараз Мирослава, Юля Клименко і Ромка.

Мирослава поїхала на рік в Англію, працює в замку в Едінбурзі. Я щітаю, це прикольно :)

Юля поїхала в Америку одразу після випуску, і тепер там живе і шле звідти нам привіти.

А Ромка отримує МБА на Кіпрі і працює барменом.

Оксана Климчук і Оксана Турбал, Альона Бичик, Лєна Котова - запрошення розсилала, але вони не відгукнулися. Де вони і як поживають, я не знаю.

Говорили про ремонти, бо Таня зі Стасом продовжують ремонт, Оля теж в процесі, а Аня не так давно закінчила. Я думаю, через рік-два будемо говорити про дітей і методи їх виховання, років через 10 про вибір школи, а через 15-20 про те, де краще вставити зубні протези і полікувати геморой :)) А взагалі я дуже рада, що ми зустрічаємося і не забуваємо одне про одного, і що всі досягли таких успіхів, і що всі такі кльові.

Трохи більше фоток доступно по лінку.
Вчора робили суші. Так душевно посиділи. Були: моя любіма [livejournal.com profile] lenkin з сином Ніком, [livejournal.com profile] zee_milko з чоловіком Андрієм, [livejournal.com profile] st_avi з Андрієм, Сашкіна сестра Настя з Дімою, ну і я :) З’їли 2 кг рису і 1 кг риби у вигляді ролів і ліпних суш. Було кльово і весело. Грали в монополію, вирішили піти на день конституції на Айя поматрасити днів на 5. Треба мабуть повторити, бо сподобалось )

А тепер фотки.

Так виглядали роли. Таких тарілок у нас вийшло дві.



Я і моя любіма [livejournal.com profile] lenkin



Головні сушімахери. По ліпним сушам виступав Сашкін Андрій

kallisto_kyiv: (басака)
1. Телефон
Контакти я відновила, але видно десь якийсь конфлікт, і коли мені іде вхідний дзвінок, я не бачу, хто мені дзвонить. Тупо білий порожній екран. Лікарю, це лікується?

2. Крим і ващє
Мис Айя за нами скучив. Беремо квитки, і хоч на третіх полицях, хоч де, хоч як, ми до Айя доберемось. Юри в нашій спитій компанії не буде, зате буде Льошик з друзями, і Наташка. Тиждень -- це не три, але і не шумне брудне місто.

3. Твіттер
Завела собі наканєцта твіттер. Пописую туди часто. Хто там є, френдіть мене: http://twitter.com/kallisto_kyiv

4. Умопомрачітєльний мужчина і вуха
Юра мабуть і цього року візьме перше місце в цій номінації.
Сьогодні ходили до нього на роботу. Мене почали непокоїти вуха, а оскільки він лор, хоч і дитячий, то нам була пряма дорога до нього. Шо сказати. Більш турботливого чоловіка я не знаю. Коли мені кажуть: ти посиди, я сам все зроблю, і починають навколо бігати, метушитися і піклуватися про мене, то я просто млію. 20 хвилин Юриної уваги -- і я цілий вечір тільки що не мурчу як кішка. М. Паралельно виявилося, що в мене в правому вусі отит поселився. Через це дуже не люблю ходити до лікарів: от жила стільки часу і не знала, що в мене отит, і якби не пішла до Юри вуха промивати, то і не дізналася б, і він пройшов би сам. А так краплі якісь купуй, в вуха їх капай... Бє.

5. Чорні логіки
Чорні логіки впливають на мене магнетично. Коли вони починають мені розказувати, ЩО я вмію, а точніше навіть не розказувати, а нагадувати і перераховувати, а потім ще починають гладити по сугестивній (= давати чіткі інструкції, як жити далі і що робити, щоб дєнєг заробити), у мене аж крила за спиною виростають і я починаю думати, що я все можу. Тільки от чого поряд немає цього самого чорного логіка, який би мене весь час підживлював?
*Для тих, хто не в темі: чорний логік -- це не чорний дембель і не чорний спелеолог. Це з соціоніки поняття

6. Як дістати сусідів
Ващє припарили сусіди. Ремонт роблять. І пиляють щось, і пиляють. Сьогодні слухала-слухала, взяла пляшку пластикову і стала стукати в батарею. П’ять хвилин стукання -- і диркати вони припинили. Але ж диркають щодня по три-чотири години. От що можна диркати вже два тижні? Я не розумію. Паркет не будеш шліфувати два тижні. Плитку теж не будеш два тижні пиляти. Розпиляв за півхвилини і тусуйся. Коротше, я без поняття. Але бісить страшно. Спати не можна (починають рано, десь з 8-30), зосередитись не можна, музику і кіно не чути -- ужас-ужас.

7. На героїв дніпра горів секонд
В ніч з суботи на неділю горів секонд на героїв дніпра. Я вже почала було в траур впадати, але сьогодні були на ринку і туди заглянули (я знайшла потрясну футболочку і таку собі спідницю, а Таня класний сарафан і ще один такий собі сарафан), і виявилося, що все не смертельно -- одна половина порожня, але інша працює. Шкода, що згорів той контейнер, де були дуже кльові нові шмотки, і де я кожен раз знаходила собі якусь милу штучку. Але нічо, на їх місце прийдуть нові.

8. Файне місто Бровари
В неділю була на ікскурсії в Броварах і вгостях у [livejournal.com profile] lenkin. На перший погляд, вони здалися мені милим провінційним містом, але коли я погуляла по ньому більше, то воно і сподобалось мені більше. Є все для комфортного життя: маркети, кіно, каток, боулінг, басейн, школи і дитсадочки, продукти дешевші і домашніх продуктів більше. В магазинчику з вишивками купила три ниточки мультиколора дмц. Тепер думаю пустити їх на прикраси. І відріз красивої тканини теж для рукоділля -- зроблю з них бусинки. Вже навіть бачення в голові є. Шоколадний член в кондитерській під лєниним домом купити не вдалося, всі розібрали. Лєнина нова квартира така ляля, ще трохи, і можна буде вселятись. Ну і взагалі рада, що Лєнчика побачила.
kallisto_kyiv: (літня аватарка)
Коротка передісторія: минулого року я їздила на екстрім-гру "Острів скарбів". Приз виграли, гарно провели час і роз’їхались. А ще дуже здружились і тепер зустрічаємося кожні 2-3 місяці, кудись ходимо порухатись: на каток чи в боулінг, а потім вечеряємо і ділимось новинами.

От і перед новим роком вирішили зустрітись. А щоб було не нудно, вирішили зробити цю традиційну зустріч в форматі карнавалу :) Місце дії - новий розважальний центр "Блокбастер".

Отже, герої. В наявності були: Джульєтта, Міккі-маус, Клоун, морячки, ковбой, Пеппідовгапанчоха, Джокер, Петька, Гламурний зайчик і парочку сачків без образів.



Весело було надзвичайно. Ми грали в фанти, в боулінг, пили молочні коктейлі і їли сендвічі, фоткались і дуріли! Розказувати тут нічого. Це треба бачити



Думаю, вам не треба пояснювати, що я в той вечір, а втім, як і завжди, була неперевершена
kallisto_kyiv: (свиня)
ковбаса з фруктовим чаєм непоганий обід, еге ж? ;) добре, що на святкуванні НР в офісі з’їли не все. шкода, мандаринок не купила, але в центрі тут все закрито сьогодні. не можу, так фрукт якийсь хочеться згризти.

завтра зранку іду в зал. буду відкривати рік.

снились вранці тривожні сни. чотири сни підряд про те, як Нікіта йде і я не встигаю його зловити, тільки двері хлопають. але сни з варіаціями. отжеж. в реалі все-таки встигла зловити.

вже два тижні не можу купити собі датований вузький щоденник. події назбируються, а записати їх нікуди. сьогодні вирушу на пошуки в цум.

мерзну. вдома холодно, на роботі дубняк, хоч сиджу і поряд з обігрівачем. руки холодні і взагалі холодно. сьогодні в мене починається період інтроверсії. заб’юсь в нірку і буду там жити.

так іноді не вистачає логіка поряд. от Таня поїхала, а я тут без неї цілий тиждень розважаюсь. потім описала ситуації, розказала їй, а вона як розклала все це на полички, я аж іншими очима подивилась на те, що склалось. дуже добре, коли поряд є логік і який може об’єктивно все пояснити.

по понеділках я традиційно їм суші з Ленаркою, але оскільки її немає і вона взагалі морозиться, її мені замінить Сашка, і ми підемо в кіно. розкажу їй як у мене справи, бо не бачились вже тижні півтора, і заодно подумаємо, що Ленарці подарувати на день варення. правда, це буде коли роботу пороблю, а її на вечір стільки навалили, що мама нє горюй.

у нас в офісі заразні трудоголіки. ладно ми з Юлею прийшли, у нас же домовленість була. а тут ще двоє приперлись, сидять і шуршать уже три години. нє, ну нормальні люди? канікули в усіх, а вони на роботі стирчать.
kallisto_kyiv: (їжачок)
про роботу: все наладилось, з Юлею наладилось, я спокійна і весела. Тепер приходжу на десяту годину. І от тільки зараз згадала. У мене на кожній роботі так буває, що я в якийсь момент часу починаю приходити на годину-півгодини раніше за всіх інших. Я люблю такий час. Є можливість спокійно роздягнутися, перевзутися, попити чай і перевірити пошту. І так, не поспішаючи і не летячи кудись, включатися в робочий процес. Це як час для себе. Дуже гарно. І є можливість піти на годину раніше за всіх інших. І виходити в супроводі заздрісних поглядів колег.

про погоду: нарешті, хоч колись, хоч цього року на новий рік у нас настала справжня зима. Не дуже холодно: всього лише -5, на вулиці лежить самий справжній холодний білий сніг, і він же падає з неба! Про що ще можна мріяти перед новим роком? :)

про театр: нарешті збудеться моя найбільша в житті мрія. 2 січня я іду на балет "Лускунчик"! Я вже років 5 мрію потрапити на цей балет і постійно мені щось перешкоджає. То квитки подорожчали, то от прямо зараз немає в гаманці достатньої суми на квитки, то каса не по дорозі. І от - парам-пам-пам! - я сьогодні сказала: оце вже ні, скільки можна так жити? І пішла в касу театру і купила квитки! Так що другого числа детальний звіт з мене.

про книжки: я підрахувала, а скільки ж я книжок цього року прочитала, недаремно ж я пишу свої враження в жж і відмічаю книжки в імхонеті. Їх вийшло більше 80 (я просто не все ще дочитала і щось точно не порахувала). Так що я молодець! В середньому на книжку у мене ішло чотири з половиною дні. Ай да я!

про друзів: як же добре, що вони в мене такі класні! Завтра у нас буде самий справжній карнавал. Ми будемо кататись на роликах (а може грати в боулінг), у нас буде вікторина і всякі прикольні розваги. Фотки треба не забути поробити і тут показати. Я ще не знаю, ким я буду, бо костюм буду вибирати завтра безпосередньо перед вечіркою. Але я впевнена: це буде круто. А ще сьогодні знову водили козу з Ленарою, Сашкою і Катею. З Криму, де їли лагман і чебуреки, пішли в сіті-кафе в фудкорті на Бесарабці. По дорозі безобразно хіхікали, кидалися сніжками (ну зовсім трішечки), роздивлялися навколишні будинки і раділи життю.

А в неділю ми будемо ставити ялинку. Мама протестувала, але ми з папою сказали: какой зе это новый год, да без ёлоцки?

Все прекрасно, коли хочеш сприймати життя прекрасним, чого і вам бажаю!
Всім чмокі і з наступаючими вас!

пєар

Sep. 10th, 2008 01:05 pm
kallisto_kyiv: (свиня)
от що пише мій друг Макс, manilu

Мы с братом запустили новый ресурс для самого простого в мире поиска компании для обеда. Ресурс называется www.poobedaem.com или просто "пообедаем".

Приглашаю! Все отзывы и комментарии поощряются, так как на сайте еще бывает появляются маленькие глючки.

Буду благодарен, если пригласишь своих друзей и буду безумно рад если именно мои друзья, или друзья моих друзей выиграют пару сотен долларов (раздел конкурсов).

Желаю памятных и интересных обедов. И как добавляет наш слоган - вдвоем всегда веселее.

Почитала. Прониклась. Зареєструвалась :) Якщо що - я доступна в робочий час на Майдані, а в неробочий в основному на Оболоні.

життя

Jul. 26th, 2008 12:49 am
kallisto_kyiv: (літня аватарка)
Ленара приїжджала! Два тижні була, і ми щодня бачились. Не бачились тільки в минулий четвер, зате потім як побачились в п"ятницю, то не спали до четвертої ранку і все не могли наговоритись. Тепер я їй наказала приїжджати у вересні на роботу, залишось тільки шефа її уламати ) Подзвоню йому і скажу: Мустафа бей! Ленара йок Кирим, Ленара Київ. Він все зрозуміє і одразу її викличе :))

Вирішила вчити кримськотатарську мову, щоб можна було з Ленарою говорити шифрами прямо на роботі. Уже цілих два уроки пройшла. Шикарно :) Давно я нічого нового не вчила!

Сьогодні ходила в Жовтень на Параджанова "Тіні забутих предків". Воно то канєшна кльово, але такі речі дивитись, як в принципі і читати, треба підготовленим. Начитатись критики, зрозуміти, що хотів сказати автор і взагалі чим він крутий. А тоді уже дивитись, як це втілив режисер. Хоча я Тіні по тєліку вже не один раз бачила. А це захотіла піти і подивитись на широкому екрані. Хоча не можна сказати, що екран був широкий - фільм показували в залі Аншлаг. І ще у мене виникла підозра, що там екрана було замало для картинки, бо були кадри, що у людей були голови обрізані десь по очі, і кадри з заголовками були якось вгору-вліво зміщені. Лєна так взагалі мало що зрозуміла, а ми з нею ходили. А я для себе основну ідею фільму назвала так "вот что с людями делает любовь!". І вот взагалі. Чому більшість творів світової класики - трагедії? От нєт шоб про щось хороше написати, добре, вічне. Так ні. Вона втопилась, а він все життя неприкаянний ходить. Або той же Шекспір: то молоді люди вбили себе об стіну, бо їхні сім"ї щось не поділили, то заздрісний негр зруйнував щастя свого начальника.

Кажуть, сьогодні патріарх приїжджав. І хоч тепер я в центрі працюю, це пройшло все якось повз мене. Та і не цікавилась я цим особливо, бо ті церкви, до яких я виявляю прихильність (автокефальна і упц кп) раптом чомусь стали неканонічними. Ну і фіг з вами, подумала я, і вирішила забити на патріарха і ці всі заходи. Все одно не люблю натовп.

Ленара поїхала і я тепер стала виїзна і доступна. Так що якщо хтось хоче мене бачити, пишіть, приймаю заявки :)
kallisto_kyiv: (я)
Хотіла б я написати, що і я розчищала, але я прийшла побачити Анта. Розчищали вони знатно, мені сподобалось.



Ант:


Більше тут: http://community.livejournal.com/saveoldkyiv/245514.html
І тут: http://bikefuture.blogspot.com/2008/07/blog-post_21.html

(перше фото Віктора Загреби, друге - [livejournal.com profile] polar_bird і)
kallisto_kyiv: (я)
Сама Ленара :)


Їли вкусності


Присоромлювали пам"ятники


Фоткали на пам"ять майдан


:)


В альбомі трохи більше
kallisto_kyiv: (їжачок)


Минулі вихідні я провела в Криму. Літо тільки почалось і так кльово, що ці перші літні дні я була серед різнотрав"я, гір, скупалася в морі.

Але все по порядку. Виїжджали з Києва в четвер 5 травня ввечері. Перед тим я запаслась рюкзаком, спальником і каріматом. Оскільки я ще турист-початківець, то свого спорядження у мене немає. На щастя немає проблем з фірмами, які це спорядження дають напрокат. Рюкзак спакували, я врахувала всі інструкції не брати важких речей, косметику і телевізор з диваном, бо коли несеш це все на собі, кожен кілограм здається втричі важчим.

Їхали ми невеликою дружною компанією з семи чоловік - я, Таня, її двоє Андріїв і троє їхніх друзів з англійських курсів: Льоша, Наташа і Сергій. Після контрольної закупки в Кишені сухарями, консервами, овочами і іншими корисними речами мій рюкзак поважчав ще кілограм на 5 і в результаті важив десь 15 кг.

читати далі )
передісторія. Моя подружка Таня - Габен. Мій соцзамовник. Дружимо ми вже років кілька, бачимось пару разів на тиждень, все кльово. Габени особливі тим, що вони помішані на здоровому способі життя, дієтах, схудненнях, спорті, туристичних походах і т.д. Таня не виняток. В особистому житті, побуті, літературних і музичних смаках ми чудово спілкуємось, у нас все по-різному і спілкуватися нам комфортно. Але в тому, що стосується здорового способу життя з нею краще не сперечатись :) І так вона мене вже замовила, що я скоротила споживання шоколаду, перестала їсти смажене, почала дуже ретельно читати етикетки в магазині перш ніж щось купити. І навіть не дивлюсь на мої колись улюблені чіпси :)

Історія. Купила вчора цукерок шоколадних. Іду, з насолодою поїдаю їх і думаю: ой як добре, що Тані в місті немає, хоч цукерок можна поїсти. Наступна думка: блін, оце вона мене вже залякала.

Думаю про Джеків. Серед моїх знайомих вони є. Їх аж троє. Шульман казав нам, що у кожного типу свій час зрілості і свій час зустрічі з дуалом. Так от у мене зараз явно не час їх зустрічати. Поясню, чому. Джеки взагалі істоти надзвичайно активні і надзвичайно рухливі. А що ви хотіли - у них перша функція ділова логіка. Недивно, що до 25-27 років у середньостатистичного Джека є міцний грунт під ногами, маленький свічний заводик або хоча б половина. Ну а де маленький свічний заводик бізнес, там і богемний спосіб життя, дівчата, розваги, гульба до ночі і т.д. Тобто місця і обставини, в яких Драйзера в здоровому глузді і при добрій пам"яті просто не побачиш.

І от я думаю, що один мій жж-шний френд і колишній співліцейник є Джеком. Імена називати не будемо. Принаймні, з того, що він в жж пише і з його стилю життя можна зробити такий висновок. І якщо припустити, що він Джек і порівняти його ритм життя з моїм і його ареал існування з моїм, то виходить, що ми з ним ніяк і ніде не перетинаємось. І ще можна припустити, що коли він захоче остепениться, він почне шукати собі тиху заводь, в якій сидить Драйзер і караулить його. Я не маю статистики, наскільки часті пари Джек-Драй до 30 років, але думаю, що нечасті. Бо Джек настільки швидко літає, що просто не бачить Драя, а Драй думає: Господи, як я зможу бути з цією скаженою людиною? І йде до більш спокійного Штірліца, Габена або навіть Дона.
про Євробачення
Мені не подобається Ані Лорак ні як співачка, ні як жінка. Після того, як вона почала зустрічатися з цим своїм турком, вона стала мужикувата, втратила жіночність, якусь невинність, яка була їй притаманна, шарм. Зараз вона просто шумна дамочка, якої забагато. Дивитись Євробачення буду, дивлюся вже третій рік.

про вибори
Дістало це вже все, хочу щоб вони поскоріше пройшли і забути про них. Але при цьому я ще зовсім не вирішила, за кого голосувати. Катеринчук такий лапочка, але він і приблизно не збирається в мерське крісло, а відтягує голоси від Кличка. В світлі ціього я би продала голос, але ніхто не пропонує купити, а в телевізорі погрожуть розправою над тими, хто буде купувати і продавати. А між тим продаж голосу був би найкращим виходом -- хоч якийсь зиск киянин може мати з виборів. Бо за кого б не голосував, все одно буде в програші.

про погоду
Літо нарешті прийшло. На вулиці +25, всі ходять в футболках і босоніжках. А в суботу я вже їла перші полуниці. Що дивно - цього року багато комарів. У нас вдома їх буває небагато, але тут аж в травні вже почали залітати в квартиру. Гарно, що літо нарешті настало.

про великих українців
Вся френдстрічка завалена коментарями про передачу. Я не бачила жодного випуску, але скажу таке: хтось міг сподіватись на те, що Бандера першим буде? От наївні :) На інтері - і Бандера. Хі-хі. І ще френдстрічка завалена обуренням з приводу того, як в Росії українських відомих людей в видатні росяни записують. Так це ж кльово. Пофіг, з яким формулюванням записують. Нехай хоч як туземця з племені тумба-юмба. Скільки росян було в нашому списку? Оскільки я передачу не дивилась, то точно не скажу. Але не думаю, що багато. Радіти треба, що українці настільки видатні, що їх росіяни включили до своїх списків.

про друзів
Ленара! Не їдь в Крим! Хто зі мною буде в кіно по середах ходити на всякі дурацькі комедії, які ти так любиш? А в Сімферополі немає Космо і ДЦ. І немає стільки вишивальних магазинів! І найголовніше: там не буде мене! Коротше, скажи своїм шефам, що я їм передала, щоб тебе залишали в Києві! Бо я буду скучати!
kallisto_kyiv: (свиня)
Шашликовий пікнік насправді вийшов сосисочним, бо зібрались експромтом і не маринували м"ясо. Нас було багато: Абдул, Каллісто, Ліна, Слон, Дімон, Зява, Клим, Терра і Стрелок, Ашер з кіндерами і Лєною :) Природа була як завжди класна, ми були як завжди неперевершені, сосиски були дуже смачні і багато, а я не напилась, хоч там і був Ашер, і я була мабуть єдиною тверезою людиною :-Р Нас знову ледве не затопило - за шість годин вода підступила на 5 метрів по берегу :) Але ми вчасно втекли :)
Сосиски вдались!

А тепер будуть слайди


ще слайди )
Мій друг Макс Лук’яненко пише про те, як наші геніальні перекладачі перекладають назви фільмів.
Люблю почитати, смішно і цікаво.

the holiday (2006)
отпуск по обмену
каникулы; отпуск
переводчик просто показал, что фильм он все же посмотрел или рецензию прочитал, да только вот все даром. все креативные понты здесь излишни

serenity (2005)
миссия серенити
серенити
большое «спасибо», что дополнил автора, ему то как раз и не хватило 5 сек, чтобы дописать в название слово «миссия»

finding neverland (2004)
волшебная страна
отыскивая небыляндию
тут никто даже не удосужился подумать головой, просто перевел, как захотел. вариант перевода «найти…» — неправильный, так как не сохраняет аспекты оригинала и не имеет обратного перевода

більше цікавих штук

Profile

kallisto_kyiv

April 2017

S M T W T F S
      1
23 45678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 23rd, 2017 11:51 am
Powered by Dreamwidth Studios