Знайшла час написати про пологи в Роддом Адонис

Палата.
Є два типи палат: з санвузлом і без. Останні трохи дешевші. В палаті знаходяться ліжко, розкладний диван, кондиціонер, телевізор, кювез для дитини, пеленальний столик, шафа, стіл і два стільці. Світло, просторо. В санвузлі - умивальник, унітаз, душова кабіна. В нашій душовій кабіні була пліснява під ободками. Палати прибирають раз на тиждень - вологе прибирання.

Роддом знаходиться над дорогою. Шумно, з відкритим вікном не поспиш. Погуляти ніде, маленька територія без дерев. Хороша звукоізоляція, хоча коли породілі кричать на повний голос, їх чути.

Їжа. Для жінок харчування шестиразове: два сніданки, обід, підвечірок, вечеря і друга вечеря. Для партнера або хто там ще хоче їсти разом з жінкою - триразове. Їжу привозять в палату і потім забирають порожні тарілки. Я думаю, за такі гроші їжа могла би бути цікавішою. Гречка або ячка з тушкованим м’ясом, легенький супчик. Не кажу, що хочу дефлопе з крутонами, але в межах дієти можна було би придумати щось приємніше, цікавішу подачу, різноманітніші страви. Зовсім не було фруктів - тільки запечені яблука. З овочів давали шматочок помідора розміром з фалангу великого пальця, і то не щодня. І це в сезон фруктів-овочів. Думаю, якби зробили можливість вибору страв, було би добре. Обіцяли врахувати індівідуальні побажання, а я не їм молочку. Але її давали щодня. Не хочеш, не їж, будеш голодна. На сніданок молочна каша, щодня на підвечірок або другу вечерю кефір чи щось таке, я його одразу Андрію віддавала. Порції напоїв маленькі. Маленький 200-грамовий стакан, в якому на два пальці не долито компоту чи чаю, чи що там цього разу принесли. Ну невже не можна принести, наприклад, літровий графін компоту? Пити ж хочеться постійно. В коридорі був кулер, заварювали чай, але чашок в палаті не було, тож ми залишали або після обіду, а потім попросили маму принести з дому.

Обхід щоранку - педіатр і гінеколог. Лікаря можна викликати потім упродовж дня і спитати все, що цікавить. Медсестри приносять все необхідне: прокладки, пелюшки одноразові, при потребі принесли молоковідсмоктувач. В палаті є одноразові капці, халат, зубна щітка і паста, два рушники. Рушники видають тільки жінці, партнер має свої з дому брати.

Гості можуть приходити вільно, їм тільки на вході треба вдягти бахіли. Флюорографію ніхто не питає.

Пологи пройшли не так, як я хотіла і стали для мене досвідом, який досі згадувати сумно і тяжко. Одразу хочу сказати, що медичну кваліфікацію лікаря я не ставлю під сумнів, але я не побачила прагнення лікаря до останнього боротися за пологи природним шляхом, натомість, про епідуралку і оце все мова зайшла практично одразу, і про це говорилося впродовж тривалого часу. І схоже, він і не був настроєний на природні пологи. Чому? Він зайшов якось в родзал і сказав: ти оце опираєшся і не хочеш епідуралку, а от в сусідній палаті вже годину як стоїть епідуралка. Тобто йому простіше не вести пологи природним шляхом, а зробити всім однаково? КТГ писалася чи не половину пологів, відповідно, вставати і рухатися я не могла. Через якийсь час лікар почав залякувати погіршенням стану дитини і продавив епідуралку, а там уже і окситоцин підіспів. Встати і рухатися дозволив тільки тоді, коли після багатьох прохань дозволити встати я розплакалася і стала апелювати до того, що вони позиціонують себе як пологовий будинок максимально дружній до жінки, і обіцяють забезпечити протікання пологів з психологічним комфортом і дати можливість вибрати будь-яку позу для пологів. Підтримки, тепла від акушерки і лікаря я не побачила, акушерка часто повторювала: чого ти кричиш? (Перейми були дуже болючі), думай про дитину, зосередься на процесі, і лікар до цього підключався. Тільки анестезіолог підбадьорював, спасибі йому за це. Було тяжко, боляче і некомфортно.

Грудне вигодовування. Підтримки ГВ в цьому роддомі немає, хоч і після народження дитину виклали на груди і приклали. Дитина перша, про ГВ я не знала майже нічого. Педіатри до цього не долучилися ніяк. Нав’язували пляшку, зручну позицію не підказали, прикладання не показали, молоковідсмоктувач давати не хотіли, і незадоволено питали, чи правда він мені треба. В першу ніч дитина плакала, то стояли над душею з пляшкою, доки я не погодилася, замість показати прикладання чи запропонувати зцідити. На другу ніч я сама вже прочитала в інеті, що можна зцідити, зцідила в ложку і так нагодувала дитину. На третю ніч сама наполягла на молоковідсмоктувачі. Педіатр (Сергійко Інна Андріївна) на прохання показати, як прикласти дитину, досить зверхньо сказала щось на зразок: ну якось так стисніть сосок і якось так всуньте його дитині в рот. У вас не виходить? Ну я це можу з заплющеними очима зробити. Такою була допомога з ГВ.

Педіатри. Щодня різні, з дивними рекомендаціями, суперечили одне одному. Наприклад:
Одягніть шапку, у дитини ж голова замерзне (при +25 в палаті).
Зніміть шапку, ви ж перегрієте дитину!

Годувати за вимогою, годувати по годинах, будити, не будити для годування. Дивна позиція по щепленню (лікар-чоловік): я сам не знаю, чи треба їх робити.

Підсумовуючи все вищесказане. Добре, що зі мною і дитиною все добре, але вдруге народжувати туди я не піду, а пошукаю лікаря, який буде ставитися до мене бережніше і зробить все, щоб пологи пройшли по можливості без втручань і природним шляхом.
У мене є 8 хвилин на цей пост

Всі диброві записи перемістилися в твіттер.

Прокидання і лягання спати. Для прокидання настроїла комп, щоб він вмикався в 7-25. Спати для цього лягаю тепер раніше. Настроїла програмку, щоб комп примусово вимикався в 0.30. Діє.

Збіги дивні. Тільки сьогодні прочитала, що Дженіфер Морісон з Хауса грає на Бродвеї в якійсь п’єсі матір сліпоглухонімої письменниці Кеті Халлен, а потім через півгодини почула про неї в аудіокнижці Кові. А раніше ні разу про неї не чула і не знала. Нагода дізнатися більше.

Слухаю Кові. Тарганів у голові розганяє капітально, а заодно наводить ясність. Дуже помічний. Дуже задоволена. Ремонт голови в процесі.

Таскаюся з блокнотиком-щоденником, де записую всі справи, уроки і т.д. Лекція по тайм-менеджменту з кругозору дуже допомогла. Саші-лектору респект.

У мене пачка нових учнів, всі такі прекрасні, що слів немає.

Я неймовірно щаслива останніми днями. Моє життя наповнене і плідне. Дні не проходять даремно і все налагоджується.

На Демерджи я скоріше за все не їду, хоча дуже хочеться.

Вишиваю фламінго, поки немає деталей, називаю їх пюрешкою. Вони такі ж рожеві.

Слухаю Валькірію Семьонової і читаю Ксеноцид Орсона Карда.

Ходжу в спортзал для того, щоб стати газелькою і стройняшкою. По можливості стараюсь не пропускати.

Ремонт майже закінчився. Поклали плитку, попереду встановлення сантехніки.

Всьо, час вичерпано, зараз комп буде вимикатись. Всім чмокє
kallisto_kyiv: (погляд)
накупалась, засмагла, відпочила, плавала в морі і ходила пішки в Балаклаву
поряд були друзі і самий умопомрачітєльний мужчіна на світі
останні вихідні літа я провела там само, де його відкривала - на мисі Айя
ходили на мангуп, спали під оксамитовим небом, слухали пташок і тишу, і навколо не було ні душі

детальніше і з фотками пост пізніше

розгрібаю френд-стрічку. промотала вже 600 постів, а дійшла тільки до 1 вересня. а вечір вже близько )
всім чмокє
Любі друзі, сьогодні я вас покину. Їду в довгоочікувану відпустку на довгоочікуване море. Їдемо з наметами, будемо єднатися з природою. Я нарешті докупила недостаючий мені рюкзак, взяла терра інкогніта тріал 55. Нібито все вже спакувала, стараюсь нічого не забути. Головне, що набираю вишивок і сподіваюся їх ударно там повишивати, раз робити буде більше нічого. Покидаю вас влітку, повернуся вже восени.

Батьки поїхали, залишили мене з Раєю на господарстві. Рая ходить за продуктами, а я готую з них хавчик. І сьогодні я прийшла з кіно і зараз варю їй суп і хвилююсь перед дорогою. Дочитала нарешті збірку "Вбити чужого", де одне оповідання написав мій улюблений Лук"яненко. Слухала Пітера Хега "Смілла і її відчуття снігу", але начитана вона дуже повільно і я не встигла її дослухати. Шкода залишати, все ж забуду.

Ходила сьогодні на чергового Бетмена. Їздила аж в Батерфляй на Урицького. Думала хоч раз в житті подивитись фільм англійською мовою, навіть настроїлась на це, але баришня продала нам квитки на українську озвучку, а іти міняти вже не хотілось, бо сеанси в два зали почались одночасно і я не хотіла пропускати початок. В принципі, це і на краще, що ми потрапили на українську озвучку, бо фільм важкий і постійно тримає в напрузі. А з англ. озвучкою треба було би ще більше напружуватись і вслуховуватись в англійські слова. До речі, я мала дуже приємну компанію і навіть трохи шкодую, що їду саме зараз. Але сподіваюсь, що коли повернусь, все буде ще райдужніше.

От і все, що я хотіла сказати сьогодні. До зустрічі у вересні :)
kallisto_kyiv: (їжачок)
На роботі сиджу
Так вишивати хочеться. руки чухаються. ех як би я зараз засіла з голочкою і під колекціонера Фаулза повишивала
Мама і бабуся сьогодні їдуть і я зможу до ночі сьогодні повишивати. зразу після роботи піду додому і буду вишивати-вишивати-вишивати
***
Їду на моря. Квитки куплені, спальник є, кросівки-мерели з вібрамовою підошвою купила в спортмастері, карімат і намет знайшла у тата, купила динамо-ліхтарик і насадки для зарядки обох мобільних. Ще залишилось купити рюкзак і я буду зібрана. Їду надовго. На 17 днів. Знову їдемо на мис Айя, тож виходить, що я почалаі завершу літо на морі, і в одному і тому ж місці. На роботі за цей час без мене будуть плакати, але я ціле літо терпляче чекала на відпустку і відмовлятись від неї не збираюсь. Взагалі не дуже люблю відпочивати у серпні, бо ночі в цей час вже холодні. Сподіваюсь на теплий спальник і затишний намет. Електрики там не буде, книжки з телефона сильно не почитаєш. Л-бук я ще не купила (я на нього майже дозріла), паперової книжки в тих умовах мені на 3 години вистачить. Тому наберу батарейок для плеєра і піврюкзака вишивок. А на вихідних будемо їздити на ікскурсії, знову хочу потрапити в херсонес, погуляти тінистими затишними вуличками Севастополя. Ну і до Ленари треба обов"язково на кілька днів вибратись. Похвалитись моїми надбаннями в кримсько-татарській мові. Ага, щодня займаюсь. Слова вчу, правила різні. Цікаво так!

наостанок: що я думаю по війну Грузії і Росії )
kallisto_kyiv: (їжачок)
Вчора бачилася з подружкою. Проходили повз рукодільний магазин і вона сказала, що їй треба подивитись голки. Я спитала, навіщо, у неї ж їх штук 50. А вона сказала, що голок забагато не буває. Це в принципі правда, це корисно, коли вишиваєш великий проект. І ще вона сказала, що вони ламаються. Я прийшла додому, сіла вишивати і почала думати, як же це коли голки ламаються. У мене були випадки, коли вони ламались, але за три роки всього лише раз чи два.

І от вишивала я, вишивала, сиділа до одинадцятої години, і вже збиралася іти спати, залишалося вишити буквально 5 хрестиків. І тут, на цих 5 хрестиках у мене поламалися дві абсолютно нормальні голки! Спочатку одна, а потім, коли я взяла другу, поламалась і друга.

У мене вже давно є відчуття, що хтось чи щось веде мене по життю. Але таких явних демонстраціїй у мене ще не було.
про Євробачення
Мені не подобається Ані Лорак ні як співачка, ні як жінка. Після того, як вона почала зустрічатися з цим своїм турком, вона стала мужикувата, втратила жіночність, якусь невинність, яка була їй притаманна, шарм. Зараз вона просто шумна дамочка, якої забагато. Дивитись Євробачення буду, дивлюся вже третій рік.

про вибори
Дістало це вже все, хочу щоб вони поскоріше пройшли і забути про них. Але при цьому я ще зовсім не вирішила, за кого голосувати. Катеринчук такий лапочка, але він і приблизно не збирається в мерське крісло, а відтягує голоси від Кличка. В світлі ціього я би продала голос, але ніхто не пропонує купити, а в телевізорі погрожуть розправою над тими, хто буде купувати і продавати. А між тим продаж голосу був би найкращим виходом -- хоч якийсь зиск киянин може мати з виборів. Бо за кого б не голосував, все одно буде в програші.

про погоду
Літо нарешті прийшло. На вулиці +25, всі ходять в футболках і босоніжках. А в суботу я вже їла перші полуниці. Що дивно - цього року багато комарів. У нас вдома їх буває небагато, але тут аж в травні вже почали залітати в квартиру. Гарно, що літо нарешті настало.

про великих українців
Вся френдстрічка завалена коментарями про передачу. Я не бачила жодного випуску, але скажу таке: хтось міг сподіватись на те, що Бандера першим буде? От наївні :) На інтері - і Бандера. Хі-хі. І ще френдстрічка завалена обуренням з приводу того, як в Росії українських відомих людей в видатні росяни записують. Так це ж кльово. Пофіг, з яким формулюванням записують. Нехай хоч як туземця з племені тумба-юмба. Скільки росян було в нашому списку? Оскільки я передачу не дивилась, то точно не скажу. Але не думаю, що багато. Радіти треба, що українці настільки видатні, що їх росіяни включили до своїх списків.

про друзів
Ленара! Не їдь в Крим! Хто зі мною буде в кіно по середах ходити на всякі дурацькі комедії, які ти так любиш? А в Сімферополі немає Космо і ДЦ. І немає стільки вишивальних магазинів! І найголовніше: там не буде мене! Коротше, скажи своїм шефам, що я їм передала, щоб тебе залишали в Києві! Бо я буду скучати!
я вишиваю цілий день від моменту як прокинулась
я взяла голку в руки вперше за три тижні
за вікном співають пташки і це дуже красномовно говорить про те, що прийшла весна
я сиджу біля компа зі своїми круглими підпопними п’яльцями і дивлюсь доктора Хауса
Лєнчик, ти була права - це круто, дякую тобі
всі, кому обіцяла сьогодні щось - пробачте, я сьогодні вишиваю
kallisto_kyiv: (їжачок)
якось мені не пишеться зовсім останнім часом. це мабуть весна так діє. я вже ношу літні курточки. і весна, як і завжди, настала дуже стрімко - зацвіли абрикоси і вишні і почали розпускатись листочки. і це все буквально за три дні.
***
тиждень пройшов і так спокійно. можна посидіти допізна і музику послухати. і в жж щось написати
***
я купила собі електричну зубну щітку. вона така прикольна :) чистиш нею зуби і здається, що в голові жужжить. і ще після неї відчуття більшої чистоти зубів, ніж від звичайної щітки.
***
виявляється, насадки для навушників правильно називаються амбушюри. я вчора в тролейбусі, коли їхала в спортзал, загубила одну від своїх коссів, довелося терміново шукати нову. порадили подзвонити в портатив, і там дійсно знайшлося те, що я шукала. тепер у мене є цілих 6 пар насадок і їх можна солити
***
Як видно з попереднього пункту, я все-таки потрапила в спортзал. я довго не могла туди потрапити, бо у мене не було красивих штанів і сумочки і взагалі це все перешкоджало мені ходити в спортзал. а тепер у мене це все є і я буду ходити два рази на тиждень, хіба що на землю впаде метеорит. І з такої нагоди провела там дві з половиною години :) Тепер у мене все болить. Наступний похід - в понеділок. Слухайте, а може ще хтось в спортлайф ходить? Давайте разом ходити. Особливо дівчата мене цікавлять. Там є сауна, і я б туди ходила. Але самій якось не хочеться ходити - що я піду, і буду там як дурочка сама годину сидіти? Тому треба компанія.

Тим хлопцям, хто радісно почав пускати слюні, ще раз повторю, хлопці не канають, бо роздягальні дівчат і хлопців окремо :)
kallisto_kyiv: (свиня)
типовий образ лузера цього життя: істота в спортивному костюмі і кросівках, в руках кульочок і пляшка пива, причому істота може бути як жінкою, так і чоловіком.
завтра зранку поїду шукати молескін. якщо хтось це прочитає до завтрашнього ранку і раптом знає, де вони водяться, напишіть, буду вдячна
***
ще раз переконалася в тому, що якість зв"язку в лайфа залишає бажати кращого. ходжу по квартирі і ловлю хвилю ) лайфу до київстара як до неба рачки
***
завтра з Террою будемо варити мило :) весь тиждень морально готувалися, а завтра таки думаємо спробувати. не вийде мило - організуємо смажені деруни. або і те, і те буде.
***
холодно на вулиці, нікуди не хочеться іти. цілий день сьогодні вдома була - то наводила в тумбочці з вишивками порядок, то вечерю готувала, то кіно качала, то книжку читала, то намагалась по телефону поговорити. а зараз піду читати і спати.
***
ще раз пошкодувала англійців, що вони не розрізняють "ти" і "ви". все-таки граматично англійська мова дуже бідна. до німецької їй як до неба рачки
***
Лук"яненко в пт був у Києві - на літературному якомусь заході презентували сценарій фільму "Лицарі сорока островів", авторами якого є Дяченки. бюджет 10 мільйонів, режисером буде американець і взагалі планують косити на захід, тому можливо і мова фільму буде англійською. і ще підписали контракт на зйомку "Лабіринту відображень". ммм я вже хочу це побачити :)
а взагалі читаю мало, нічого не дивлюсь, тому писати про те, що читаю-дивлюсь, буду не скоро.
***
весь тиждень на роботі збирала директора - результати читайте на порталі
***
гарної всім неділі

Profile

kallisto_kyiv

April 2017

S M T W T F S
      1
23 45678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 12:47 am
Powered by Dreamwidth Studios