хотілося б, щоб з Мірандою все добре було... але авторський задум є авторський задум. мені завжди було цікаво, як автори ставляться до своїх героїв і що відчувають, коли по сюжету герою треба померти. я не письменник, але думаю, що мені було би шкода вбивати таку життєрадісну і таку живу героїню
згодна. але я би тоді краще не писала, ніж написала би з таким фіналом. я дуже співчутлива і рідко роблю людям боляче. а про те, щоб когось вбити, а тим більше, так майстерно і детально виписаного героя.
:) писать все равно нужно. по мне "Коллекционер" тоже колесом проехал. но мне кажется, это как прививка на всю жизнь. как камень в розовую до рези витрину. Убивать героиню, конечно, больно, но к этому относишься совсем иначе, если знаешь, что книга может дать читателю. а именно с таким финалом она говорит по-взрослому и до конца. ну, мне так кажется :)
а я вишиваю, і в цей час дуже зручно слухати книжки. бо якщо дивитись кіно, постійно доводиться на картинку відволікатись. а з аудіокнижкою вся увага очей прикута до вишивки, а вуха ва цей час слухають.
Ну, мої знайомі чоловіки (тобто ті, хто не вишиває :)), слухають аудіокнижки в машині і по дорозі кудись. Наприклад, на роботу - з роботи або катаючись на чомусь (велосипедах і т.д.). Хоча для мене такий варіант неприйнятний. Я дуже зосереджуюсь на тексті і тоді неуважна на вулиці. Або якщо відволікаюсь на людей, світлофор чи машини, тоді куски тексту з уваги випадають
к счастью, машины у меня нет, а на ногах и на велосипеде все же лучше слушать музыку. если бы слушал своих любимых авторов в "ушах", точно далеко бы не ушел)
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
no subject
no subject
а если ты Фаулз и собрался написать "Коллекционера", то финал может быть только таким
no subject
no subject
по мне "Коллекционер" тоже колесом проехал. но мне кажется, это как прививка на всю жизнь. как камень в розовую до рези витрину. Убивать героиню, конечно, больно, но к этому относишься совсем иначе, если знаешь, что книга может дать читателю. а именно с таким финалом она говорит по-взрослому и до конца. ну, мне так кажется :)
no subject
no subject
а я так и не научился слушать книги, хотя в детстве это было одно из любимейших занятий (с винила)
no subject
no subject
для меня, по крайней мере :)
эх, знали б мои руки что-то помимо русско-английской раскладки клавиатуры))
no subject
no subject
no subject