Ну і ще літ-дибр напишу. Назбиралося трохи.

Минулого тижня таки зустрілася з [livejournal.com profile] raspberry_ukr. Це моя однокласниця, з якою ми вчилися з першого по третій клас о_О Потім знайшлися вконтакті я якийсь час переписувалися там, а потім Аліна зробила акаунт в жж, ми ще трохи попереписувалися, тепер уже в скайпі, і вуаля, ми таки зустрілися. Сиділи з нею в надзвичайному ресторанчику Олива на Сагайдачного, дивилися фотки, показували вишивки, говорили про життя. Виявилося, що у нас дуже багато спільного :) Шкода, що не вийшло потім прогулятися безлюдним Андріївським узвозом, але я думаю, що в світлу пору дня ми ще погуляємо, і ще нас чекає Формула рукоділля, і в театр ми теж збираємося.

У мене новий телефончик, HTC Wildfire S. Кльовий, але з ним я стала набагато менше читати :) Все граюся і маюсь дуркою. Дуже не подобається, що в ньому немає українізації. Незручно смски писати і в твіттер постити. Жуть. І новий фотік, цифромильничка. Малесенький, легенький, знімає відео і все таке. Дякую коханому.

В нас живуть мурахи. Стада мурах. На столі не можна нічого залишити. Хліб в хлібниці на холодильнику ми вже не тримаємо, бо зразу налазять стада мурах, і тоді хліб треба викидати. Вони їдять котячий корм, якщо його насипати впрок, коли я іду з дому на уроки. Вони лазять в ванній по умивальнику, вони в кімнаті в стінці п'ють воду з праски о_О, вилазять з ноутбука, лазять по мультиварці, мікрохвильовці. Дзвонила в дезинсекцію. 500 грн з гарантією 3 місяці. І все б нічого, якби не треба було знімати шафки і зривати плитку, інакше толку не буде. А ще вони приходять з вулиці по діркам біля підвіконня. Дзвонили управдому, вона каже, що це проблема всього дому і треба змиритися. Але мабуть краще буде пошукати іншу квартиру, бо я від них вже втомилася.

Багато роботи. 11 учнів. Втомлююся трохи, але і цікаво теж. Зараз у мене приблизно порівну дітей-школярів і дорослих. Треба мфу для роботи, але спершу хочемо продати принтер. До речі, нікому не треба? Реально класний принтер, ним можна і фотки друкувати. І взагалі багато речей назбиралося на віддавання-продавання.

Вмираю, хочу такий календар. Ціна питання 40 баксів, дорогувато. Але така краса, і я дуже давно хочу календар з віконечками для вписування. Повішу на кухні, буду тащитись. Треба проплатити до 10 листопада. Ще 9 днів маю.

Зробила перше замовлення на айхербі, так розрекламованому Безлепкіною. Посилка має іти два тижні, потім напишу, що прийшло і свої враження.

Сходили з Андрієм і Лерою на Реальну сталь. В дикому захваті, протащилась неймовірно. Якби її продовжували в аймаксі, пішла би ще раз.

У моєї кішки Катьки на сосках потовщення. Були в алден-веті, кажуть різати. Їй уже 15, і невідомо, як вона перенесе наркоз. Пухлини ростуть, і коли я їх сьогодні обмацувала, було видно, що їй боляче, бо вона відсторонювалась. Сходимо до ще одного лікаря, і я схильна до того, щоб все-таки її оперувати. Поки ми можемо щось зробити, треба робити і не запускати проблему. Бо пухлини меншати не будуть. Чула ще таку думку, що її звести с котом, і кошенята їй все розсмокчуть.

Хочу бабі Раї купити мультиварку, щоб їй легше було готувати їсти в її холодній хаті без газу і нормальної плитки. Питання тільки в тому, чи зможе 80-річна людина до такого звикнути і чи буде вона нею користуватися.
kallisto_kyiv: (басака)
Сьогодні я розкажу, як ходила на співбесіду в цю прекрасну установу і як деякі директори вважають себе звйоздами і нереально геніальними.

Є в Києві  такі мовні курси, називаються "Академія європейських мов Аахен в Україні". Вони знаходяться в приміщенні мого ліцею, і я про них кілька разів чула, і подумала: а чому б мені не спробувати піти до них викладачем? Знайшла телефон, стала дзвонити.

Коли я дзвонила їм, щоб дізнатися про вакансії і взагалі поговорити, почула слова, що таку інформацію вони по телефону не надають і говорять тільки після отримання резюме. Я здивувалася, бо мені не захотіли навіть слова про них розказати, і взагалі я після студії лебедєва до резюме ставлюся дуже негативно, але склепала в гугл-документах резюме і відправила їм. Це був четвер. Пройшла п’ятниця, вихідні, настав понеділок, а від них - ні отвєта ні прівєта: отримали-не отримали, підходжу-не підходжу. В понеділок передзвонила сама. Мені дещо роздратовано відповіли, що якщо я підійду, то мене запросять, а якщо ні, то відпишуться по милу. Під вечір отримала запрошення на співбесіду, попросили підготувати фрагмент урока і прийти на 15-40.

Сьогодні після гете я додому вже не встигала і поїхала гуляти по місту. Виявляється, вбити в місті майже 4 години часу - це не просте заняття. Я попала під дощ, провела 2 години в телефонних розмовах, півгодини їла, годину тусила по своєму ліцею, і ще читала книжку.

Нарешті настала призначена година. Я зайшла, мене зустрів недиректорського виду чоловік. Розхлябаний, незібраний - скоріше менеджер або виконавець, але ніяк не директор (як виявилося пізніше - директор, Богдан Гороховський). Послав мене в учительську, а сам відповідав на дзвінки. Потім прийшов і став слухати мій фрагмент уроку. За цей час двічі відволікався на телефон. Слухав ліниво, всім виглядом давав мені зрозуміти, хто тут головний, і що я йому не дуже і цікава. Знову вийшов - телефонний дзвінок. За цей час попросив накидати варіант уроку для початківців, але якщо він був "учнем", то дуже незамотивованим, а я таких не вчу і до такого не звикла.

Ну а потім він сказав, що моя методика не комунікативна, а звичайна начитка, але не все втрачено (тіпа тримайся за мене, я тебе спасу). Спитав, чи я можу працювати влітку. А я почала заперечувати його діагноз щодо методики і взагалі. Як взірець курсів, а відповідно, і методики, згадала Гете. І тут він зразу каже: всьо, тут говорити ні про що. На прощання я побажала йому не бути таким зверхнім з людьми, бо роботодавець і працівник потрібні один одному однаково, і якщо я до нього прийшла, то має бути елементарна повага до незнайомої людини, а не зверхнє зневажливе ставлення.

Не знаю, як там у них з рівнем викладання, але мені його ставлення не сподобалось. Прямо з порога демонструвати відвідувачу, що він тут ніхто? Ким би він не був - викладачем, клієнтом чи просто людиною, яка помилилася дверями.

Вийшла злюча на те, що вбила на них цілий день. Треба довіряти своїм відчуттям і відсіювати таких ще на етапі телефонних розмов.

Коли прийшла додому, погуглила трошки. Знайшла інтерв’ю директора для сайта мова.ком.уа, в якому критикується Гете-інститут, але причина цього не називається (я так підозрюю, заради піару на чужому імені), знайшла те, що їхні німецькі партнери з ними розірвали стосунки. І всюди самовихваляння.

Карочє, тьху на них. Не піду до них більше, дуже треба )
kallisto_kyiv: (ви всі ідіоти)
Ходить до мене вчити німецьку хлопчик один. Йому 13, вчиться в спеціалізованій(!) німецькій(!) школі в 8 класі, німецька мова - 4 дні з 5. Нехай це буде 5 уроків на тиждень. Нехай так було з першого класу. В тиждень це виходить 5 академічних годин. В місяць - 25. В навчальний рік з урахуванням канікул (8 місяців) - 200. За 8 років навчання це виходить 1600 навчальних астрономічних годин (цифра звичайно приблизна, але масштаб ви уявляєте). Так от за ці 1600 годин хлопчик не навчився навіть простим речам, таким як "відповідати на питання", "сніданок", "чекати на вокзалі", "ставити", "сідати". Ну тобто самі елементарні речі - рівень Beginner він не опанував. За 1600 годин. За цей час його не тільки нічого не навчили в плані мови, але і не навчили вчитися. Він не знає, для чого вчиться, для чого ходить в школу, він не проявляє інтересу до предметів, навчання, я бачу затравлений і байдужий погляд. (Передбачаючи питання: я займаюся з ним третій тиждень і поки намагаюся встановити контакт і зрозуміти, що ж з ним зробити, щоб він нарешті з пасивного замученого перетворився на активного учасника процесу). Я впевнена: така ж або подібна ситуація складається з його колегами по нещастю, а також з іншими предметами - математика, фізика, хімія і т.д.

Я дивлюся на це, і мені страшно. У мене ще немає дітей, але я для них такої долі не хочу. Життя наше таке коротке, і перші 16 років так бездарно витрачаються. Люди, я краще буду дитину сама вчити, але не допущу такого маразму. З усієї шкільної програми потрібно вміти писати і рахувати. Цього навчити неважко. А щоб розвивати розумові навички і загальну ерудицію, в школу ходити не обов"язково. Є мільйон речей, з яких можна опанувати об"єм шкільної програми: цікаві книжки, гуртки, відео, комп. програми, походи в зоопарки і музеї, зрештою репетитора найняти.

Що стосується вивчення німецької мови, скажу таке: є безліч можливостей вивчити мову. Це можуть бути курси, репетитор, самостійне вивчення. Розкажу про Гете-інститут. Я сама навчаюся там, чула про них дуже багато хорошого ще за часів, коли сама ходила в школу. Це без перебільшення найкращі в світі курси німецької мови з прекрасною репутацією і довголітньою історією. Тобто є два типи курсів, де можна вивчити мову: гете-інститут і всі інші. Аналог їх в англійській мові - Брітіш Кансіл.

Так от. Розглянемо вивчення мови на прикладі Гете-інституту. (Я взяла його, бо знаю їх внутрішню систему, думаю, з іншими курсами ситуація була би подібною). Всього за 272 академічні години вас навчать рівня А: Здатність розуміти речення і часто вживані вислови, пов’язані з безпосередньо знайомими сферами (напр., інформація про особу і сім’ю, покупки, робота, близьке оточення). Вміння порозумітися у простих, рутинних ситуаціях, де йдеться про простий і прямий обмін інформацією про відомі речі. Вміння простими засобами описати власне походження, освіту, безпосереднє оточення і речі безпосередньої необхідності. І вони дійсно цього навчають. Уроки цікави, викладачі толкові.

За ще 408 годин ви опануєте рівень В: Здатність розуміти основний зміст складних текстів до конкретних та абстрактних тем; розуміння також фахових дискусій у власній галузі. Вміння порозумітися настільки спонтанно й вільно, щоб вести звичайну розмову з носіями мови без великих зусиль з обох боків. Уміння чітко й деталізовано висловлюватися до широкого спектру тем, висловлювати думку до актуальних питань, обґрунтовувати недоліки й переваги різних можливостей.

І нарешті ще за 476 годин ви станете генієм німецької мови, закінчивши рівень С. Здатність без зусиль розуміти практично все прочитане й почуте. Вміння узагальнювати інформацію з різних письмових та усних джерел, даючи при цьому пояснення й обґрунтування у зв’язному викладенні. Вміння висловлюватися спонтанно, дуже вільно і точно, передаючи тонкі значеннєві відтінки у складних ситуаціях.

Разом це виходить 1156 академічних годин. А у випадку з моїм учнем уже витрачено 1600 годин в школі - але навіть елементарних знань немає.

Я не хочу, щоб моя дитина витратила кращі роки життя, величезну кількість дорогоцінних хвилин і годин на те, що я описала в першому абзаці. Так, я розумію, наша середня школа - це дешево або навіть безплатно. Але. Діти - це майбутнє. Якщо не інвестувати в дітей, майбутнє буде дуже печальним. Поки у мене є час, я хочу побудувати своє життя і роботу так, щоб до того моменту, коли в мене з’являться діти, я мала можливість не водити дітей в школу, або хоча би мала можливість вибрати альтернативу нашій прекрасній середній освіті на користь чогось свіжого, активного, цікавого і того, що готує до дорослого життя.
Так і бути, напишу вам свіженький литдибр.

Так склалася доля, що двічі на тиждень, у вівторок і четвер я найпізніше о 8-20 сідаю в вагон метро і їду на Лівобережку зубрити німецьку мову. Я щітаю, що поїздка в метро в такий час - це неймовірний подвиг, за який мені ціни немає. І сам факт того, що я їду в цю жопу географії на Лівобережку -- це теж подвиг, да. Канєшна, дорога туди - перевірка мого терпіння. Народ набивається в вагон як оселедці в бочку, всі пхаються і штовхаються, падають на мене, я шиплю крізь зуби, пхаюсь у відповідь, наступаю на ноги, тільки б від мене відійшли і утворили навколо мене 20-сантиметровий вільний простір. Коротше, розважаюся по повній, і причому всю дорогу. Але я не тільки про це. Такий кайф спостерігати за людьми, я вам передати не можу! Одного вівторка бачила Сашу Ляльку, якого я в минулому житті знала по молодіжній громадській організації Молодь проти корупції. Ця організація цікава тим, що була створена при Кучмі на гроші Кучми для того, щоб боротися з корупцією. А Юра там значить головував. І організовував різні семінари і круглі столи на тему проти корупції. І я на кілька з них ходила. Вони були приємні тим, що в них були обіди, в які можна було ходити в красіві ресторани і їсти смачну і красиву їжу. Для студента саме те, що треба, ага. Так от, я про Сашу. В один із вівторків я бачила його, як він сидів на Мінській на лавочці, дивився в нікуди і мрійливо облизувався. Це зворушило мене до глибини душі, якщо не сказати більше. А сьогодні бачила хлопця з туннелями в вухах, і він щось жував, і ці туннелі гіпнотично рухалися в такт руху щелеп.

Не можу не похвалитися. Писали в Гете тест минулого тижня, і я отримала найвищий бал. Одна з групи. Звичайно, домашня підготовка далася взнаки, але за твір, який я не готувала зовсім, я отримала найвищий бал - 12. У нас нова тема - фінанси. Я завжди ненавиділа цю тему лютою ненавистю і для мене в ній ніколи не було чогось хорошого. Сьогодні дізналася про нову послугу - електронні дрібні гроші. Раптом і порозумнішаю після того, як ми тут цю тему пройдемо, або хоча б буду її не так ненавидіти. Група у нас канєшна така дуже строката, і я знайшла там собі подружку. Дуже хороша баришня Наташа. Люблю, коли в моє життя приходять нові і хороші люди.

Після Гете заїхала в бібліотеку. Взяла чергову дитячу книжку (на них всіх пишуть від 10 років, дивно, я їх за два тижні прочитую). Наробила копій для уроків, завтра буду мучити Мілу, а післязавтра Наташу. Взяла книжечку про прийменники, буду відпрацьовувати пробіли у вживанні nach Hause i zu Hause. Зробила для себе відкриття, що виявляється, всі працівники бібліотеки знають німецьку, а на вигляд вони всі цілком нормальні люди :)) Ішла додому і думала, що а) не була в бібліотеці вже ну років з 5 так точно, не брала додому книжки, не думала про повернення. І б) що дуже добре, що у нас є така кльова Гете-бібліотека з такими багатими фондами. А які там дитячі книжки, людииии. Книжка форматом А4, сторінок на 400, і іллюстрації якщо не на кожній другій, то на третій точно сторінці, і не з 5-копієчну монету, а повноцінні, великі, яскраві, красиві. І там таких книжок - ну дофіга це точно. На наступний раз собі пригледіла книжку (для дітей звісно, ви хіба сумнівалися?) про політику. Типу хто правий, хто лівий, що робить нім. канцлер і т.д. Може, нарешті почну розбиратися в світовій політиці?

Активно просвіщаю молоду поросль на тему "нащо вчити німецьку мову". Я звичайно розумію, що це може виглядати як сповідь старого пердуна, який моралізує і вчить життя, але нічого не можу з собою зробити. Бо коли до мене приходить дєтка і починає співати "вибачте, я бабусю через дорогу переводив, а потім прибігли хулігани і вкрали в мене зошит і через те я прийшов без уроків", я починаю біситись. Мама платить гроші за дитинку, а дитинка не може жопу підняти і почати щось робити. А потім і все життя іде по накатаній: мама за мене все зробить. Я дуже шкодую, що в моєму дитинстві-юності нікому було наставити на шлях істинний і хоча би хоч трохи привідкрити завісу - а як воно, бути дорослим? Що з багажу, який можна отримати в школі, там пригодиться? Яким треба бути, щоб там було легше? Може, мої слова допоможуть одній конкретній людині і зроблять її життя кращим? Сьогодні виписувала одній дєтці, побачимо, як завтрашній урок пройде.

Ну і нарешті сама смачна новина: я їду в Крим. Виїжджаємо в пт. ввечері, повертаємося в ср. зранку. Куди ідемо, я не знаю, та і зрештою, не дуже цікавлюся, все одно там буде стадо, і скоріше за все, це буде алкотур. Завтра напевно вже пора починати ліниво збирати рюкзак. В фейсбуці завела собі акваріум. От думаю, шо дєлать: хто буде його годувати, поки мене не буде. Мабуть продам всіх риб, щоб не переживати
Читаю



Коли 18 березня записалася в Гете-інститут, в той же день зайшла в бібліотеку і взяла книжку читати. Трохи подумала і вирішила, що дитяча книжка - буде саме те, що треба, бо а) я таке весь час читаю і б) там має бути проста-проста лексика. Дитячих книжок в бібліотеці вистачає, але довго я не думала, взяла ту, яка сподобалась обкладинкою. Це була книжка сучасної німецької письменниці Сабіне Людвіг, називалась Hilfe, ich hab meine Lehrerin geschrumpft - Допоможіть, я зменшив свою вчительку. Книга написана в 2006 році. Читала я її місяць. Ішла вона важкувато, все-таки я вже дуже давно нічого не читала. Спочатку з однієї сторінки тексту я виписувала 10-15 слів, з другої половини книжки - 1-2 слова. Книжка виявилася справжнім скарбом розмовної лексики. Різні там - тріпатися, хіхікати, ржати, кішка вигнула спину і т.д. В школах і на курсах нас вчать слів "взяти участь в самміті", але не вчать, як буде "розкрити парасольку", "намазати губи", "погладити кішку, яка треться об ноги і вигинає спину". Дуже багато інтернет-лексики тут було, яка була мені корисною, бо я ніяк не можу зібрати до купи колекцію всіх цих "набирати текст", "сидіти за монітром" і "комп завис".

Сюжет книжки дитячий, як мені здалося, надто дитячий. Герой книжки Фелікс Форндран, якого постійно щимить злобна вчителька математики, якогось дива взяв і зменшив її до 15-сантиметрової висоти. І всю книгу носився з нею і не знав, як же повернути їй нормальний вигляд. Друкував і клеїв оголошення і шукав чорну кішку з голубими очима, ходив з нею в ліс, дражнив собаку шкільного сторожа. Зрештою, нормальний зріст він їй повернув, але за дуже таємничих обставин, про які потім ніхто не хотів говорити.

Друга книжка, яку я сьогодні закінчила читати, була книжка тієї ж письменниці, називалась вона Die schrecklichsten Mütter der Welt - Найгірші мами в світі. Ця теж якась вже дуже сильно дитяча, хоча напружені моменти були. Діти, яких тероризують їхні матері, пишуть листи про них по оголошенням в журналі, і через деякий час мами зникають, а на їх місце приходять однакові тьоті Ані, які нічого не їдять і не сплять, але не мучать дітей, дозволяють їм робити все підряд. Через деякий час одна опікувана такою тьотею Анею дівчинка помічає, що тьотя Аня зовсім не людина, і починає своє розслідування. Її розслідування приводять її, і ще трьох дітей, які знайшли нестиковки, на острів, де їхніх матерів тримають в виправному закладі для найгірших мам світу. Закінчується все хепіендом, хоча сюжет іноді сильно закручується. Цю книгу я прочитала за 10 днів, багато знайомих слів було з попередньої книги, але все одно сторінок з 10 слів я виписала. Тепер думаю, що читати далі. Варіанти: добити Карла Мая, якого я в універі на дом. чит. мурижила рік і так і не прочитала; ще одна дитяча книга, яка знайшлася в мене в шафі або взяти щось в гете-бібліотеці. Поїду туди завтра або в понеділок і вирішу.

Вчуся

В Гете-інституті все круто, політ нормальний, встаю і не просипаю. Оскільки всі уроки роблю наперед, то дуже боюся переплутати дні і завтикати :) Пройшли перший урок, написали тест. З тестом трохи змухлювала - мала по чому готуватися, у мене є всі підручники в ел. вигляді, в тому числі, підручники для вчителя. Роблю уроки, згадую призабуте, копаю. Періодично щось забуваю і потім роблю на це вправи. У вівторок на уроці плутала як правильно відміняти дієслова з відокремлюваним префіксом, вдома робила вправи. А на цьому уроці почала плутати zu Hause i nach Hause, причому мені все одно, що означає, я в речення ставлю не те, що треба, а те, що в голову прийшло :) Думаю, які вправи на це поробити, щоб перестати плутати.

У мене нова мулька: хочу працювати гідом-перекладачем, водити екскурсії для іноземців по місту, а для цього думаю походити на курси гідів-перекладачів. Хотіла пригадати забуте і почати знову займатися письмовими перекладами, але як подумаю про цю нудну паперову роботу, зразу руки опускаються і запал пропадає. А екскурсії я би залюбки водила, я добре знаю місто і дуже люблю поговорити. Крім того, я думаю, це була би дуже класна нагода поспілкуватися з носіями мови вживу і можливість відточити свої мовні навички. Тому шукаю курси гідів-перекладачів, щоб влітку походити. Ну і шукаю компанії, які проводять екскурсії.

Про роботу поки що не буду, напишу трохи пізніше.
kallisto_kyiv: (хаус задумався)
Я з першого класу вчила німецьку і дуже довго, класу до одинадцятого не знала ні одного слова англійською. Відповідно, всі написи, які траплялися на етикетках і товарах, і які по написанню і звучанню не були схожі на німецькі і не означали якесь відоме поняття, а були по звучанню бєлібєрдою, я не могла прочитати або читала якось по-своєму. В принципі, так і тепер є.

Наприклад, назва ноутів vaio. Я довгий час сприймала його як тарабарщину або взагалі просто як красиві завитушки, які на ноутах малюють. Я і подумати не могла, що це - слово, і що воно якось звучить.

Тільки що почула по радіо, що msi читається як ем ес ай і це стало для мене новиною :) раніше я сприймала його як мсі і ніяк інакше.

Я досі вагаюся, як правильно читається слово acer. В принципі, я знаю, що асер, але кожен раз в голову приходить ацер.

Я досі не розумію, як так може бути в одній із серій Тома і Джері, що там написано cat (кат, а то навіть і сат), а кіт читає його як сі ей ті. Де він там з букви це взяв букву сі? З якого дива? Тобто я вже вивчила, як читаються англ. букви, але все одно вони мені якимись протиприродними здаються.

Коли в універі почали вчити англійську, а це трапилося зі мною вперше в житті, до того я була знайома з німецькою, іспанською і латинською, то нічого дуже довго не розуміла. А ми почали не з нуля, а зразу взялися за часи. Це мені дуже важко було. Те, що в німецькій логічно і просто (три минулих часи, один теперішній і два майбутніх), в англ. роздули до ідіотських форм, які запам"ятати і зрозуміти після німецької простоти є справою дуже складною. Я дуже дивувалася, коли ми почали вчити час Present Perfekt. Я ніяк не могла зрозуміти, як же може бути презенс і перфект в одному флаконі? Презенс це презенс, теперішній час і вживається для теперішнього часу, а перфект це минулий і вживається для позначення дії в минулому. Але як і головне навіщо їх змішувати?? І ці божевільні викладачі примушували це вчити і робити про це вправи. Бррр, досі згадую це як одну із самих дурних речей, які я колись вчила. І в принципі, якщо в універі я в цьому ще трохи розбиралась, то тепер все начисто вивітрилося з голови.
kallisto_kyiv: (їжачок)
Heute war ich wieder in der Bibliothek und lieh dort ein Buch mit Kinderliedern fuer meinen Unterricht aus. Ein Lied hat mir besonders gefallen :)

Сьогодні була в бібліотеці і взяла там книжечку з дитячими піснями для моїх уроків. Одна пісня мені особливо сподобалась :)



Worte sind hier )
kallisto_kyiv: (я)
щось мені останнім часом не щастить на класних учнів. Таких, щоб і мені було з ними цікаво займатися. Старанних, допитливих, жадібних до нових знань. Ті, що приходять до мене тепер - хто не здатний до мови, але змушений вчити для іспиту; хто здібний і цікавий мені як учень, але зникає десь і його доводиться ледь не з міліцією шукати по всьому місту; хто каже: у мене немає мети, давайте я буду ходити раз на тиждень і не буду робити уроки; хто каже: у мене завали на роботі, я буду ходити раз на тиждень, і перший же урок переносить; хто каже, що у нього дві роботи і два університети, але я ходити хочу і буду, але мені з моїм досвідом щось мало віриться в те, що мові буде надаватись належна увага. І так якось виходить майже весь час. І це мене не радує зовсім.

В Mastertalk запропонувала вести МК з прикрас. Пропозиція Олі сподобалась, зараз накидаю план і приблизну вартість матеріалів.

Вчора так і не написала, але я записалась в Гете-інститут, і вчора було перше заняття. Неймовірно сподобалось, дуже класно. Викладачка хороша, група хороша. Хоча мене попереджали, що мені може бути там занадто легко. Рівень групи такий різний. Хто говорить дуже бєгло, хто робить купу помилок, але я пішла туди не стільки заради вивчення, скільки заради говоріння. На першому ж уроці спливла моя улюблена граматична тема - Konjunktiv i Indirekte Rede, які нам так класно викладала наша пані Міщенко. Уроки всі зробила ще вчора, а також кілька разів вдумливо прочитала свій конспект університетський на тему кон"юнктива. Все згадала, завтра буде легше, не доведеться згадувати впопихах. Восени постараюся звільнити вечори і ходити по вечорам на рівень, який мені рекомендували на тестуванні - на С2.

Сайт свій робила-робила, і трохи застопорилась. Походіть по ньому, напишіть свої враження, буду дуже вдячна. http://kallisto.kiev.ua/.
kallisto_kyiv: (весняна аватарка)
Сьогодні я записалася в Гете-інститут на курси. Пройшла тестування. Першу частину написала ще місяць назад, а для визначення рівня і групи прийшла сьогодні. В комісії сиділа знайома по універу викладачка, правда, працювала вона на кафедрі філології, а я вчилась на кафедрі теорії і практики перекладу, і не знаю її особисто, не перетинались ніколи, але тим не менше, обличчя знайомі. Ми поспілкувалися на тему життя в мск, про Хостікоєва в ролі Отелло. Набрала 58 балів з 70 за граматику, послали мене так послали на рівень С2 в одну із груп. Виявилося, що на цей триместр набрали тільки С2.1, а інші групи не набрались зовсім. Дуже приємний викладач, якого звати Ігор, приділив мені максимум уваги, розказав і показав мені наповненість груп. І дійсно, груп на А1 тупо дофіга, штук 18, далі груп все меншає, на С2.1 так ледве-ледве нашкреблась одна група, а на С2.2 і С2.3 немає нікого.

Якщо хто не знає, німецька мова по рівням розподіляється не так, як англійська. Тут є рівні А, В і С. Кожен рівень розподіляється на підрівні: А1 і А2, В1 і В2, С1 і С2. А ті в свою чергу розбиваються ще на підрівні.

Так от, послали мене на С2.1 (це типу кручє тільки яйця), а їх і немає. І мені треба ранок, а не вечір, а всі високі рівні переважно ввечері. Записалась на 9:00, ходити буду двічі на тиждень, у вт. і чт. на Лівобережку. І непогано. В зал буду попадати більше, розмовної мови натаскаюсь. Хоча Ігор наполягав на тому, що мені там буде тупо нудно і робити нічого. Чим далі, тим більше розумію, що навчання в універі було дуже цінним і хорошим. Там нас за безплатно вчили хороші викладачі дуже хороших знань.

Купила підручник, він мені правда не дуже подобається, але хай буде. Це Em neu, Abschlusskurs. Коштував 101 грн.

Блін, так просто це виявилось, я думала, скажуть мені В2 максимум, все-таки я дуже втратила в розмовній мові. А виявилось, що чарівне слово "університет Шевченка" відкриває пряму дорогу до зарахування на самі високі рівні.

Записалася попутно в бібліотеку, проглянула, що у них там є, що можна і не можна брати. Взяла почитати дитячу художню книжку (а що ж я ще можу читати, якщо не дитяче :) ) На два тижні дали, можна продовжувати.

У вівторок починаються уроки. Я дуже задоволена.
У мене є 8 хвилин на цей пост

Всі диброві записи перемістилися в твіттер.

Прокидання і лягання спати. Для прокидання настроїла комп, щоб він вмикався в 7-25. Спати для цього лягаю тепер раніше. Настроїла програмку, щоб комп примусово вимикався в 0.30. Діє.

Збіги дивні. Тільки сьогодні прочитала, що Дженіфер Морісон з Хауса грає на Бродвеї в якійсь п’єсі матір сліпоглухонімої письменниці Кеті Халлен, а потім через півгодини почула про неї в аудіокнижці Кові. А раніше ні разу про неї не чула і не знала. Нагода дізнатися більше.

Слухаю Кові. Тарганів у голові розганяє капітально, а заодно наводить ясність. Дуже помічний. Дуже задоволена. Ремонт голови в процесі.

Таскаюся з блокнотиком-щоденником, де записую всі справи, уроки і т.д. Лекція по тайм-менеджменту з кругозору дуже допомогла. Саші-лектору респект.

У мене пачка нових учнів, всі такі прекрасні, що слів немає.

Я неймовірно щаслива останніми днями. Моє життя наповнене і плідне. Дні не проходять даремно і все налагоджується.

На Демерджи я скоріше за все не їду, хоча дуже хочеться.

Вишиваю фламінго, поки немає деталей, називаю їх пюрешкою. Вони такі ж рожеві.

Слухаю Валькірію Семьонової і читаю Ксеноцид Орсона Карда.

Ходжу в спортзал для того, щоб стати газелькою і стройняшкою. По можливості стараюсь не пропускати.

Ремонт майже закінчився. Поклали плитку, попереду встановлення сантехніки.

Всьо, час вичерпано, зараз комп буде вимикатись. Всім чмокє
Вирішила написати, як у мене справи. Якась я цілими днями зайнята, тобто дні проходять, і я весь час ніби щось роблю, а виходить, що нічого не роблю. Нада шота дєлать.

17 лютого іду на кругозорівську лекцію про тайм-менеджмент. Треба ще краще себе організувати, щоб не тупити за компом по півдня, бо скільки вже можна.

Закінчила магнолії, закінчила кафе, закінчила хрестики в пауеллі, тепер бек, буду мабуть робити катушечними нитками №40 або 30, ще подивлюся по товщині. Зараз роблю набір вишивальщиці - маячок і чохол для ножиць і книжечку гольничку від емс. Вишиваю без розмітки, тому ліниво і довго виходить. Треба заставляти себе і не тупити за компом, а вишивати, так хоч толку більше буде. На раму начеплю фламінго, а на круглий або поряд з фламінго буду вишивати казанську Богоматір від Стоянки Іванової на 18-й канві півхрестиком в три нитки тьоті Марії на ювілей на наступний рік. Станочок мій, замовлений на севі з доставкою в Железку, десь загубився по дорозі, вже місяць мандрує, і невідомо куди забрів. На севі Паші сказали почекати ще два тижні і тоді знову написати їм. А на пошті морозяться і кажуть, що вони нічого не знають. Казли.

Роблю прикраси, тільки щось я їх роблю, і вони нікуди не діваються. Уже відфоткали їх у старушки, але вона фотки зажала і не дає, а так я би вам показала все, що наробила за цей час. Дуже мені це цікаво і пре мене, і я освоюю нові горизонти - вчуся обплітати бусини нитками (гачком) і плету з бісера бусинки. Ще хочемо вовни дістати і зробити ще щось з вовни. А ще бусинки ручної роботи, які я робила, це текстильні і вишиті. З вишитими хочу розвинути тему, робити кльові сережки, і проводити майстер-клас в кругозорі на тему вишитих прикрас. Треба тільки обкатати ці вишиті штуки, продумати дизайни і складність, щоб можна було за три години встигнути зробити.

До речі, про фотки. Мій альбом на іо мовчить уже день четвертий, я тут вся в траурі, бо там півтори тисячі фоток. Я надіюсь, що він воскресне, бо кажуть, що власники сказали, що навернувся вінт з інтерфейсом, і що його ремонтують. Я подумую про переніс фоток на пікасу. Але там ненадійно, бо альбом можуть прикрити за так захисники авторських прав вишивальних фірм, просто за викладену картинку з дизайном. От і думаю, шо дєлать і як бути. Якшо іо все-таки воскресне, скоріше за все обламаюсь переносити, півтори тисячі фоток все-таки, + замінити фотки по всім моїм записам в жж на нові ссилки, а це не багато не мало, а майже 500 постів.

З роботою поки шо не дуже густо. Пару учнів є, але часу вільного ще вагон, і я могла би огого скільки учнів ще взяти. Я канєшна розумію, що все буде поступово, але ж мені треба все і одразу і не менше. Тому якщо раптом хтось хотів вивчати німецьку і з якихось причин це відкладав, то скоренько біжіть до мене, я вас навчу і будемо шпрехати в два голоси. Ну або якщо у вас є діти, яким треба робити уроки, то теж присилайте їх до мене, зробимо все в кращому вигляді.

Почали ходити зі старушкою в спортзал, правда, в пт і в пн я сачконула прикриваючись морозом. Насправді мені дуже прекрасно і солоденько спиться зранку, і вставати дуже важко. Але я не втрачаю надію побороти себе і почати вставати вдосвіта о восьмій годині ранку, шоб в 9 бути вже в залі.

Ще з нового те, що минулого тижня в четвер купалися в ополонці в сауні на трухановому. Тобто не на водохреща купалися як всі нормальні люди на пляжі, а після сауни. А що, так лізти я ще боюсь, тим більше, в такий мороз, а після сауни саме те, що треба. Завтра ідемо знову, спробуємо, що таке купатися в ополонці після сауни _в двадцятиградусний мороз_.

Відвідала мене недавно думка про французькі косички. Хто не знає, це такі штуки по голові заплетені. Волосся у мене мало, думаю от, скільки ще відрощувати треба, щоб можна було заплести. Бачила у одногрупника Макса, так в нього сантиметрів сім може, і такі штуки. Я просто все життя про них мріяла, а тепер щось раптом мені захотілося їх мати у себе на голові. Хто може знає щось про це? Скільки коштує заплести і яка мінімальна довжина волосся має бути?

Про погоду. В кімнаті, де я тепер живу, двадцять градусів, спеціально двома градусниками заміряла. Комусь цього багато, а я так мерзну, шо капець. Сплю в обнімку з пляшкою з гарячою водою, бо мужики казли альтернативна грілка кішка Катя спить тепер з батьками. Ну і на вулиці аномальні морози, через що я не дуже хочу ходити на вулицю. Хочеться вже тепла, шоб на вєлік і погнати на верблюд і на міністерку.

На цій оптимістичній ноті прощаюся, не кашляйте і до нових зустрічей
kallisto_kyiv: (їжачок)
Любі друзі, дякую всім, хто відгукнувся в попередньому пості про візитки. Я не коментувала ваші коменти, але врахувала зауваження і побажання.

Олежка [livejournal.com profile] modul_z намалював кілька варіантів, але саме цей припав мені до душі, і я вам хвастаюсь ним. Візитки будуть ще трохи доопрацьовані, Олег обіцяв на основі цього варіанту зробити ще парочку варіацій на тему, текст буде відтипографлений, вписані правильні контактні дані, але загальне уявлення вже скласти можна.

Розкажіть свої враження. Сподобалось чи ні?

kallisto_kyiv: (я)
С недавних пор я живу в Южном Кучино, г. Железнодорожный, Московская область.

Продолжаю работу репетитором. Поэтому если вы хотите выучить / продолжить изучать / углубить знания по немецкому языку, то вам -- ко мне.

Я предлагаю индивидуальные и групповые занятия по немецкому языку для детей и взрослых.

Детям помогу начать с интересом и в игровой форме изучать язык, углубить знания, справиться со школьными домашними заданиями и сочинениями.
Школьникам и ученикам старших классов помогу усвоить школьную программу и подготовиться к ЕГЭ.
Студентам помогу подтянуть или начать изучать немецкий язык для успешной сдачи зачетов и экзаменов, а также чтобы общение с иностранными друзьями было более полным и насыщенным.
Взрослым помогу начать изучать немецкий, актуализировать и углубить уже имеющиеся знания.
Во время обучения используются актуальные разработки немецких методистов, лучшие немецкие учебники, активным инструментом является компьютер.

Методика преподавания подбирается индивидуально под каждого студента с учетом цели изучения языка, интересов, характера, пожеланий самого студента. Опыт работы репетитором 4 года, образование: КНУ им. Тараса Шевченко.

Живу в Южном Кучино, г. Железнодорожный. Ездить могу в Северное Кучино, в Балашиху, в Железнодорожный.

Стоимость одного занятия от 800 руб. для индивидуального занятия и от 700 для группового, но в любом случае, сумма всегда обсуждается.

Мои контакты:
тел.: +7-926-400-98-02
ася: 168966087
e-mail: evgenka.k@gmail.com
kallisto_kyiv: (хаус задумався)
Любі друзі

Я збираюся замовити візитку і хочу порадитися з вами.

Уявіть, що вам в руки потрапила візитка репетитора. На ній щось написано, що чіпляє вас настільки, що візитку ви залишаєте і рано чи пізно дзвоните / пишете на вказані на ній контакти. Яка інформація на візитці репетитора була би для вас важливою / корисною? Контакти: телефон, аська, гуглток? Що із цього? Які ще контакти? Чи потрібне вказання якоїсь додаткової інформації? Ціни?
kallisto_kyiv: (басака)
Стукається до мене вчора колишній директор з яким ми в Нашому Києві працювали. Він зараз біржу контенту відкрив. Запропонував рерайт. Доволі таки дешево, та і тема не дуже цікава мені: пиво, яке я не п’ю і нічого про нього не знаю. Я згодилась подивитись, вечір потелилась над ним, так нічого не вителила, послалась на зайнятість і сказала, що після переїзду до нього стукнусь в асю.

Приходжу зранку до Тані після стрижки, щоб вона мене сфоткала, і тут дізнаюся, що це замовлення на копірайт Мороз (Танін колега по Террапойнту) дав Дімі, а Діма вже дав мені. Мальохо в шоці від того, наскільки тісно всі переплетені.
kallisto_kyiv: (я)
Кидало мене, кидало після звільнення. То я трохи верстала, то контент-менеджерила, але все більше задумувалась про роботу з людьми, а не машинами. Згадала і про свою освіту.

І уже два місяці я працюю з мовою. Працюю репетитором. І дуже мені це діло подобається. У зв’язку з чим повідомляю: якщо ви хочете вивчити / продовжити вивчати / поглибити знання з німецької мови, то вам - до мене.

Я пропоную індивідуальні і групові заняття з німецької мови для дітей і дорослих.

  • Дітям допоможу почати з інтересом і в ігровій формі вивчати мову, поглибити знання, справитися зі шкільними домашніми завданнями і творами.
  • Школярам і учням старших класів допоможу засвоїти шкільну програму і підготуватися до випускних і вступних іспитів.
  • Студентам допоможу підтягнути або почати вивчати німецьку мову для успішної здачі заліків та іспитів, а також щоб спілкування з іноземними друзями було повнішим і більш насиченим.
  • Дорослим допоможу почати вивчати німецьку, актуалізувати і поглибити вже наявні знання.
Під час навчання використовуються актуальні розробки німецьких методистів, найкращі німецькі підручники, активним інструментом є комп’ютер.

Методика викладання підбирається індивідуально під кожного студента з урахуванням мети вивчення мови, інтересів, характеру, побажань самого студента.

Заняття проводяться у мене вдома (10 хв. від м.Мінська), в дружній і спокійній атмосфері або за Вашим бажанням в іншому місці.

Вартість одного заняття від 60 грн для індивідуального заняття і від 45 для групового, але в будь-якому разі, сума обговорюється. Перше заняття – безкоштовне! На заняття період з 9:00 до 18:00 -- знижка.

Мої контакти:
тел.: 8-063-497-63-61
ася: 168966087
e-mail: evgenka.k@gmail.com
kallisto_kyiv: (свиня)
ковбаса з фруктовим чаєм непоганий обід, еге ж? ;) добре, що на святкуванні НР в офісі з’їли не все. шкода, мандаринок не купила, але в центрі тут все закрито сьогодні. не можу, так фрукт якийсь хочеться згризти.

завтра зранку іду в зал. буду відкривати рік.

снились вранці тривожні сни. чотири сни підряд про те, як Нікіта йде і я не встигаю його зловити, тільки двері хлопають. але сни з варіаціями. отжеж. в реалі все-таки встигла зловити.

вже два тижні не можу купити собі датований вузький щоденник. події назбируються, а записати їх нікуди. сьогодні вирушу на пошуки в цум.

мерзну. вдома холодно, на роботі дубняк, хоч сиджу і поряд з обігрівачем. руки холодні і взагалі холодно. сьогодні в мене починається період інтроверсії. заб’юсь в нірку і буду там жити.

так іноді не вистачає логіка поряд. от Таня поїхала, а я тут без неї цілий тиждень розважаюсь. потім описала ситуації, розказала їй, а вона як розклала все це на полички, я аж іншими очима подивилась на те, що склалось. дуже добре, коли поряд є логік і який може об’єктивно все пояснити.

по понеділках я традиційно їм суші з Ленаркою, але оскільки її немає і вона взагалі морозиться, її мені замінить Сашка, і ми підемо в кіно. розкажу їй як у мене справи, бо не бачились вже тижні півтора, і заодно подумаємо, що Ленарці подарувати на день варення. правда, це буде коли роботу пороблю, а її на вечір стільки навалили, що мама нє горюй.

у нас в офісі заразні трудоголіки. ладно ми з Юлею прийшли, у нас же домовленість була. а тут ще двоє приперлись, сидять і шуршать уже три години. нє, ну нормальні люди? канікули в усіх, а вони на роботі стирчать.
kallisto_kyiv: (хаус задумався)
раз ніхто мене нікуди не кличе і нікуди не везе, буду працювати мабуть на новорічних канікулах.
ось
kallisto_kyiv: (королева)
я знову почала ходити в зал. До цього уже довгий час ходила п’яте через десяте, то ходила, то не ходила, а тут Юрка сподвигнув. Щоправда, за цей тиждень я його ні разу в залі не бачила. Він то не приходить взагалі, то приходить раніше. В понеділок обіцяв бути. В основному, не ходила через погоду, але вирішила, що нарешті треба перестати жаліти себе. 7:30 — це не так рано, щоб було важко встати. І взагалі стараюсь прогнати хандру, побільше з друзями зустрічаюсь і набираюсь від них енергії. Виловлюю тих, кого давно не бачила, стараюсь не забувати про народ.

Активізуються привиди з минулого. Сьогодні запропонували мені зустрітися з дружиною мого колишнього бойфренда, якого я не бачила уже ну точно три роки, і навіть не знаю, де він, і як в нього справи, і навіть знати не хочу. У неї якісь питання до мене є. «Фігасє» сказала я і відмовилась.

робота
Є хороше, є погане.
Почнемо з хорошого. Є у нас Джек і Баль. Джек ставить мені таски і взагалі дуже хороший хлопчик. Безпосередній, хороший, розумний, дуже енергійний. Ми з ним ходимо обідати, зрідка в кіно чи гуляємо. Цікаво спостерігати сугестивну етику і больову сенсорику. Сугестивна етика — це коли я йому кажу, що от він мене прямо зараз чи прямо кілька годин тому чимось образив, а він одразу починає вибачатись і говорить багато приємних слів. А больова сенсорика — коли робиш якісь сенсорні речі, це сприймається абсолютно без емоцій, тобто так, ніби це так і має бути, але видно, що без цього не можна. Цікаво спостерігати інтуїцію (забуває стакан з соком і ходить повз нього годину туди-сюди). Нарешті прямо під рукою є Джек для дослідів.
Баль, а про нього я тут уже колись писала, надзвичайно мене активізує. Завжди незворушно-добрий, завжди зі спокійною посмішкою. Коли мені треба допомога, ніколи не відмахнеться, а завжди підкаже, покаже, дасть інструкції (по сугестивній їздить, ага, а мені тільки того і треба). Як більшість Балів, темна особистість з не менш темними друзями.
А тепер погане. Джек іде через тиждень, в пт, а Баля не буде вже мабуть з понеділка. З ким тепер дружити?
Прийшла дівчинка нова в менеджери, Гамка. А у нас мало того, що нуль-контакт, так ще і міраж. Абсолютно не уявляю, як буду з нею працювати. Нє, ну ясно, що якось буду, але це буде і на 10% не так приємно, як з Джеком. Правда, Гамлетів у мене раніше для дослідів теж не було, так що тут теж плюс.

А загалом на роботі добре. На майкрософт більше не злюсь, з роботою справляюсь, зарплату платять, соком поять, бутербродами готують.

Ходила минулого тижня на «Карміну Бурану» в театр опери і балету для дітей та юнацтва. Сподобалось дуже. Але враження від вистави, театру, глядачів різні. Вистава була дуже коротка, тривала десь годину двадцять хвилин. Це сценічна кантата, тому ні балету, ні дійових осіб там не було. Був хор. Дядьки і тьотки, стояли в чотири ряди і співали. Перша, вона ж остання, пісня — це просто бомба. Аж мурашки по шкірі, причому не тільки у мене, а ще потім і Андрій з Танею сказали, що у них були такі ж відчуття. Сольні чоловічі партії мені не сподобались. Не витягували ноти.
Але добре, що ми сюди потрапили, бо це перший раз за півроку, коли іде Карміна Бурана. І я дивилась афішу далі — в грудні не буде і в січні теж. А далі немає афіші.
Театр був ужасний. Це театр опери і балету для дітей та юнацтва. Акустики ніякої, зал маленький і тісний. Про контингент я взагалі мовчу. Попереду сиділи діти, віку так клас сьомий-восьмий, без кінця крутилися, говорили одне з одним, смикали одне одного за волосся, ходили в туалет, підспівували хору, підскакували на стільцях і щось їли. Ой це був капець. Ззаду мене сиділа парочка, і вже начебто дорослі люди, старшого віку. Обнімались-зажимались і в повний голос коментували виставу. Це було вище моїх сил. Такі речі мене страшно бісять. До дітей не дотягнулась, а на дорослих шикнула. А коли на них ще хтось шикнув, вони заткнулись і до кінця вистави сиділи мовчки. І ще безкінечний кашель діставав. Ну невже не ясно, що якщо у тебе бронхіт, то краще сидіти вдома? І таке враження, що у нас півміста хворих на кашель, і всі вони зібралися в цьому театрі. Повбивала би :) Я оце вже думала: може мені купити якусь будку і з нею ходити в театр, щоб я з будки бачила тільки сцену і нікого більше навколо. Бо якщо хтось чи щось відволікає мене від вистави, то йому потім туго приходиться.
Але в цілому вистава сподобалася, ми тільки дійшли висновку, що нам треба брати квитки на перший ряд і по центру, щоб не відволікав ніхто і музику було краще чути. І можна піти ще.
Андрій, це ж нічого, що я це з листа видерла?

Вчора пили. Я пила кокур масандрівський, а на ранок ходила зізгугом і страждала від похмілля. Не буду більше солодке вино пити, буду пити сухе. Від нього в принципі не буває похмілля. Так наче і не пила нічого напередодні.

Зробила тиждень тому лазерну епіляцію. Трохи боляче було, але терпіти можна. Прокляла все на світі за те, що поголилася перед епіляцією, а не депілювала кремом. Запалення і подразнення переслідують мене цілий тиждень. Але загалом цікаві враження. Спочатку годину було знеболювання. В цей час я читала Атланта. Мені хотіли запропонувати журнал і дуже здивувалися, що я попросила комп’ютерний або мобільний. Сказали, що у них такого не водиться. Потім мене поклали на кушетку і почали процедуру. Намазали мене спеціальним гелем, одягнули на очі окуляри. Епілятором коли епілюєш, тоді більш боляче. За рахунок того, що епілятором водиш три-чотири-шість разів, поки зачепиться і видереться волосинка. А тут один укол (імпульс лазера) — і поїхали далі. Всю процедуру в кімнаті був сильний запах паленого волосся. Ги-ги. А наступні кілька днів шкіра була подразнена, змазувала її всякими кремами. А тепер треба ще почекати, поки виросте волосся на 1–2 мм і почне випадати. Загалом я задоволена і центром краси, і майстром. Прийду до них ще.

Останнім часом життя якось сповільнилося і писати ні про що. Не писати ж про «я встала, поснідала і пішла на роботу».
Вишивати вишиваю, стараюсь хоч годинку на день цьому приділити. Тому в неділю завжди є що показувати.

А загалом все по-різному, але в основному все ок. Всіх читаю, хоч коментую не завжди. Якщо раптом мене хтось хоче бачити, свистіть, розгляну пропозицію.
kallisto_kyiv: (весняна аватарка)
Від сьогодні у мене нова робота. Я працюю в студії Лебедєва кодером. Це майже те ж, що я робила в Нашому Києві, але більше і цікавіше. Плюс дружний колектив, плюс офіс високо-високо в центрі Києва, плюс необмежені можливості для руху вперед. Мені завели корпоративний ящик kallisto[at]design.ru, чим я дуже пишаюсь. Роботи дуже багато, тому часу на вечірні гульки буде дуже мало. Хто хоче мене бачити, забивайте час заздалегідь і розраховуйте на сьому-восьму годину вечора, не раніше. Зате вранці я маю достатньо часу, щоб ходити в спортзал.

А в п’ятницю я долучилася до святкування 13-річчя студії і ми грали в пейнтбол. Це був мій перший пейнтбол, я отримала просто вагон задоволення. Виявилось, це дуже хороший засіб для тімбілдінга. Справді хороший, бо ввечері я вже знала всіх по іменам і склала враження про кожного з моїх майбутніх колег. От урву парочку фотографій і викладу тут для устрашенія вас видом мене в камуфляжі, в масці і з ружжом маркером в руках.

Да, і аська у нас заборонена, так само як і інші пейджери і інстант месенджери. Так що не чекайте, що я вдень вийду в асю і пишіть або на пошту, або чекайте вечора, поки я відповім вам з дому.

Всіх люблю і цілую, ваша Женя

Profile

kallisto_kyiv

April 2017

S M T W T F S
      1
23 45678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 05:33 am
Powered by Dreamwidth Studios