Entry tags:
ви знаєте, що я робила минулого літа?
минулого літа я шукала скарби!
Пішли ми на Країну мрій з Юркою і Танею. І по дорозі здибали чуваків в зелених футболках і написах "Острів скарбів". Взяли рекламку. Думали недовго, бо закордонний паспорт мені через Януковича так робили чотири місяці, і була одна дорога - в Крим. Бо відпустка без моря - це не відпустка. Вирішили їхати всі втрьох. Підписали договір, внесли оплату, взяли квитки на потяг. В Сімферополі на вокзалі нас зустрів організатор Діма. Вийшло так, що підібрались одні кияни і не було нікого з інших міст.
Спочатку ми поїхали в ліс. Жили на Ангарському перевалі в наметах. Була у нас повар Ксюша, яка готувала смачнющі страви. Були четверо хранителів-інструкторів. Вовка Храмов знає всі стежки і дороги Криму. Серьога - надзвичайно серйозний для свого віку молодий чоловік, і до того ж, злегка помішаний на зброї. І двоє дівчат-красунь Юля і Наташа. Ну і Діма. Привезли нас в табір і почали мучити. Спочатку погнали в гори. Не встигли ми покласти речі і вкинути щось в рот.
Гнали нас довго і якісно і ми вже було зібрались помирати, аж тут вийшли вершину. Добрий Вова пожалів нас і на Еклізі-Бурун не повів, а вибрав вершину поменше. Звідти було видно і Алушту, і море, і Ангарський перевал.
Ми ішли-ішли-ішли

І от ми нарешті на вершині

А це Вова :)

А такий краєвид був з Чатир-Дага, куди ми піднялись

( далі ще цікавіше! )
Пішли ми на Країну мрій з Юркою і Танею. І по дорозі здибали чуваків в зелених футболках і написах "Острів скарбів". Взяли рекламку. Думали недовго, бо закордонний паспорт мені через Януковича так робили чотири місяці, і була одна дорога - в Крим. Бо відпустка без моря - це не відпустка. Вирішили їхати всі втрьох. Підписали договір, внесли оплату, взяли квитки на потяг. В Сімферополі на вокзалі нас зустрів організатор Діма. Вийшло так, що підібрались одні кияни і не було нікого з інших міст.
Спочатку ми поїхали в ліс. Жили на Ангарському перевалі в наметах. Була у нас повар Ксюша, яка готувала смачнющі страви. Були четверо хранителів-інструкторів. Вовка Храмов знає всі стежки і дороги Криму. Серьога - надзвичайно серйозний для свого віку молодий чоловік, і до того ж, злегка помішаний на зброї. І двоє дівчат-красунь Юля і Наташа. Ну і Діма. Привезли нас в табір і почали мучити. Спочатку погнали в гори. Не встигли ми покласти речі і вкинути щось в рот.
Гнали нас довго і якісно і ми вже було зібрались помирати, аж тут вийшли вершину. Добрий Вова пожалів нас і на Еклізі-Бурун не повів, а вибрав вершину поменше. Звідти було видно і Алушту, і море, і Ангарський перевал.
Ми ішли-ішли-ішли

І от ми нарешті на вершині

А це Вова :)

А такий краєвид був з Чатир-Дага, куди ми піднялись

( далі ще цікавіше! )