куди котимось?

[kallisto_kyiv]

Коли читаю, що пише моя двоюрідна сестра Юля вконтакті, і якими словами при цьому користується, у мене просто закипає мозок. Не можу я з таким змиритись, ні з цими словами, ні з таким формулюванням. Може це вже старість і я сама забула, якою була? Правда, коли я була в її віці, у нас такого не було. Ні псЫхів, ні жваників, ні такої орфографії. А що було? Я вчилась в ліцеї, уроки не прогулювала, була мирною спокійною дівчинкою. Єдине що було - це те, що наша компанія (я, Оля і Даша) називали одне одного барсуками. Пішло це від пісні популярних тоді Іванушок про снігурів: Снєгірі нє гірі... Ласточки не гантелі, а барсуки не суки. Ну і звідти пішло. Хвіст фрази про барсуків відпав, залишився початок. Так нам подобалось тоді, і досі ми коли зідзвонюємось чи зустрічаємось, а це, на жаль, буває все рідше, по кодовому слову "привіт, барсук" ми впізнаємо одна одну.

Я знаю: інтернету тоді не було, тому і не було такої розумової деградації серед дев’ятикласників. Я вже мовчу про емо

Comments

[sheevak.livejournal.com]

Ты излишне требовательна :))
Американский язык - это по большому счету англо-олбанский :) Где-нить в 2050 году и русский такой станет официально :)

А про барсука я запомню :)

[marinka-1985.livejournal.com]

Я вже такому не дивуюся, у самої такий самий двоюрідний брат, іноді в асі щось як напише....

[nikita-barsukov.livejournal.com]

Ну не скажи - если бы мне в 9 классе попался на глаза вконакте, я б тоже писал неизвестно что )