кіно-театр-чтиво

[kallisto_kyiv]

розкажу про останнє, що дивилась чи читала

Книжки

Нарешті вдалося розжитись шостою частиною Дітей Вічності американської письменниці Лори Андерсен. Попередні 5 частин були прочитані уже двічі і дуже хотілося знати, що буде далі. Прочитала. Задоволена. Дуже :) Вам не дам, обіцяла автору не розсилати. До речі, що цікаво, перша книжка "Дітей вічності" побачила світ. На жаль, купити її поки що можна тільки в Росії, а пересилка книжечки формата покет-бук у м’якій обкладинці разм з вартістю книжки складе 72 грн. Я вирішила почекати, поки цивілізація дійде і до нас і можна буде купити книжку в Києві, не переплачуючи шалені гроші. Офіційний сайт Лори тут.

Ще прочитала Чистовик Лук’яненка. Трохи призабула вже події Чернетки, тому під час читання згадувала, хто ж там що зробив і куди пішов. Книжці зачот. Вона абсолютно довершена і закінчена, і пояснює всі ті питання, які виникли після Чернетки.

Марина і Сергій Дяченки: Пандем. Про всесильну істоту, яка за 30 років створила на землі майже рай, а потім всіх покинула. Як не дивно, книжка майже завершена, тобто фінал майже логічний. Хоча для особливо обдарованих можна було би ще розжувати ))) Чекаю ще новинок від авторів

Карл Май "Через пустелю". Це та книжка, яку я три роки мусолила в університеті на домашньому читанні і покинула на середині. Потім захотілось почитати російською чи українською мовою, почала шукати, але шукала не Мая, а Мея, і нічого не знаходила. А потім коли вдома перебирала старі книжки, в якомусь збірнику пригодницьких новел наткнулась на МАЯ, і все зрозуміла )) Скачала через півтори хвилини після відкриття з альдебарана, прочитала тільки недавно

Театр

24 січня ходила в театр "Сузір’я" на виставу "Мне тесно в имени своем" про кохання Сергія Єсеніна і Айседори Дункан. Єсеніна дуже люблю ще зі школи, а ще чула про цю виставу ще з часів роботи в АртВелесі, де працювала з Женею Нищуком, який і грає в цій виставі. Мені дуже сподобався сам театр. Він маленький, затишний, камерний. Перед виставою в театрі проходить музична вітальня і можна послухати класику. А перед самою виставою конферансьє розказує історію театру і трошки про виставу. І театр, і вистава, дуже сподобались, і я думаю, я попаду в цей театр ще не один раз.

Кіно

Останнім часом ходжу в кно з братом Андрієм. Нічого такого не показують нині, на що можна було б піти. "Найкращий фільм" отримав занадто багато негативних відгуків, щоб я погодилась на нього іти. Хотіли іти на Астерікса на олімпійських іграх, але там щось сталося з ліцензією. Так що як тільки, так і зразу піду туди. Вдома на компі під вишивку подивилась "В ім’я короля. Осада підземель". Дуже зраділа, що не пішла на нього в кіно. Бо кіно затягнуте, нецікаве, і в пам’яті практично не відкладається. Я хотіла подивитись тому, що грала в Осаду підземель, в обидві частини + аддон, але фільм і приблизно не передає духу гри.