Das Leben der Anderen
May. 17th, 2010 05:46 pmПодивилася вже вдруге. Ми проходили його в Гете, в першому уроці. Дивилися уривки, ну і я щоб не тупити, скачала і подивилася. Спочатку дивилася російською мовою, бо говорять вони швидко і незрозуміло, тому я щоб розібратися хто кому ким доводиться, дивилася так. А сьогодні, в’яжучи воздушку собі, вирішила передивитися, але на цей раз німецькою. Дивилася німецькою і з німецькими субтитрами. Мені пощастило - субтитри один в один дублювали те, що говорили на екрані. Особливо заковиристі фрази я сама повторювала по 5-20 разів, щоб краще розуміти, що говорять на екрані. А говорять вони реально дуже швидко і ковтають шматки слів і навіть цілі слова. Планую ще подивитися в третій раз, через пару тижнів, і на цей раз уже без костилів у вигляді субтитрів. Чим все закінчиться, я в будь-якому разі знаю, але буду краще слухати, про що говорять герої.
До речі, субтитри німецькою будуть Untertiteln.
Тепер до героїв і гри, і взагалі сюжету. Хоч я з першого класу вчу німецьку, для мене стало несподіванкою, що в НДР так сильно були помішані на соціалізмі і так сильно звірстувала штазі -- їхня спецслужба. Силу звірстувань можна порівняти зі звірствами КГБ часів Сталіна, коли всі на всіх стучали і всіх без розбору саджали. Фільм починається зі сцени допиту. НДР був небезпечно близько до капіталістичного світу, набагато ближче, ніж СРСР, і тому нагляд і стеження за людьми були набагато сильніші, ніж в СРСР. Крім того, в останні роки союзу у нас була гласность і перестройка, сильні послаблення в ідеологічному плані, всякі просвіти і національні зібрання. А у них до самого падіння стіни всіх шпиняли і все було погано.
Так от, фільм починається зі сцени допиту. Чоловіка, який знає щось про допомогу у втечі його друга на захід, допитують 40 годин, і врешті розколюють, і цей допит лектор Герд Візлер демонструє студентам вищої школи штазі. Візлеру доручають вести стеження за відомим і вірним політиці партії драматургом Георгом Драйманом і його жінкою Крістою Марією Зіланд. На нещастя, Крістою Марією всерйоз зацікавився міністр культури, і всі відмови спати з ним ведуть до краху кар"єри Крісти Марії. ( тут спойлер )
Актори грають просто шикарно. Дуже велику симпатію викликає Візлер. Він один, зовсім самотній. По обличчю - типовий гебіст, але разом з тим викликає симпатію. Гарно показані стосунки Драймана і Крісти Марії, їх побут, робота. Дорослі люди, які знають, чого хочуть від життя і один від одного. В їхніх стосунках мало побуту і багато свободи. Але система катком проїхалась по всім: перемолола і знищила їх.
Якщо хто ще не бачив фільм, дуже рекомендую подивитися. В 2007 році він отримав оскар як кращий іноземний фільм. Більше про фільм є в вікіпедії.