Що наше життя? Любов!

Я хазяєчка. На кухні був срач, але я себе пересилила. Поставила таймер і за годину привела все в порядок. Помила посуд, підвіконня зі слідами котячих лап :)) Потім протерла стіл, зняла з тумбочки мікрохвильовку і блендер і вимила столешницю. Тепер вона така нарядна, і так сяє. Не те, щоб вона весь час була брудна, я десь раз на місяць її мию щіткою з молочком, але зараз вона особливо сяє. Протерла провід від блендера. Попутно вирішила, раз я вже дістала молочко і вожусь з щітками-ганчірками, то паралельно витягнула плиту і помила брудний бік, на який натікав жир і всяка бяка. Враховуючи, що я рік вже нічого не смажу, а за рік до того тут жили інші люди, значить це від них залишилося. Бєє. Ще помила одну поличку в холодильнику, і помила сток для води, який забився. Там раз на тиждень треба воду збирати, інакше вона стоїть під контейнерами для овочів і витікає, коли їх дістаєш. Я виявила, що якщо в холодильнику раз на тиждень трохи проходитися тряпочкою по поличках і викидати старі продукти і їх залишки, то там буде весь час чисто. Під кінець я поставила все на місце, склала залишки яблук з чотирьох пакетів в один і підмела підлогу.

Заварила собі смачного чаю, взяла інжиринку і відколола шматок шоколаду з горішками з Львівської майстерні шоколаду, який мені купує коханий. І сіла за комп, щоб ще трошки повишивати

Сьогодні ми їдемо до бабусі, веземо їй мультиварку. Взяли віконте, а вона стрьомна шо капець. Смердить хімією каструля. Вчора в ній трохи кип"ятили воду, щоб прибрати запах, але сам факт! І в ній вчора пригорів омлет. На тефлоні. Пригорів. З олією. Це явно не панасонік.

Подзвонила Саші, перенесла урок, щоб без поспіху доробити те, що треба: дозбиратися, записати на флешку фотографії, повишивати, і ще трохи побути з кішкою. Не хочеться залишати її одну, але їхати треба. Попросила mur_myrka приходити до неї в гості і гратися з нею.

Втомилася трохи від уроків, і ця осіння похмура погода дуже пригнічує. Хочу наступного тижня взяти пару вихідних, щоб нікуди не бігти і приділити час собі. Висплюсь, подумаю над подальшими планами, потуплю трохи, куди ж без цього :)

Минулого тижня зустрічалися групою. Вирішила написати, щоб залишилася пам"ять.

Прийшли всі, хто зміг, і хто в цей час був у Києві:
я, Таня Казачинська зі Стасом, Таня Зозуленко залишила в машині чоловіка і дитину, Оля Гаврилюк, Макс Прудеус і Аня Потапова.

Таня Казачинська і Стас потихеньку роблять ремонт в своїй квартирі. Таня закінчила курси шиття і тепер суміщає роботу перекладачем в юридичній фірмі з пошиттям одягу подругам. Стас працює я так і не зрозуміла де, але зрозуміла, що в нього п"ятеро підлеглих.

Таня Зозуленко народила дочку Оксану і тепер няньчиться з дитиною :) Рада була її побачити, вже мабуть з рік не бачилися.

Оля Гаврилюк купила квартиру в Броварах і тепер стала майже киянкою. Працює там же, в мерседесі.

Макс Прудеус умнічка. З фокстрота перейшов в msi, а звідти в покетбук, і тепер якийсь там директор. Катається по всьому світу і просуває там покетбуки.

Аня Потапова закінчує аспірантуру і фрілансить перекладачем. Розказувала трохи про кафедру і тонкощі написання роботи.

Сімейство Антіпових не прийшло. Андрій написав мені вконтакт, що не може. Кажуть, вони чекають поповнення :)

Чубик обіцявся під"їхати, але я так і не знаю, чи він прийшов - пішла раніше в театр. У Андрія недавно народилася дочка Зоряна.

Едік не так давно одружився, і я про нього мало що знаю.

Вітя звільнився з армії, зараз живе в Харкові і як писав, працює в Волі.

Андрій Гальчус теж одружився, робить кар"єру в військовому інституті.

Діма Щерба працює в МЗС, впевнено посувається кар"єрною драбиною і скоро поїде кудись закордон як аташе.

За кордоном зараз Мирослава, Юля Клименко і Ромка.

Мирослава поїхала на рік в Англію, працює в замку в Едінбурзі. Я щітаю, це прикольно :)

Юля поїхала в Америку одразу після випуску, і тепер там живе і шле звідти нам привіти.

А Ромка отримує МБА на Кіпрі і працює барменом.

Оксана Климчук і Оксана Турбал, Альона Бичик, Лєна Котова - запрошення розсилала, але вони не відгукнулися. Де вони і як поживають, я не знаю.

Говорили про ремонти, бо Таня зі Стасом продовжують ремонт, Оля теж в процесі, а Аня не так давно закінчила. Я думаю, через рік-два будемо говорити про дітей і методи їх виховання, років через 10 про вибір школи, а через 15-20 про те, де краще вставити зубні протези і полікувати геморой :)) А взагалі я дуже рада, що ми зустрічаємося і не забуваємо одне про одного, і що всі досягли таких успіхів, і що всі такі кльові.

Трохи більше фоток доступно по лінку.

1. Телефон
Контакти я відновила, але видно десь якийсь конфлікт, і коли мені іде вхідний дзвінок, я не бачу, хто мені дзвонить. Тупо білий порожній екран. Лікарю, це лікується?

2. Крим і ващє
Мис Айя за нами скучив. Беремо квитки, і хоч на третіх полицях, хоч де, хоч як, ми до Айя доберемось. Юри в нашій спитій компанії не буде, зате буде Льошик з друзями, і Наташка. Тиждень -- це не три, але і не шумне брудне місто.

3. Твіттер
Завела собі наканєцта твіттер. Пописую туди часто. Хто там є, френдіть мене: http://twitter.com/kallisto_kyiv

4. Умопомрачітєльний мужчина і вуха
Юра мабуть і цього року візьме перше місце в цій номінації.
Сьогодні ходили до нього на роботу. Мене почали непокоїти вуха, а оскільки він лор, хоч і дитячий, то нам була пряма дорога до нього. Шо сказати. Більш турботливого чоловіка я не знаю. Коли мені кажуть: ти посиди, я сам все зроблю, і починають навколо бігати, метушитися і піклуватися про мене, то я просто млію. 20 хвилин Юриної уваги -- і я цілий вечір тільки що не мурчу як кішка. М. Паралельно виявилося, що в мене в правому вусі отит поселився. Через це дуже не люблю ходити до лікарів: от жила стільки часу і не знала, що в мене отит, і якби не пішла до Юри вуха промивати, то і не дізналася б, і він пройшов би сам. А так краплі якісь купуй, в вуха їх капай... Бє.

5. Чорні логіки
Чорні логіки впливають на мене магнетично. Коли вони починають мені розказувати, ЩО я вмію, а точніше навіть не розказувати, а нагадувати і перераховувати, а потім ще починають гладити по сугестивній (= давати чіткі інструкції, як жити далі і що робити, щоб дєнєг заробити), у мене аж крила за спиною виростають і я починаю думати, що я все можу. Тільки от чого поряд немає цього самого чорного логіка, який би мене весь час підживлював?
*Для тих, хто не в темі: чорний логік -- це не чорний дембель і не чорний спелеолог. Це з соціоніки поняття

6. Як дістати сусідів
Ващє припарили сусіди. Ремонт роблять. І пиляють щось, і пиляють. Сьогодні слухала-слухала, взяла пляшку пластикову і стала стукати в батарею. П’ять хвилин стукання -- і диркати вони припинили. Але ж диркають щодня по три-чотири години. От що можна диркати вже два тижні? Я не розумію. Паркет не будеш шліфувати два тижні. Плитку теж не будеш два тижні пиляти. Розпиляв за півхвилини і тусуйся. Коротше, я без поняття. Але бісить страшно. Спати не можна (починають рано, десь з 8-30), зосередитись не можна, музику і кіно не чути -- ужас-ужас.

7. На героїв дніпра горів секонд
В ніч з суботи на неділю горів секонд на героїв дніпра. Я вже почала було в траур впадати, але сьогодні були на ринку і туди заглянули (я знайшла потрясну футболочку і таку собі спідницю, а Таня класний сарафан і ще один такий собі сарафан), і виявилося, що все не смертельно -- одна половина порожня, але інша працює. Шкода, що згорів той контейнер, де були дуже кльові нові шмотки, і де я кожен раз знаходила собі якусь милу штучку. Але нічо, на їх місце прийдуть нові.

8. Файне місто Бровари
В неділю була на ікскурсії в Броварах і вгостях у lenkin. На перший погляд, вони здалися мені милим провінційним містом, але коли я погуляла по ньому більше, то воно і сподобалось мені більше. Є все для комфортного життя: маркети, кіно, каток, боулінг, басейн, школи і дитсадочки, продукти дешевші і домашніх продуктів більше. В магазинчику з вишивками купила три ниточки мультиколора дмц. Тепер думаю пустити їх на прикраси. І відріз красивої тканини теж для рукоділля -- зроблю з них бусинки. Вже навіть бачення в голові є. Шоколадний член в кондитерській під лєниним домом купити не вдалося, всі розібрали. Лєнина нова квартира така ляля, ще трохи, і можна буде вселятись. Ну і взагалі рада, що Лєнчика побачила.

ковбаса з фруктовим чаєм непоганий обід, еге ж? ;) добре, що на святкуванні НР в офісі з’їли не все. шкода, мандаринок не купила, але в центрі тут все закрито сьогодні. не можу, так фрукт якийсь хочеться згризти.

завтра зранку іду в зал. буду відкривати рік.

снились вранці тривожні сни. чотири сни підряд про те, як Нікіта йде і я не встигаю його зловити, тільки двері хлопають. але сни з варіаціями. отжеж. в реалі все-таки встигла зловити.

вже два тижні не можу купити собі датований вузький щоденник. події назбируються, а записати їх нікуди. сьогодні вирушу на пошуки в цум.

мерзну. вдома холодно, на роботі дубняк, хоч сиджу і поряд з обігрівачем. руки холодні і взагалі холодно. сьогодні в мене починається період інтроверсії. заб’юсь в нірку і буду там жити.

так іноді не вистачає логіка поряд. от Таня поїхала, а я тут без неї цілий тиждень розважаюсь. потім описала ситуації, розказала їй, а вона як розклала все це на полички, я аж іншими очима подивилась на те, що склалось. дуже добре, коли поряд є логік і який може об’єктивно все пояснити.

по понеділках я традиційно їм суші з Ленаркою, але оскільки її немає і вона взагалі морозиться, її мені замінить Сашка, і ми підемо в кіно. розкажу їй як у мене справи, бо не бачились вже тижні півтора, і заодно подумаємо, що Ленарці подарувати на день варення. правда, це буде коли роботу пороблю, а її на вечір стільки навалили, що мама нє горюй.

у нас в офісі заразні трудоголіки. ладно ми з Юлею прийшли, у нас же домовленість була. а тут ще двоє приперлись, сидять і шуршать уже три години. нє, ну нормальні люди? канікули в усіх, а вони на роботі стирчать.

от що пише мій друг Макс, manilu

Мы с братом запустили новый ресурс для самого простого в мире поиска компании для обеда. Ресурс называется www.poobedaem.com или просто "пообедаем".

Приглашаю! Все отзывы и комментарии поощряются, так как на сайте еще бывает появляются маленькие глючки.

Буду благодарен, если пригласишь своих друзей и буду безумно рад если именно мои друзья, или друзья моих друзей выиграют пару сотен долларов (раздел конкурсов).

Желаю памятных и интересных обедов. И как добавляет наш слоган - вдвоем всегда веселее.

Почитала. Прониклась. Зареєструвалась :) Якщо що - я доступна в робочий час на Майдані, а в неробочий в основному на Оболоні.

Хотіла б я написати, що і я розчищала, але я прийшла побачити Анта. Розчищали вони знатно, мені сподобалось.



Ант:


Більше тут: http://community.livejournal.com/saveoldkyiv/245514.html
І тут: http://bikefuture.blogspot.com/2008/07/blog-post_21.html

(перше фото Віктора Загреби, друге - polar_bird і)

Минулі вихідні я провела в Криму. Літо тільки почалось і так кльово, що ці перші літні дні я була серед різнотрав"я, гір, скупалася в морі.

Але все по порядку. Виїжджали з Києва в четвер 5 травня ввечері. Перед тим я запаслась рюкзаком, спальником і каріматом. Оскільки я ще турист-початківець, то свого спорядження у мене немає. На щастя немає проблем з фірмами, які це спорядження дають напрокат. Рюкзак спакували, я врахувала всі інструкції не брати важких речей, косметику і телевізор з диваном, бо коли несеш це все на собі, кожен кілограм здається втричі важчим.

Їхали ми невеликою дружною компанією з семи чоловік - я, Таня, її двоє Андріїв і троє їхніх друзів з англійських курсів: Льоша, Наташа і Сергій. Після контрольної закупки в Кишені сухарями, консервами, овочами і іншими корисними речами мій рюкзак поважчав ще кілограм на 5 і в результаті важив десь 15 кг.

( читати далі )