Сон

Nov. 10th, 2014 10:54 am
kallisto_kyiv: (хаус задумався)
Агов! Є тут хто живий?

Сто років уже не писала, вирішила поділитися сном, який сьогодні наснився, та і сниться час від часу.

Снилося таке: що я навчаюся десь, і ось уже кінець навчання, і є дисципліна, яку я повністю пропустила з якихось причин. Прогуляла і не маю жодної поточної оцінки, і викладач мене жодного разу не бачив і в обличчя не знає, або і знає, але я все одно все пропустила. І от я думаю собі: як же закрити цю дисципліну? Що робити? І відчуваю якийсь чи то сором, чи то незручність від того, що я обов'язкова, а ось так вийшло, і що треба іти говорити з викладачем і дивитися йому в очі і ніяковіти.

В реальному житті наче таких косяків не маю, незакритих справ, на які регулярно забиваю, і за які хтось може спитати мене, не маю. Цікаво :)
Сьогодні вночі до мене уві сні приходила моя дорога тьотя Таня, якої з нами вже немає. Вона гарно виглядала, була жвавою і такою, як була завжди - веселою, енергійною. Вона була дуже реальна: ми обнімалися, говорили про все на світі, я тримала її за руку. Поряд була бабуся, яка, здавалося, була анітрохи не здивована появою тьоті. Дуже борза невістка, яка зараз панує в її домі, сиділа в іншій кімнаті і не висовувалась. Раптом я згадала, що тьотяі вже три роки як померла, і ми всі дуже жалкуємо за нею, але спитати її, де вона була весь цей час, у мене не стало духу. Хоч так її побачила, а весь ранок на очі сльози навертаються.

А ще снилося, що я з кимось хочу поплавати на жовтому надувному човні по водам, але ці води весь час виявляються перегороджені дамбами і сітчастими парканами. Іноді доводилося переносити човен на руках за паркан, іноді - повертати і шукати інший шлях туди, куди мені треба. Але весь час хотілося їхати прямо і легко потрапляти туди, куди я хотіла, а не нести човен в руках. І чогось так досадно уві сні було це. Я знаю: це мої плани і перешкоди, які здаються мені нездоланними.
kallisto_kyiv: (хаус задумався)
Мені снилося, що я пишу контрольну роботу з укр. мови у моєї улюбленої вчительки Віталії Федорівни Чукіної, але весь час псую листочки. То дату не ту поставлю, то пишу не "контрольна робота", а просто "робота", і псую листочки один за одним. І знаю, про що писати, і хочу написати, але ніяк не можу сконцентруватися і нарешті почати це робити.
kallisto_kyiv: (погляд)
Снилося, що настала катастрофа, багато людей загинуло, все зруйноване і поламане, і я чомусь в якомусь великому місті (оскільки там був Пашка, виходить, це Москва). Ми пробираємось до будинку зі скла, в якому знаходиться його квартира (хоча його будинок ніфіга не зі скла), а зверху летять уламки скла, від яких треба увертатись. А потім Пашка кудись дівся, а знайшлись мама і тато, і всюди занепад, вижила жменька людей, все зруйноване і треба якось жити. Але мобільні телефони працюють, є якісь магазини, ну і так можна їжу набрати. Ющенко президент, і знову якісь распрі у владі, точніше серед тих, хто вцілів. І мого тата затримують в підозрі сівпраці зі штазі. А я знаю, що він подвійний агент, і зовсім не поганий. А мама не знає, що таке штазі, а я їй пояснюю.

А потім штазі і катастрофа закінчились, а снилася любоф. Мабуть під враженням вчорашнього вечора. Любоф, поцілунки, обійми, взаєморозуміння. Тепло в животі в районі сонячного сплетіння і цілковита гармонія.

Але от думаю. Ну любоф - це понятно, вчора був гарний вечір. Але звідки в моїй голові штазі і кінець світу? Наче ж нічого такого не читала, не дивилась, не думала. Брр
kallisto_kyiv: (свиня)
Оце блін насниться ))))))

Сьогодні наснилося, що я з мамою перенеслася в своє дитинство. І типу там жити залишаюся. Сиджу і думаю: блііііін, це ж компів немає, інету немає, телефонів мобільних немає, знову в школу ходи, знову це все заново прожити треба. Думаю, ладно, знаю, які помилки мене в житті чекають і на що я можу наштовхнутись, в принципі, можна переграти. але що компа і інету немає, це тупо капець, бо в фейсбуці в мене рибки, в жж щоденник і вашє інтернет це круто. І уявіть собі відчуття, коли ви розумієте, що вам 20 років теба прожити заново!!! Ходити в школу - спочатку в молодшу, потім в старшу, переживати перші закоханості, пубертатний період... Пережити переїзди на дві квартири.

Прикольно звичайно :) Голова моя мені таке іноді уві сні підкине :)
kallisto_kyiv: (королева)
Що я не встигла на поїзд.

Ми з якоюсь групою кудись їхали. Часу до поїзда було ще багато і я вирішила піти перекусити або купити чогось в поїзд. Місце, де їдять, виявилося в якомусь старому будинку-колодязі, де сходи жмуться до стін, а посередині великий "колодязь". Їжа вся коштувала дорожче, ніж я з собою взяла, і поки я вирішувала (буквально недовго), і питала що скільки коштує - спитала ціну трьох страв, так нічого і не вибрала і пішла, на вулиці стало вже зовсім темно, і не виявилося ні моїх друзів, ні речей, ні поїзда. Хоча час був, що поїзд має ще стояти на пероні і я нормально встигаю. Я бачу якісь дивні вагони на нашій колії, типу вантажних, але вони якихось вже зовсім дивних форм і призначень, питаю, чи це четвертий потяг, мені відповідають, що так, і я біжу вперед, щоб знайти нарешті пасажирські вагони. Біжу, біжу, пробігла вагонів з 15, і їх попереду ще багато, і раптом вони закінчуються, і ні паровоза, ні пасажирських вагонів... З тим і прокинулась.
kallisto_kyiv: (свиня)
Снилося на днях.
Ішли ми з братом повз кіоск з морозивом "Ласунка". І вирішили поїсти морозива. Я вибрала бананове і попросила обмакнути в шоколадну глазур. І ми з братом починаємо прирікатись на тему, хто ж заплатить за морозиво. І вже наче вирішили, і тільки я подумала простягнути руку і взяти морозиво, моє смачне бананове морозиво в шоколадній глазурі, в хрусткому вафельному конусі, яке зверху таке шоколадне і гостреньке, і відкушуєш вершечок глазурі, яка вже встигла застигнути на морозиві, і висмокчуєш морозиво через цю маленьку дірочку, а потім кусаєш глазур ще раз. Так от, тільки я хотіла взяти моє смачне бананове морозиво, ДЗВОНИТЬ БУДИЛЬНИК. І я прокидаюся з повним ротом слини і без ніякого морозива. Ну як далі жити після цього? :)) с
kallisto_kyiv: (свиня)
Все так красіво і романтично, він тільки починає мене цілувати з усією пристрастю, десь збоку грає "Целовать тебя в шею", і я вся така в передчутті чогось такого, такого...

І тут мене будить Таня і каже: ну ти встаєш?
Ну не западло?
kallisto_kyiv: (літня аватарка)
ой мама, як же іноді мало треба для щастя відчуття всієї повноти життя: всього лише висипатись. а то чотири години катастрофічно мало, сиджу цілий день борюся зі сном
kallisto_kyiv: (їжачок)
я вчера ходила на «Агату Кристи»
ты пинал по скверу золотые листья


Ходила я значицця вчора на Агату Крісті. Дякую за запрошення і компанію [livejournal.com profile] aka_lordy. З концерту я винесла два висновки:
1. живі концерти — завжди ульот
2. але я вже виросла з живих концертів у такому форматі

Настрибалась-наспівалась. Спочатку було штук 10 пісень, які я не знала, бо в принципі мало цікавлюсь творчістю Агати Крісті. Але ті пісні, що я знаю, ну і які взагалі гріх не знати, все-таки були: і «Ковер-вертолет», і «Как на войне», і «Моряк», і «Опиум», і «Черная луна», і «Сказочная тайга», і «Гетеросексуаліст», і «Секрет». І все-таки яке класне відчуття, коли ти — частина єдиного живого організму, який рухається, співає і дихає в унісон.

Інша, не дуже приємна сторона, полягала в умовах проведення концерту. Проводилося все в альта-експо. Це тимчасовий павільйон, зверху обтягнутий вінілом, виглядає жахливо. Всередині хоч було і тепло, але тіснувато, в залі сидячих місць не було, на вході були черги, в гардероб була довжелезна тричі закручена черга. В залі під час концерту всякі підлітки і малолєткі дорвались до сигарет і радісно курили направо і наліво, і чим викликали моє сильне незадоволення. Кожен четвертий, а то і третій вважав за потрібне знімати все, що відбувається, на фотомильницю, і тому майже нерухомо стояв, піднявши руки вгору і намагаючись зняти те, що на сцені крізь підняті руки тих, хто стояв попереду. Тут і так мало що видно було, а через ці підняті руки, тим менше. Ну невже їх врятують 15 розмазаних, нечітких, темних і непрофесійно знятих кадрів? А після концерту ми півгодини штовхалися в натовпі, намагаючись забрати верхній одяг. Не розумію я: або це дійсно все неправильно (накурене приміщення, штовханина, тіснота), або я з цього вже давно виросла.

Але як би там не було, я гарно провела час. Послухала вживу цих монстрів і метрів, побачила вживу легендарних Самойлових. Повтикала на барабанщєга. От кому важко приходиться під час концерту, так це йому. Це вам не на гітарі бриньчати і не рот перед мікрофоном відкривати. Викладка іде на всі 200%. А ще я позгадувала і згадала, що востаннє я була на такому концерті ще в 2003 на Арії.

Ну а так, ранок почався пізно, в зал не ходила, дивилась сни. В продовження вчорашнього сну про чаклуна і визволителя мені сьогодні приснилось, що у мене вже є дитина. А потім дивилась наступний сон, як я обідала з Кустуріцею, який дуже соромився своєї слави а потім віддав мені свою тарілку.
Цілий ранок прекрасно мені щось снилося під дощовий перестук за вікном.
Спочатку снилося, як я з нашими курсантами на морі. Пам’ятаю Ромку, Чубика і Гальчуса. На задньому фоні ще хтось ходив, але вже не пам’ятаю.
А потім мене батьки хотіли видати заміж за якогось чаклуна. Дійство відбувалося в 123-й школі, яка раптом виросла до розмірів замку, але весь інтер’єр залишився шкільним. Мама сказала татові, щоб він пішов і відніс солодке для гостей. Я пішла з ним, хоча ще сукню не одягала. Приходжу туди, а все буде не в актовому залі, який більш-менш пристойний, а в їдальні, де замість столів чогось парти стоять. І тут я дивлюся, що гості якось дивно реагують. Перешіптуються і непомітно з жахом тікають. Я починаю думати про нареченого. Думаю: останній раз я його бачила давно і вже не пригадаю, як він виглядає, а от мати його відома зла чаклунка, і якщо я все-таки на цей шлюб погоджусь, то я ж попала. І весілля в їдальні школи - це явно не те, про що я мріяла з дитинства. Думаю: як би оце його злиняти? Але ж шкода, батьки все організували, а це все грошей коштує. Але робити нічого. Пішла, зібрала свої ниточки вишивальні (ну куди ж я без вишивки) і дивлюсь, як би оце його линяти. А евакуація народу тим часом стала масова, народ в паніці рятується навіть через дах, щоб не бачити оту мою майбутню свекруху. Ну, я на них подивилась і собі тікати. Знайшла між стінами якісь таємні сходи, спустилась вниз. А там монстроподібні собаки-охоронці ходять. Думаю: зжеруть же зараз. Тоді я стала в куточок і почала робити вигляд, що я невидима. Аж тут хлопець якийсь приходить і каже: я тебе врятую. Цілує мене, бере на руки і я щасливо прокидаюсь.

На радостях аж в спортзал не пішла )

Вчора ще щось таке снилося... але забула що, а Таня, якій я все розказала, не хоче мені нагадати, що там було. Але було щось шикарне, бо вона ще спитала: шо ти куриш перед сном?
kallisto_kyiv: (хаус задумався)
Друзі, а вам доводиться літати уві сні?
От мені сьогодні приснилося, що я лечу на нашу стояночку на мисі Айя. Лечу з Андрюхою, але без Тані. Таня його спорядила, провела нас і ми полетіли. Причому летіли без рук, а просто, настроїлись і полетіли, зусиллям думки. Хочеш — летиш вище. Бачиш, що знижаєшся, думаєш летіти вище і летиш вище. Мені частенько таке сниться, як я літаю. Так от, до місця ми не долетіли, бо як завжди, мені треба було вставати і йти на роботу. Але ми долетіли майже до кінця. Ми долетіли до Балаклави, пролетіли Золотий пляж. По дорозі в польоті Андрюха примудрився розбити Танін фотоапарат. Він розбив його об телеграфний стовп, та так, що залишився один об’єктив, а все інше десь погубилося. А потім ми знайшли якусь напівсекретну війьскову базу, пішли там ходити і якась падлюка притирила мої продуктові запаси — палку ковабси і батон з моєї екологічної свинської торбочки, яку під час польоту я тримала в руці. Я пішла влаштовувати розборки і кричати «віддайте мою ковбасу», на цьому і прокинулась.
Ги-ги, насниться ж таке. Але що не кажи, відчуття польоту таке класне!

З року в рік взимку і восени у мене одні і ті ж проблеми з нестачею світла, сонця, тепла і коротким світловим днем. Я сплю по 10 годин і мені цього мало, хочеться взагалі не вилазити з ліжка, або якщо і вилазити, то на пару годин посидіти перед компом з хорошим кіном або аудіокнижкою і з вишивкою в руках. Думки про таку от ідилічну зиму займають всі мої думки і не дають спокійно працювати. Я уявляю себе ідеальною домогосподаркою, з обідом з трьох страв, напеченими пиріжками і чистим домом, аби тільки не треба було вилазити в холод і зиму. Але це все з галузі фантастики, а зараз може у вас є якісь поради, як зиму пережити і при цьому не спати на ходу і щоб може якось смикатись, рухатись і радіти життю, бо так довго тривати не може.

А так все по-старому. Читаю книжки, дивлюся кіна, вишиваю, зустрічаюся з друзями, засиджуюсь допізна на роботі, п’ю кров у окремих осіб, а інших окремих осіб розважаю і заспокоюю, сачкую спортзал, слухаю Алісу і Земфіру, проводжу вечори за компом, їм творожок і сухофрукти, сплю з кішкою і чекаю весну.

сни

Jun. 18th, 2008 11:00 am
kallisto_kyiv: (басака)
щось мені останнім часом сни сняться - один фантастичніший за інший

На вихідних снилось, що моя сестра полетіла в космос на 16 років. І я її відправила, а потім іду, плачу і думаю: блін, я ж за 16 років заміж вийду, дітей народжу, а вона ж моя сестра, виросте без мене, я побачу її вже дорослою тіткою, якщо взагалі побачу. А до того ще снилося, що я зі школи своєї на машинці такій як на картінгу, їду додому.

А сьогодні вранці снилося, що я їду біля набережної великої річки, уже вечоріє, сяють вогні, машини по дорозі їздять. А в річці так по-мультяшному машина то злітає в небо, то пірнає, закручується штопором, і за нею такий мультяшний слід з доларів, як вихлопні гази. І потім я сама в цій машині літала. А потім блін треба було прокидатись і йти на роботу.

сон

May. 22nd, 2008 05:35 pm
kallisto_kyiv: (їжачок)
якщо хочеться спати вдень - на роботі чи вдома, досить заснути на 3-5 хвилин. за цей час встигає наснитися сон, а коли прокидаєшся - ти як огірочок. ніяка кава і магічні примовляння не допоможуть так добре, як цей п"ятихвилинний сон.
kallisto_kyiv: (літня аватарка)
наснилося мені сьогодні, що я збираю монетки. Я ходжу по великому будинку - якась лікарня, але широка і з великими коридорами, а я по коридорам ходжу. І там розкидано багато монеток - на дорозі, під стільцями, в кутках. І я чомусь вирішила їх збирати. І всі попадаються білі - одинички, двійки і п’ятачки. Я збираю їх, збираю, вже дві, три жмені назбирала. Що було далі, не знаю, бо забула на роботі телефон, тому розбудити мене було нікому. Я зрозуміла, що трошки проспала, підскочила з ліжка і побігла збиратись.

хто знає, що мають оті білі монетки і їх збирання означати?

сьогодні мені наснився чудернацький сон. настільки чудернацький, що я аж на радостях проспала на роботу. наснилась мені не багато і не мало, а сама Джоан Роулінг. ми з нею любенько спілкувалися російською і українською мовою, а потім вона почала приймати в мене екзамен по Гаррі Поттеру. Письмовий. Я писала там щось про Доббі, і про глави, але не встигла відповісти на всі питання, бо внутрішній чатовий почав будити мене і казати, що пора все-таки піти на роботу. 
кльово :)

Profile

kallisto_kyiv

April 2017

S M T W T F S
      1
23 45678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 19th, 2017 09:45 pm
Powered by Dreamwidth Studios