kallisto_kyiv: (їжачок)


Вчора використали з Андрієм його подарунок мені на день народження: ходили в цирк дю солей на виставу Алегрія. Дууже сподобалось, це зовсім інше, ніж звичний нам цирк. Красиві костюми, бездоганно поставлені номери, все таке незвичне і цікаве. Місця у нас були хороші, хоча в принципі можна було і пересісти поближче, але ми не стали. Не дуже сподобалися клоуни, не дуже їх люблю, але і їхні сценки були цікаві, смішні і зворушливі. Дуже сподобався вокал, майже кожен номер супроводжувався живою музикою і співом. Не можна було знімати, у мене навіть батарейку з фотоапарата забрали при вході, хоча я ніколи не знімаю на масових заходах, не розумію цих розмитих мильничних фото. А були такі, що знімали.

Деякі номери були такі красиві і складні, що я сиділа, відкривши рота, і боялася дихнути.

Обов'язково підемо ще, і батьків візьмемо!

під катом відео номерів )
kallisto_kyiv: (я королева)
Вишиваю котиків від діменшенс. Змирилася вже з китайською збіркою, хоча краще щоб вони не переводили виробництво в Китай. Як і всі маленькі голдколекшени, думається, що вишивати швидко, а виявляється, що довго. Це я вже з місяць їх мурижу, і ще тижнів на два вистачить. Бек вирішила шити зразу, бо потім дуже важко себе примусити ним зайнятися.



Read more... )
kallisto_kyiv: (кривляюсь)


Сьогодні ми з коханим їздили в Пирогово. Нечасто видається додатковий вихідний, а цього року він взагалі останній. Гарно погуляли. Масових гулянь там не було, тільки якийсь молодіжний фестиваль, де російськомовний ведучий проводив конкурси. Ми пороздивлялися хати, купили печену картоплю і влаштували пікнік під яблунею і трохи пофотографували. Андрій на фото не попав, бо фотографував



















Щось у мене одні перепости, але і в цьому випадку я згодна. 

Оригинал взят у [livejournal.com profile] tema в Хенде хох, Гитлер капут
По многочисленным просьбам читателей в очередной раз повторяем пост.

В России есть только один культ хуже православия - культ Дня победы. Священный трепет, придыхание, особая лексика, слова о памяти, приторная забота о ветеранах - все это вызывает приступы рвоты. Поездки молодоженов к ближайшему памятнику 1941-1945. Ежегодные установки новых памятников и мемориалов. Возрождение худших традиций советской монументальной художественно-графической пропаганды из цифр, картонных орденов Победы - не помешались ли люди?


Read more... )

І наостанок ось вам фотка Роньки, яка посміхається і ніби каже: в новому році все буде круто!

kallisto_kyiv: (Новий рік)
Останній пост цього року. Після довгих роздумів, планувань і перепланувань, домовлянь і передомовлянь святкуємо новий рік вдома з Андрієм. Вирішили святкувати втрьох, нашою маленькою сім'єю (я, Андрій і кішка). В меню в нас нічого складного і навороченого: бутерброди з червоною рибою, ікра, сирна тарілка з оливками і горішками, ананас, салат з інету і біле сухе вино. І ніяких олів'є! Президента дивитися і слухати не збираємось. Поïмо і підемо до батьків втручатися подарунки. А якщо потім вистачить сил, подивимось фільм новорічний. Накачали пачку: Чародії, 12 місяців, Один дома 1 і 2, виберемо щось із цього

Цей вечір провели вдома, я вишивала і дивилась Терра нову, вітали рідних і друзів по телефону і скайпу, і скоро почнемо нарізати бутерброди. А ще сьогодні я сходила до стоматолога і запломбувала зуб, від якого кілька тижнів тому відвалився шматок. Я так боялась, що бормашина зламалась, щойно я сіла на крісло. Але моя стоматолог не розгубилася і полікувала мене без неї :)

Завтра ідемо на "О чем говорят мужчины". Потім до нас прийдуть друзі, будемо робити суші. Буде весело. До від'їзду хочемо подивитися Шерлока другого числа, а потім зберемо рюкзаки і третього зранечку ïдемо в Харків до батьків Андрія. Плануємо там відіспатися, відпочити, поїхати в Харків на погуляти і в гості до сестри Андрія. Відсвяткуємо Різдво і повернемось восьмого. Я наберу з собою вишивок і плеєр з аудіокнижками, буду вишивати цілими днями.

Щасливого нового року вам, друзі!

kallisto_kyiv: (кісс)
От і пройшло весілля. Поки свіжі враження, напишу про організаційні моменти. Де і що ми купували, що нам сподобалося, а що - ні. Весілля ми робили невелике, тільки для найближчої рідні. Були батьки мої і Андрія, сестри, дві моїх тьоті, свідки - всього 16 чоловік.

Загс
Подати документи в загс нам вдалося тільки з шостої спроби. У них то черга на 40 чоловік, то вони закриті, то у них обід. З власного досвіду можу сказати, що займати чергу треба якомога раніше. Андрій приїхав на велосипеді о 6:20 і був третім у списку. Перед тим, як іти в загс подавати документи, варто зайти в будь-який час і взяти квитанцію на оплату - держмито, щоб потім не бігати і не просити, щоб в загсі почекали. В загсі питають, яка буде церемонія. Якщо урочиста, а це означає присутність під час розпису не тільки молодих і свідків, а й інших гостей, то це коштуватиме дорожче. Не так давно в загсі підняли ціни. Прийом заяви тепер коштує 47 грн. Урочиста церемонія коштує 260 грн, скорочена - 108. А у вихідні і святкові дні це обійдеться в 390 грн. Заяву треба подавати за місяць. Церемонію одруження на відео знімає відеооператор із загсу, а потім впарює відео. Нам впарили в HD якості за 415 грн, але необжате. Ось вигляд зали для церемоній. Рожеві штори на любителя



Одяг
Плаття я купила в Даринку за цілих 1200 грн і дуже цим пишаюся. Тепер хочу здати його в якийсь прокат, щоб не тримати його вдома. Там же купила болеро, воно коштувало 250 грн. Пропонували ще жутку прикрасу з жовтого металу з камінчиками, але коштувала вона в районі 300 грн і не підходила мені по стилю. Довго думала, які прикраси взяти, в результаті одягнула свої перлини.
Фату я вирішила не вдягати. В інет-магазині http://hatshop.com.ua/ купила капелюшок з вуалеткою. Гарно було, мені сподобалося. До речі, ніхто його не хоче?
Сумочку Андрій купив десь на Даринку гривень за 100.
Одяг Андрію купили у Вороніна і костюмом я дуже задоволена. Обійшовся в 1600 грн. Краватка потягнула ще на 250.
Взуття шукали довго, я хотіла, щоб його можна було носити і після весілля. Андрію купили в тон костюму в Інтервал-плазі на Либідській, а мені в результаті довгих виснажливих пошуків в магазині Egle в Дрімтауні на 2 поверсі.



Візажист і зачіска
Пораду про візажиста я писала у себе в жж і ще в одній спільноті. Походила по лінкам, подивилася на ціни і зразки роботи і зупинилася на Жені Янишевій. Я дуже задоволена. Макіяж був натуральний, але дуже красивий. А Женя - дуже приємна дівчина. Працювала акуратно, професійно. Я і не думала, що накладання макіяжу може зайняти годину :) А потім Женя допомогла затягнути плаття. Макіяж коштував 300 грн + оплата таксі.

Зачіску мені робила моя перукар, у якої я стрижуся вже два роки. Заплатила за це 120 грн.



Транспорт
У нас все було поряд: від будинку до загсу іти 10 хв, від загсу до ресторану - 5 хв. Тому для гостей машину ми не замовляли. Якби не збиралися фотографуватися на Володимирській гірці, то не замовляли б і собі, обмежилися б таксі. Але Андрій захотів поїхати на місце, де ми познайомилися і ми замовили машину. Тойота камрі тут коштувала 170 грн/год.



Тамада
В процесі підготовки спілкувалися з трьома тамадами. Після спілкування з ними можу сказати, що всі пропонують практично однаковий сценарій, з дуже незначними відхиленнями в один чи інший бік.

Перші - це компанія Шалене свято. Їхній офіс розташований в Голосіївському районі. Вони нам дуже сподобалися. На зустрічі показали багато відео, де було видно, як вони працюють, як ведуть свято, які проводять конкурси. Нас зупинила ціна: 4000 грн для 16 чоловік було все-таки забагато. Але якщо на тамаду є більший бюджет, ніж був у нас, то можна сміливо їх замовляти. Дуже рекомендую.

Другого тамаду порекомендував інший тамада, якого я знайшла на якомусь сайті. Ми зустрілися з ним, але він не показав ніяких матеріалів, де було б видно його роботу, тільки розказував. Більше того, пошук в гуглі по імені і телефону нічого не показав. Після зустрічі обіцяв вислати на мейл фотки і відео, але ми прочекали день, не дочекалися і відмовилися з ним працювати. Розказував, як він багато проводить різних заходів для різних крутих компаній, але в інеті не було взагалі ніякої інформації про нього. Мені здається, це показник. Про всяк випадок: його звати Сергій Сокіл, тел.: 067 547 27 33.

А третього тамаду Іллю нам порекомендували в ресторані, де у нас було весілля. Звати його Ілля Жорницький. Дуже приємний молодий чоловік, досвідчений тамада. Ми проговорили з ним приблизний план весілля, обговорили, які хочемо конкурси. Він дуже сподобався всім гостям. А ще він шикарно грає на акордеоні. Чардаш, французький вальс. Вів вечір тонко, ненав'язливо, весело, цікаво. Всі залишилися дуже задоволеними. Контактував з офіціантами, керував подачею страв. Ми під час свята взагалі ні про що не думали - всім займався він.



Ресторан
Ми довго не думали, а вибрали мій улюблений ресторан Casa mare. Це молдавський ресторан, розташований прямо поряд з нашим будинком і загсом. А крім того, там надзвичайно смачна кухня, уважні і люб'язні офіціанти, красивий інтер'єр і приємна атмосфера. Коштувало це нам, думаю, не набагато дорожче і дешевше, ніж в інших ресторанах - 400 грн. з людини. Зал ми особливо не оформляли, не бачили в цьому потреби. Я не хотіла всяких там пишних турнюрів і воланів. У нас на столі стояв мій букет, а на вікнах в нашому залі були орхідеї. Їжа була не просто смачна - це було просто щось за межею смаку. Ми вибрали не дуже складні страви, і хотіли, щоб їх було не дуже багато - не в три яруси, як буває на весіллях. Три салати, овочеві асорті, молдавські закуски з баклажанів і перців. На перший стіл подавали серамуци (можу помилятися в написанні): маленькі голубчики, загорнуті в виноградне листя і плачинди, молдавські пиріжки з начинками. А на другий стіл були ягня, телятина в вишневому соусі і свині мигдальні медальйони. Гарніром була молода картопля з кропом і вершковим маслом. Може ще щось, я не дуже пам"ятаю. Нам виділили двох офіціантів, які стежили за келихами гостей і постійно були присутні в залі. А о шостій вони принесли з сусідньої кондитерської наш торт. А після весілля швидко, акуратно і оперативно упакували продукти, щоб можна було віднести їх додому.



Фотограф
Передивилися багато фотографів, довго не могли вибрати. Хотіли Максима Баландюха, він робить просто кришезносні фотосесії, дуже веселі і незвичайні. Але він був зайнятий на цей час, тож ми домовилися зняти колись лавсторі і продовжили пошуки. Зупинилися на Віталії Райченку. Сподобався його сайт і те, як він бачить людей і світ крізь об'єктив. Провели з ним майже весь день, працювати з ним дуже сподобалося. Фото він уже віддав, вийшло 2 двд-диски, на якому біля 600 фото і 10 друкованих фото. Крім того, ще виклав равки фотографій, щоб з ними при потребі можна було щось зробити. Рекомендую від всього серця. А ще він походник і просто цікавий співрозмовник.

Фото фотографа, на жаль, немає. Він залишився за кадром і зняв всі ці класні фотографії.

Атрибути

Торт
Замовили в лісовій пісні. Вийшло досить дорого, але торт був смачний, і що важливо, не треба було сушити голову, як його доставити - офіціант просто пройшов 20 м до кондитерської з Каса маре.



Коровай
Купили тут. Коровай був величезний і дуже красивий. Єдина претензія, але не до виробників: чого в коровайне тісто не кладуть родзинки і цукати? Мені здається, коровай би від цього тільки виграв. Але то таке.



Букет
Після кількох дзвінків флористам вирішила, що простіше і дешевше буде замовити букет в кіоску навпроти будинку. Так і зробила. Букет і бутоньєрка обійшлися в 300 грн.



Свічки
О, цей пункт досі викликає в мене сильні душевні хвилювання. Тамада запропонував нам обряд запалювання нового сімейного вогнища і сказав, що треба буде 1 велика і товста свічки і дві тонких. Андрій щось там видзвонював і видзвонив аж біля Даринку. Купив їх за 200 грн. А я коли побачила їх, засмутилася. Бо блін, я таке ж сама можу зваяти хвилин за 15. Тому на цьому пункті можна було зекономити: купити найпростіші свічки, та навіть їх не прикрашати. Бо запалюються вони максимум на 10 хв, а потім більше не потрібні.



Рушники
Я не маю всяких там рефлексій з приводу юзаних рушників, з приводу вишитих чи не вишитих рушників. Під коровай рушник дала тьотя Марія зі своєї колекції, а під ноги в загс купила нам в своєму місті у Львівській області в магазині сувенірної продукції за 55 грн. Це був гарний тканий рушник.



Весільна книга
Цей пункт теж запропонував тамада, і я про це якось і не думала. Для мене це з розряду "блокнотиків у таборі" - напиши мені щось на пам'ять. Але про книгу подумав Андрій. Знайшов фірму Люкссвадьба і замовив книгу там. Сервісом їхнім я не задоволена на всі 200%. По-перше, сервіс на нулі: книгу довелося чекати 2 години в магазині. По-друге, вона страшенно неакуратно зроблена. Тканина на форзацах приклеєна, здається в три шари, настільки там товсто, замість картону на форзацах звичайний папір і він весь пузириться, там, де має бути корінець, взагалі повний ахтунг: тканина наморщена і криво приклеєна, на обкладинці вишивка золотом і сріблом, але малюнок приклеєний нерівно і одною частиною заходить на корінець, крізь білу атласну тканину просвічує жовтий клей. Я коли її побачила, у мене аж руки опустились. Ну як можна таке зробити? Я коли ходила в кругозір на майстер-клас, ми блокноти ручні робили, я і то зробила акуратніше, причому набагато. І весь цей позор обійшовся нам всього в 240 грн. Написала скаргу на сайті, директор спочатку пропонував гроші, тепер пропонує все переробити. Нафіга мені тепер її переробляти, якщо цей позор вже побачили гості? Луч поноса і найжорсткіша антиреклама їм.

Про весільну книгу з фотками напишу пізніше, бо мене аж розпирає від того, як професіонали, які на цьому знаються, можуть ось таке випускати.

Гостьові карточки і наклейки на шампанське
Замовляли тут. Карточки, правда, чомусь, в голубих тонах зробили, а чому, то я навіть і не знаю. Наклейки наклеїлись добре, на пляшці виглядали як рідні.



Готель після весілля
Після закінчення гулянки прогулялися набережною додому, там перевдягнулися, сіли в таксі і поїхали в готель спати ) Не хотілося спати вдома, бо в нашій квартирі були батьки Андрія і Аня, а у моїх батьків вдома забагато метушні було в цей вечір. Ми вибрали готель "Червона калина". В номері була гаряча вода, що дуже важливо, бо вдома гарячу воду саме відключили. І номер був дуже милий, в оливково-білих тонах. Готель розташований в 10 хвилинах від зупинки транспорту біля Московського мосту. Зранку нас нагодували сніданком. Там дуже гарно на території, можна ловити рибу, купатися, є кілька ресторанів. Враження дуже хороші.

Підсумовуючи весілля, можу сказати, що я абсолютно не перенапрягалась при підготовці, і в спокійному ритмі за місяць ми все зробили. А саме весілля пройшло весело, душевно, камерно, дуже швидко. Нервувань не було зовсім, причин для хвилювань теж. Батьків ми майже не залучали до підготовки. Моя мама поїхала зі мною вибирати шляпку, батьки мій і Андрія допомогли перенести спиртне із машини в під'їзд, ну і ще у моїх батьків ми про всяк випадок взяли 3 тис. грн. Ось і вся їхня допомога. Я пишаюся тим, як все пройшло.
Як і обіцяла, пишу тепер частіше.

На Великодні вихідні хотіли поїхати з міста на великах, але вирішили не їхати на всі три дні, бо тут є справи, ну і свято це сімейне, і ще продукти всі в холодильнику закінчилися. Тож в суботу ми зранку пішли на ринок, купили як завжди овочів-фруктів, офігіли від цін на м'ясо. Я спекла пасочку в хлібопічці, а яйця ми не фарбували, якось без них вирішили обійтися. Не сильно їх їмо. Паска вийшла класна, висока, здобна, жовтенька, з великою кількістю ізюму і цукатів. Андрій наполіг і сам обмазав її збитим білком і обсипав прикрасами. А ввечері ми з батьками пішли в церкву, посвятили паски і пішли до них на вечерю.



Вчора з самого ранку планували поїхати з Гошею і Лєрою на гирло Десни, але зранку Лера прислала смс, що не може сьогодні, і ми трохи покопавшись в інеті в пошуках треку для жпс і знайшовши його, поїхали в Пущу. До нас приєднався хлопець Саша з велокиєва. Заїхали на міністерку і я там відкрила купальний сезон. Залізла в воду і трохи поплавала. Водичка ще холодна, але після велика покатить. Замахнулися ми сьогодні на Луб'янку, це якесь село, до якого нам обіцяли красиві пейзажі по сторонам і кілька сіл. Спочатку ми трохи їхали по Пущі, і приїхали до місця початку маршруту, теж біля Пущі. Важкенько було їхати, я ж дуже довго не каталась, і на спортзал забивала теж регулярно. Велику відстань зайняла саме дорога до початку маршруту, тож коли ми почали їхати, я вже трохи видохлась. Їхали по лісу, по кочкам, по піскам, я часто питала Андрія, коли ж ми вже приїдемо, але залишалося ще не менше 20 км до цілі (довжина всього маршруту 35 км). Тому ми зупинилися, перекусили, і оскільки час вже ішов до вечора, була четверта година, ми покрутили назад. Бачили по дорозі ту супер-гірку, на якій ми каталися колись з Вуду і джерело, яке теж нібито важко знайти. Загальна довжина треку склала близько 55 км. Точніше сказати не можу, бо поки що не маю велокомпа, а жпс Андрія вимкнувся, коли їхали назад.

Ось наш трек: «Покатушка на Великдень» на Яндекс.Картах

На набережній бачила університетську одногрупницю Оксану Турбал. Впізнала її, вона зовсім не змінилася за 5 років.

Вдома помили велосипеди. Мій був у пилюці, а Андрія давненько не митий.

В мультиварці готувала буженіну, дуже сподобалося в якості альтернативи покупному бутербродному м'ясу ковбасі. Раніше готувала телятину, один раз, а тепер нормального м'яса дістати не вдалося, то буду готувати індиче філе.

Квартиру в порядок привела, повикидала весь непотріб, єдине що, то ще треба перебрати одяг. І можна починати приводити голову в порядок, розбирати нереалізовані бажання, закинуті ідеї і напрями розвитку. Почали боротися з інет-залежністю, вмикаємо інет на певні години через роутер. Бо залипаємо нереально, що я, що Андрій. А можна ж стільки всього різного зробити.

Дибр

Dec. 24th, 2010 04:00 pm
kallisto_kyiv: (Новий рік)
Я не знаю, як там ви, а у мене тут повним ходом новорічний настрій. Я наробила купу іграшок: зв’язала 4 штуки різних кольорів, пошила 2 чобітки, 3 цукерки і 1 ялинку, зваляла дві кльових кульки, а ще треба пришити петельки і зробити задники до мого робіна, і буде ще 6 штук. В суботу хочемо купити і поставити ялинку. Подумую про імбирне печиво і все-таки різдвяний кекс. В’яжу веселий салатово-жовтий шарф, дивлюся новорічні фільми. Уроки майже закінчилися, на вихідних проведу ще один, тож можна сказати, що в мене вже канікули. В наступний четвер ми з коханим сідаємо в поїзд і їдемо на Айя, а Різдво проведемо у Андрія вдома. Я підписала майже всі відкритки, залишилося ще 5 штук, і майже всі відправила. Моя тумбочка вся забита різними смачними цукерками, і я вважаю, що це прекрасно.

А ви як готуєтесь до нр?
Тихий вечір. Я провела три уроки і гарно провела на них час. Діти - це щастя, і спілкування з ними дуже окриляє. Повечеряла печінкою, похрустіла кукурудзяними пластівцями з чаєм під хорошу книжечку. Почитала жж, пишу пост, в колонках грає "Вифлеєм" Чубая. Мандаринка переді мною пахне Новим роком і чудесами. Збоку світить-гріє уфо. Я у нас вдома, сьогодні півроку, як ми знайомі. Скоро прийде коханий, влаштуємо романтичний вечір. Вибрала для перегляду кіно "Любовний напій №9"

Мені нікуди не треба поспішати, мене не гризе ніяке усвідомлення, що я щось маю зробити, як це було останні місяці. Домашня робота зроблена вчора і я можу присвятити вечір собі. У мене є ще дві години до приходу Андрія.

Сьогодні робила набіги на рукодільні магазини. Купила красивенної пряжі на шапку і ще щось. В третьому магазині знайшла фліс, який треба мені для ялинкових іграшок. І цьому я теж рада.

На НР ми їдемо в Крим. Накупили купу снаряги і 30 грудня відчалимо пити шампанське в моєму найулюбленішому місці в світі - на мисі Айя. У мене є гарна зелена штормова курточка, біла шапка з квіткою, тепла і класна термобілизна. Ммм!

На НР будемо ставити ялиночку. Я хочу, щоб вона була прикрашена іграшками ручної роботи. У мене є 6 іграшок, які я вишила і отримала в робіні. Я в"яжу кульки і розшиваю їх бісером і стеклярусом. Ще хочу зваляти парочку кульок і вже навіть купила шерсті.

А минулого тижня в четвер ми ходили на НотрДам, і я отримала такий кайф, і сама собі не вірю, що я там була :)

І знаєте що? Я щаслива, що все іде саме так, а не якось інакше.
kallisto_kyiv: (погляд)
Щоб кожен день був таким, як ці перші дні весни.

kallisto_kyiv: (весняна аватарка)
Всі поїхали, мене покинули, а я не сумую сама. Дивлюсь цілий день фільми, вишиваю дуже симпатичну дівчинку. Уже майже половину осилила.

Як же смачно готує мій тато! От ішла зараз на кухню і думала, що поставлю чайник, а їсти нічого не буду, бо і так за ці два дні від"їлась на святкових харчах. Так ні ж. На плиті каструля. Зазирнула під кришку, а там - гречка! Але не просто гречка, а з реберцями. Мммм, яка смакота! От не люблю гречку, їм її дуже рідко, під настрій. Навіть якщо їсти буде нічого, навряд чи я буду їсти гречку. Але гречка з реберцями від мого тата - це просто ммммм! Ніжна, розсипчаста, ароматна. А олів’є він вчора зробив. От здавалося б, салат як салат. Стандартний рецепт, та ще і далекий від ідеалу корисності. Але ні, тато сказав, що коли готуєш, туди не треба нічого шкодувати, і тоді вийде круто. Боже який олів’є, я не можу відірватись. А яку курку він запік! Сашка от підтвердити може! До сьогоднішнього вечора курка не дожила. Десь в обід від неї залишилося трошки більше ніж самі кістки. До вечора не стало і кісток. Він зробив спеціальний соус, яким обмазав курку зверху, а всередину напхав гречки з маринованими опеньками і соусом. Шкуринка вийшла тоненька і запечена, а під нею соковите біле м’ясо і це все з соусом, яким була облита курка. От сама пишу і слинку ковтаю.

Але з цими обжорствами треба щось робити, тому я завтра з самого ранку їду викатувати все захаване за ці два дні.

Ну і наостанок напишу, як ми вчора в церкву ходили.
Була в гостях Сашка, ми ходили на пікнік з вишивкою, але швидко замерзли і прийшли додому. Якраз і дощ почався. Тут тато приходить і каже: "ідемо святити паски". А треба сказати, що він ніколи не відзначався особливою набожністю і дотриманням релігійних канонів. Але паску вони з мамою ходять святити кожен рік. Щось є в цьому, щоб в кошик покласти паску, яєць крашених, ковбаски, трохи того, трохи цього, і так статечно і поважно дійти до церкви, почекати, поки посвятять, а тоді вже вдома вечеряти всією родиною. Паски, правда, мама теж останні роки не пече. Багато пасок у нас ніхто їсти не буде, а замішувати тісто на дві паски немає сенсу. Та і ті, що продаються в магазині, в міру смачні, здобні, з родзинками. Хоча наступного року я мабуть буду пробувати пекти. Віталік мене на днях спитав, чого я не печу, а я і подумала: а і справді, чого?
У мами цього року видалась нагода поїхати в Колки провідати бабусю, а ми з татом і Сашкою пішли святити паски. На момент нашого виходу з дому дощ трохи був ущух, але варто нам було вийти з дому і дійти до повороту на набережну, як почалась злива! Та така, що здається небеса відкрились і почали зливати надлишок води на землю. Поки ми дійшли до церкви, а іти там від сили хвилин 15, ми були мокрі навіть під парасольками. Взуття промокло в усіх, штани понамокали аж до колін, рукав, який був ближчим до краю парасольки, промок наскрізь, попа була мокра від того, що по курточці вода стікала. Відносно сухими були тільки обличчя і волосся. Але батюшка, який святив паски, виправив це непорозуміння. От уявіть, що буде, коли набрати чашку води і вихлюпнути її комусь в обличчя. Батюшка окропив нас свяченою водою так само щедро. Так що коли ішли додому, парасольки можна було сховати, бо втрачати було більше нічого. Ну і як водиться, коли ми підійшли додому, дощ ущух, наче його і не було.
Ну а вдома вже сушились, вечеряли, пили чай, дивились кіно про мері попінс, співали пісні з нею разом, вишивали, говорили... Гарно зустріли свято.
kallisto_kyiv: (свиня)
покупку нової шапки для мене (гламурного велосипедного шолома білого з рожевими квіточками), андрюхіної нової кофточки (супер-пупер захист для екстремального катання, який виглядає як костюм робокопа), андрюхіного закінчення універу, Таніного з Андрюхою новосілля, минулого і майбутнього днів народження, і чого там ще забула, ми відсвяткували знатно: гора сирно-м"ясної нарізки, три нещасних пляшки вина, бананово-ківівний мус у виконанні Андрюхи, кава і "хочу чаю", апельсини, цукерки і хороша компанія у складі чотирьох чоловік. Погуділи знатно, боюсь, Таня мене до себе більше не пустить ) Бо виганяла з квартири пінками під зад.

Таня, сухий закон відміняється! Пити будемо ще за мій велосипед. Так що попустись )
kallisto_kyiv: (я)
Любі друзі
Я сьогодні радісна і весела
Вітаю вас всіх з днем святого Миколая і бажаю вам і в наступному році поводитись добре, щоб Миколай приніс вам цукерочки.
Я от до речі, сьогодні дуже втішена: я вже така доросла тьотя, а св. Миколай досі приносить мені солодощі :)

Питання у мене є.
Хочу читалочку. Сьогодні вранці, коли в метро я читала, і телефон, заряджений всього лише вчора ввечері, прощально пікнув і вимкнувся, я засмутилася. А якщо врахувати те, що така ситуація вже другий тиждень триває, це засмучує мене ще більше. Тобто я не встигаю його зарядити, бо на роботі немає міні-юсб кабеля, а вдома я не встигаю за годину, яку можу посидіти перед компом і поки не сплю, зарядити повністю телефон. Або він за ніч розряджається (ніхто не знає, чого HP ipaq-514 може розрядитись за ніч, якщо він перед тим повністю заряджений і лежить заблокований?).

Отже, є три варіанти: л-бук, соні-рідер і покет-рідер. Може у когось є досвід використання чогось із цих трьох гаджетів і хтось може щось хороше чи погане сказати? (Лєна і Таня мовчіть, я і так все про конкретно ваші л-буки і ваші враження знаю).

Думаю про модель Sony Reader PRS-505.
Л-бук не хочу, ібо топорний він
Вийшла нова версія соні рідера, 700-та, це де є сенсорний екран і вбудована підсвітка. Але я сьогодні вичитала, що там екран менш контрастний, а підсвітка нереально швидко садить батарею.
Ну і курс долара скаче, так що ціна на соні рідер виросла з 1850 грн влітку до 3000 грн, і невідомо що буде далі, але раптом так захотілося читалку.
kallisto_kyiv: (хаус задумався)
раз ніхто мене нікуди не кличе і нікуди не везе, буду працювати мабуть на новорічних канікулах.
ось

всім привіт!
Я повернулась! я нікуди не їздила, але поточні справи заважали читати френд-стрічку і писати в жж. Справи в мене ідуть добре. Потепління на вулиці змусило мій настрій підскочити різко вгору, навіть незважаючи на те, що сонця все-таки немає. Останнім часом через зиму і короткі дні втомлююсь на роботі, не висипаюсь. Але намагаюсь раніше лягати спати, не думати про погане і їсти побільше фруктів. До речі, купила собі вітаміни для нігтів і волосся Мерц. Пила їх минулого року і дуже ними задоволена.

Багато читаю. Трошки моїх оцінок експортуються із імхонета, але мені це не подобається, буду їх якось причесувати. Як завжди, читаю фантастику. Останнє, що читала — Дяченки «Магам можна все» і «Віта ностра», Лук’яненко «Каліки», «Чорнетка» (читаю зараз). Про Дяченків можу сказати те, що Віта ностра дуже сильна книжка, але абсолютно без фіналу. Вона обрубана так різко, що коли книжка закінчується, починаєш думати, що скачав битий файл і в нього загубився хвіст. В «Магам можна все» фінал теж несподівано короткий і незрозумілий, але ситуація краща, ніж в «Віта ностра». Сюжети переказувати не буду, хто знає, той знає, а хто не знає, той прочитає. Взагалі, я прочитала майже всі твори Дяченків. Навіть не надруковані, а скачані з особистого сайту маловідомі повісті та оповідання. І толкове, повноцінне закінчення наявне лише в кількох їхніх творах! Ну, про Лук’яненка цього сказати не можу, його я продовжую любити і з великим задоволенням читати, слухати і перечитувати і переслухувати. Його я теж майже всього прочитала і з нетерпінням чекаю ще чогось від майстра.

З преси читаю LQ — несподіваний жіночий журнал, хоч деякі і звинувачують його в плагіаті. А мені все одно подобається. Цього тижня думала купити другий номер, але згадала, що другий номер з’єднаний з першим. А ще регулярно почала купувати «Главред». Навіть незважаючи на те, що він за півроку подорожчав майже вдвічі — з 3 грн до 5. Там цікаво подаються новини і головні теми з політики, економіки, життя країни. Цікавіше, ніж в Корреспонденті і Фокусі (останній по-моєму сухар сухарем). Ну і з іншої сторони журналу (він на дві частини поділений, хто не знає) всякі жовті і жовтуваті новини про українську богємію.

На особистому фронті затишшя, тобто ні особливого миру, ні великих сварок. Пливемо за течією. Вітя обіцяв поговорити і розказати, які він бачить перспективи, але поки що мовчить.

Відремонтувала плеєр. Він бідний поламався. За ремонт в сц злупили цілих 80 грн, хоча мали б відремонтувати безкоштовно по гарантії. Зате тепер працює плеєр і я дуже рада. Бо останнім часом їжджу в маршрутках, а там якісь паскуди постійно триндять по мобільному. Ну кожен раз, в кожній поїздці знайдеться ідіотка, яка розказує куди вона пішла, що зробила і що їй сказали у відповідь. Раніше я на них сердито зиркала, а тепер просто слухаю плеєр і кайфую.

Ходжу в кіно. Останньою дивилась продовження «Іронії долі». Дуже сподобалось, отримала величезне задоволення. Рекламу не помічала, зосередилась на сюжеті. Дуже рада, що сюжетна лінія Женя-Надя отримала продовження, ну і сюжетна лінія Костя-Надя теж потішила. Добре, новорічне, хороше кіно. Обов’язково куплю двд в колекцію. Тепер хочу подивитись «Спокуту». Ходжу по середам в день глядача в Метрополіс на Оболоні. Якщо хтось хоче приєднатись — пишіть, буду рада компанії!

11 січня з Наталкою Шевченко (хто не знає, це сучасна українська і супер-прогресивна письменниця і просто дуже хороша подружка) ходили на Наше різдво в Палац спорту. Все було по-святковому, дуже урочисто, але дуже мало. Тривало лише дві години. На концерті був присутній Президент з родиною, і різні там всякі політики на кшталт Богатирьової, Лілії Григорович і т.д.  Президент не запізнився. Видовище було надзвичайне. Я не можу словами передати, наскільки мені сподобалось. Піккардійська терція, Тарас Чубай, Мертвий півень, Сашко Положинський, Остап Ступка, Олександр Пономарьов — самі ці імена є запорукою хорошого концерту. Весь зал співав колядки. Тарас Чубай (який, до речі, після народження двох дітей схуд, відпустив волосся), заспівав нову класну колядку, яку я ще не чула про лемківського Ісуса. Шкодую тільки про одне, що не потрапила на концерт 10 січня.

Вишиваю. Вишила авантюрку, хай їй грець. На крестоманські авантюри погоджуватись більше не буду. Зате підписалась на авантюрку, яку буде вести Мявушка на меліссі. Впевнена: це буде супер! Вишила мишей-рибалок від Млодецької. Фотки поки що вставляти не буду, потім покажу оптом. Вишивала їх папі до НР, але не встигла. Подарую на Дєнь совєтской армії (хоч не вірю в совєтскую армію, але 6 грудня в якості дня захисника вітчизни якось не прижилось. тому своїх чоловіків вітаю 23 лютого). Ще довишивала віконечко Дейдрімз від Діма. Те, про яке я давно мріяла. Вишила реально днів за три, правда ці дні були дуже розтягнуті в часі. Тепер буду добивати Макса.

Новий рік. Новий рік святкувала в Трускавці. Їздили з Вітєю. Ще були його мама і два брати. Я знала, що їхня мама опікує дорослих синів, але не знала, що настільки. Коли ми просипали сніданок (а я між іншим робила це цілком свідомо), то нам приносили його в тарілках, щоб ми поїли. Вітя хворів, був весь час надутий і якийсь далекий. Їздили на екскурсію в Славсько, де я прокляла все на світі, бо провела в чергах на підйомник на гору Тростян і з неї годин 6 в загальній кількості. На новий рік я спала. Послухала президента і лягла спати. Санаторій наш був далеко від міста, так що і розважатись особливо було ніде. Але я відпочила, відіспалась.

Хрещениця. 7 січня хрестила племінницю. Це моя перша похресниця, звуть Настуся. Поки що важко щось сказати, бо вона не говорить ні слова, ні півслова, а їсть молоко, спить, ну і ще дещо робить. Їй півтора місяці. Фоточку обіцяю :)

ЕЙвон. Продовжую займатись (для тих, хто не знає, я ним уже півроку займаюсь). Переводжусь на Оболонь. Поточний каталог є ось тут. Якщо комусь щось потрібно, звертайтеся, завжди буду рада допомогти.

Ось наче і все, що відбулося за час моєї відсутності. Френдстрічку проглянула і всіх вітаю з Новим Роком, Різдвом, Водохрещем (чи ВодохрещАм?) і всіма іншими святами. Напишіть щось в коментах, буду рада вас почитати і дізнатись, що у вас все добре
 

була на чотирьох лекціях, але абсолютно нічого надзвичайного не почула. Так, для загального розвитку.

Зате сьогодні була на дзвіниці Михайлівського і слухала, як дзвонять в дзвони, вони називаються "Карильйон". Причому, хлопчик-семінарист, який дзвонив, зізнався, що мелодію... придумав сам :)) Нижче фотки покажу, які нафоткала сьогодні. 




ось таку красоту я побачила з дзвіниці. ішов теплий дощик і світило сонце, і люди ховалися від дощу, а діти бігали по калюжах. 

всіх вітаю з днем захисту дітей і бажаю, щоб ви любили і захищали дитину, яка живе у вас глибоко всередині (іноді вона жвие так глибоко, що ви і не знаєте, що вона у вас є) і щоб ця дитина завжди нагадувала вам, що всі ми родом із дитинства

Profile

kallisto_kyiv

April 2017

S M T W T F S
      1
23 45678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 19th, 2017 09:44 pm
Powered by Dreamwidth Studios