![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Киев, взгляд сквозь годы: 1964 - 2011
Sep. 20th, 2011 12:07 pmOriginally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
golovach_igor at Киев, взгляд сквозь годы: 1964 - 2011 
Привет!
Недавно в ЖЖ наткнулся на интересный фото-репортаж Жака Дюпакье (Jacques Dupâquier) о его путешествиях по СССР. Благодаря его многочисленным снимкам мы сегодня можем окунуться в далекие уже годы, пролистать страницы прошлого. Его сайт озаглавлен "Iconotheque russe et sovietique", содержит массу интереснейших материалов, в них можно буквально утонуть, надолго выпав из реальной, нынешней жизни... :)
Меня, в частности, привлекли его киевские впечатления: в 1964 году Жак побывал в Киеве, возвращаясь из поездки по Белоруссии, России, Кавказу и Кубани. Мне стало интересно сравнить виды Киева нынешнего с тем, как он выглядел в 1964 году, попытавшись найти те же ракурсы для съемки.
Долго всматривался в верхнее фото этого поста, пытаясь понять, где это снято, пока не догадался прочесть подпись к фото: "Kiev - Devant la gare maritime"! Оказывается, это - Почтовая площадь, возле Речного вокзала! "Семен Семеныч!.." :) А чего же ты хотел - сказал я себе, - это же Киев за год до твоего рождения!.. Подумать только - ТАКИМ этот город видели родители, бабушки-дедушки..! :))
А теперь - "Взгляд сквозь годы": фото 1964 года - Жака Дюпакье, а 2010 - вашего покорного слуги.
Первая пара - Софиевская площадь, колокольня и собор: 46 лет назад утопали в обильной растительности - клумбы, кусты и деревья чуть ли не выше домов. Неудивительно, что Киев тогда называли одним из самых зеленых городов!
То же место - ныне: правда, есть отличия? :)
Следующая пара - площадь Калинина, вид на центральный почтамт образца 1964 года:
... и тот же вид - сейчас (площадь переименовывалась - после Калинина она называлась в честь Октябрьской революции, а ныне - Независимости):
Та же площадь, вид на ее центральную часть: умопомрачительной красоты винтажные троллейбусы, из наружной рекламы - лишь ажурная вывеска "Морозиво", а какой красоты уличные фонари, скамейки! И - зелень... :)
Тот же вид - наши дни :)
Возьмем чуть правее, вид с той же точки на правую часть площади, как ее видел мсье Дюпакье: уютно, правда?
Тот же вид - спустя почти полвека:
Тот же вид, но французский летописец чуть покрутил колесико зума на объективе:
Сделаем то же и мы! :)
Идем дальше по маршруту Жака Дюпакье. Оказывается, и в 1964 году туристов "выгуливали" по тем же достопримечательностям, что и ныне: следующая остановка - площадь Ленинского Комсомола (ныне - Европейская площадь), где за зданием Филармонии есть место с потрясающим видом на Подол и на Днепр:
Оказывается, судя по этому снимку, тогдашний Киев заканчивался где-то сразу за Подолом! Зеленые луга на этом фото выглядят совершенно фантастически! А вот как выглядит город сейчас (ну не совсем сейчас - снято в августе этого года):
Прогуливаясь по Крещатику, на углу с улицей Ленина (ныне - Богдана Хмельницкого) Жак снова достал свою камеру и сфотографировал Центральный Универмаг. Ему так понравилось это слово, что снимок в оригинале называется: "Kiev-Univermag au coin du Kreschatik et de la rue Lénine"! :)
Мой снимок сделан чуть-чуть с другой точки, ибо "правильный" ракурс был занят огромным рекламным щитом...
И напоследок - французский турист спустился в киевское метро. Первый участок - от Вокзальной до станции Днепр - открылся в 1960-м году. Вот станция "Университет" тогда:
... и теперь:
Как видите - здесь изменений меньше всего... :)
golovach_igor at Киев, взгляд сквозь годы: 1964 - 2011Привет!
Недавно в ЖЖ наткнулся на интересный фото-репортаж Жака Дюпакье (Jacques Dupâquier) о его путешествиях по СССР. Благодаря его многочисленным снимкам мы сегодня можем окунуться в далекие уже годы, пролистать страницы прошлого. Его сайт озаглавлен "Iconotheque russe et sovietique", содержит массу интереснейших материалов, в них можно буквально утонуть, надолго выпав из реальной, нынешней жизни... :)
Меня, в частности, привлекли его киевские впечатления: в 1964 году Жак побывал в Киеве, возвращаясь из поездки по Белоруссии, России, Кавказу и Кубани. Мне стало интересно сравнить виды Киева нынешнего с тем, как он выглядел в 1964 году, попытавшись найти те же ракурсы для съемки.
Долго всматривался в верхнее фото этого поста, пытаясь понять, где это снято, пока не догадался прочесть подпись к фото: "Kiev - Devant la gare maritime"! Оказывается, это - Почтовая площадь, возле Речного вокзала! "Семен Семеныч!.." :) А чего же ты хотел - сказал я себе, - это же Киев за год до твоего рождения!.. Подумать только - ТАКИМ этот город видели родители, бабушки-дедушки..! :))
А теперь - "Взгляд сквозь годы": фото 1964 года - Жака Дюпакье, а 2010 - вашего покорного слуги.
Первая пара - Софиевская площадь, колокольня и собор: 46 лет назад утопали в обильной растительности - клумбы, кусты и деревья чуть ли не выше домов. Неудивительно, что Киев тогда называли одним из самых зеленых городов!
То же место - ныне: правда, есть отличия? :)
Следующая пара - площадь Калинина, вид на центральный почтамт образца 1964 года:
... и тот же вид - сейчас (площадь переименовывалась - после Калинина она называлась в честь Октябрьской революции, а ныне - Независимости):
Та же площадь, вид на ее центральную часть: умопомрачительной красоты винтажные троллейбусы, из наружной рекламы - лишь ажурная вывеска "Морозиво", а какой красоты уличные фонари, скамейки! И - зелень... :)
Тот же вид - наши дни :)
Возьмем чуть правее, вид с той же точки на правую часть площади, как ее видел мсье Дюпакье: уютно, правда?
Тот же вид - спустя почти полвека:
Тот же вид, но французский летописец чуть покрутил колесико зума на объективе:
Сделаем то же и мы! :)
Идем дальше по маршруту Жака Дюпакье. Оказывается, и в 1964 году туристов "выгуливали" по тем же достопримечательностям, что и ныне: следующая остановка - площадь Ленинского Комсомола (ныне - Европейская площадь), где за зданием Филармонии есть место с потрясающим видом на Подол и на Днепр:
Оказывается, судя по этому снимку, тогдашний Киев заканчивался где-то сразу за Подолом! Зеленые луга на этом фото выглядят совершенно фантастически! А вот как выглядит город сейчас (ну не совсем сейчас - снято в августе этого года):
Прогуливаясь по Крещатику, на углу с улицей Ленина (ныне - Богдана Хмельницкого) Жак снова достал свою камеру и сфотографировал Центральный Универмаг. Ему так понравилось это слово, что снимок в оригинале называется: "Kiev-Univermag au coin du Kreschatik et de la rue Lénine"! :)
Мой снимок сделан чуть-чуть с другой точки, ибо "правильный" ракурс был занят огромным рекламным щитом...
И напоследок - французский турист спустился в киевское метро. Первый участок - от Вокзальной до станции Днепр - открылся в 1960-м году. Вот станция "Университет" тогда:
... и теперь:
Как видите - здесь изменений меньше всего... :)
Конечно, время не остановить.
Но иногда так приятно заглянуть "за горизонт"... :)
До новых встреч!
Наше весілля
Jul. 8th, 2011 02:35 pmОт і пройшло весілля. Поки свіжі враження, напишу про організаційні моменти. Де і що ми купували, що нам сподобалося, а що - ні. Весілля ми робили невелике, тільки для найближчої рідні. Були батьки мої і Андрія, сестри, дві моїх тьоті, свідки - всього 16 чоловік.
Загс
Подати документи в загс нам вдалося тільки з шостої спроби. У них то черга на 40 чоловік, то вони закриті, то у них обід. З власного досвіду можу сказати, що займати чергу треба якомога раніше. Андрій приїхав на велосипеді о 6:20 і був третім у списку. Перед тим, як іти в загс подавати документи, варто зайти в будь-який час і взяти квитанцію на оплату - держмито, щоб потім не бігати і не просити, щоб в загсі почекали. В загсі питають, яка буде церемонія. Якщо урочиста, а це означає присутність під час розпису не тільки молодих і свідків, а й інших гостей, то це коштуватиме дорожче. Не так давно в загсі підняли ціни. Прийом заяви тепер коштує 47 грн. Урочиста церемонія коштує 260 грн, скорочена - 108. А у вихідні і святкові дні це обійдеться в 390 грн. Заяву треба подавати за місяць. Церемонію одруження на відео знімає відеооператор із загсу, а потім впарює відео. Нам впарили в HD якості за 415 грн, але необжате. Ось вигляд зали для церемоній. Рожеві штори на любителя
Одяг
Плаття я купила в Даринку за цілих 1200 грн і дуже цим пишаюся. Тепер хочу здати його в якийсь прокат, щоб не тримати його вдома. Там же купила болеро, воно коштувало 250 грн. Пропонували ще жутку прикрасу з жовтого металу з камінчиками, але коштувала вона в районі 300 грн і не підходила мені по стилю. Довго думала, які прикраси взяти, в результаті одягнула свої перлини.
Фату я вирішила не вдягати. В інет-магазині http://hatshop.com.ua/ купила капелюшок з вуалеткою. Гарно було, мені сподобалося. До речі, ніхто його не хоче?
Сумочку Андрій купив десь на Даринку гривень за 100.
Одяг Андрію купили у Вороніна і костюмом я дуже задоволена. Обійшовся в 1600 грн. Краватка потягнула ще на 250.
Взуття шукали довго, я хотіла, щоб його можна було носити і після весілля. Андрію купили в тон костюму в Інтервал-плазі на Либідській, а мені в результаті довгих виснажливих пошуків в магазині Egle в Дрімтауні на 2 поверсі.
Візажист і зачіска
Пораду про візажиста я писала у себе в жж і ще в одній спільноті. Походила по лінкам, подивилася на ціни і зразки роботи і зупинилася на Жені Янишевій. Я дуже задоволена. Макіяж був натуральний, але дуже красивий. А Женя - дуже приємна дівчина. Працювала акуратно, професійно. Я і не думала, що накладання макіяжу може зайняти годину :) А потім Женя допомогла затягнути плаття. Макіяж коштував 300 грн + оплата таксі.
Зачіску мені робила моя перукар, у якої я стрижуся вже два роки. Заплатила за це 120 грн.
Транспорт
У нас все було поряд: від будинку до загсу іти 10 хв, від загсу до ресторану - 5 хв. Тому для гостей машину ми не замовляли. Якби не збиралися фотографуватися на Володимирській гірці, то не замовляли б і собі, обмежилися б таксі. Але Андрій захотів поїхати на місце, де ми познайомилися і ми замовили машину. Тойота камрі тут коштувала 170 грн/год.
Тамада
В процесі підготовки спілкувалися з трьома тамадами. Після спілкування з ними можу сказати, що всі пропонують практично однаковий сценарій, з дуже незначними відхиленнями в один чи інший бік.
Перші - це компанія Шалене свято. Їхній офіс розташований в Голосіївському районі. Вони нам дуже сподобалися. На зустрічі показали багато відео, де було видно, як вони працюють, як ведуть свято, які проводять конкурси. Нас зупинила ціна: 4000 грн для 16 чоловік було все-таки забагато. Але якщо на тамаду є більший бюджет, ніж був у нас, то можна сміливо їх замовляти. Дуже рекомендую.
Другого тамаду порекомендував інший тамада, якого я знайшла на якомусь сайті. Ми зустрілися з ним, але він не показав ніяких матеріалів, де було б видно його роботу, тільки розказував. Більше того, пошук в гуглі по імені і телефону нічого не показав. Після зустрічі обіцяв вислати на мейл фотки і відео, але ми прочекали день, не дочекалися і відмовилися з ним працювати. Розказував, як він багато проводить різних заходів для різних крутих компаній, але в інеті не було взагалі ніякої інформації про нього. Мені здається, це показник. Про всяк випадок: його звати Сергій Сокіл, тел.: 067 547 27 33.
А третього тамаду Іллю нам порекомендували в ресторані, де у нас було весілля. Звати його Ілля Жорницький. Дуже приємний молодий чоловік, досвідчений тамада. Ми проговорили з ним приблизний план весілля, обговорили, які хочемо конкурси. Він дуже сподобався всім гостям. А ще він шикарно грає на акордеоні. Чардаш, французький вальс. Вів вечір тонко, ненав'язливо, весело, цікаво. Всі залишилися дуже задоволеними. Контактував з офіціантами, керував подачею страв. Ми під час свята взагалі ні про що не думали - всім займався він.
Ресторан
Ми довго не думали, а вибрали мій улюблений ресторан Casa mare. Це молдавський ресторан, розташований прямо поряд з нашим будинком і загсом. А крім того, там надзвичайно смачна кухня, уважні і люб'язні офіціанти, красивий інтер'єр і приємна атмосфера. Коштувало це нам, думаю, не набагато дорожче і дешевше, ніж в інших ресторанах - 400 грн. з людини. Зал ми особливо не оформляли, не бачили в цьому потреби. Я не хотіла всяких там пишних турнюрів і воланів. У нас на столі стояв мій букет, а на вікнах в нашому залі були орхідеї. Їжа була не просто смачна - це було просто щось за межею смаку. Ми вибрали не дуже складні страви, і хотіли, щоб їх було не дуже багато - не в три яруси, як буває на весіллях. Три салати, овочеві асорті, молдавські закуски з баклажанів і перців. На перший стіл подавали серамуци (можу помилятися в написанні): маленькі голубчики, загорнуті в виноградне листя і плачинди, молдавські пиріжки з начинками. А на другий стіл були ягня, телятина в вишневому соусі і свині мигдальні медальйони. Гарніром була молода картопля з кропом і вершковим маслом. Може ще щось, я не дуже пам"ятаю. Нам виділили двох офіціантів, які стежили за келихами гостей і постійно були присутні в залі. А о шостій вони принесли з сусідньої кондитерської наш торт. А після весілля швидко, акуратно і оперативно упакували продукти, щоб можна було віднести їх додому.
Фотограф
Передивилися багато фотографів, довго не могли вибрати. Хотіли Максима Баландюха, він робить просто кришезносні фотосесії, дуже веселі і незвичайні. Але він був зайнятий на цей час, тож ми домовилися зняти колись лавсторі і продовжили пошуки. Зупинилися на Віталії Райченку. Сподобався його сайт і те, як він бачить людей і світ крізь об'єктив. Провели з ним майже весь день, працювати з ним дуже сподобалося. Фото він уже віддав, вийшло 2 двд-диски, на якому біля 600 фото і 10 друкованих фото. Крім того, ще виклав равки фотографій, щоб з ними при потребі можна було щось зробити. Рекомендую від всього серця. А ще він походник і просто цікавий співрозмовник.
Фото фотографа, на жаль, немає. Він залишився за кадром і зняв всі ці класні фотографії.
Атрибути
Торт
Замовили в лісовій пісні. Вийшло досить дорого, але торт був смачний, і що важливо, не треба було сушити голову, як його доставити - офіціант просто пройшов 20 м до кондитерської з Каса маре.
Коровай
Купили тут. Коровай був величезний і дуже красивий. Єдина претензія, але не до виробників: чого в коровайне тісто не кладуть родзинки і цукати? Мені здається, коровай би від цього тільки виграв. Але то таке.
Букет
Після кількох дзвінків флористам вирішила, що простіше і дешевше буде замовити букет в кіоску навпроти будинку. Так і зробила. Букет і бутоньєрка обійшлися в 300 грн.
Свічки
О, цей пункт досі викликає в мене сильні душевні хвилювання. Тамада запропонував нам обряд запалювання нового сімейного вогнища і сказав, що треба буде 1 велика і товста свічки і дві тонких. Андрій щось там видзвонював і видзвонив аж біля Даринку. Купив їх за 200 грн. А я коли побачила їх, засмутилася. Бо блін, я таке ж сама можу зваяти хвилин за 15. Тому на цьому пункті можна було зекономити: купити найпростіші свічки, та навіть їх не прикрашати. Бо запалюються вони максимум на 10 хв, а потім більше не потрібні.
Рушники
Я не маю всяких там рефлексій з приводу юзаних рушників, з приводу вишитих чи не вишитих рушників. Під коровай рушник дала тьотя Марія зі своєї колекції, а під ноги в загс купила нам в своєму місті у Львівській області в магазині сувенірної продукції за 55 грн. Це був гарний тканий рушник.
Весільна книга
Цей пункт теж запропонував тамада, і я про це якось і не думала. Для мене це з розряду "блокнотиків у таборі" - напиши мені щось на пам'ять. Але про книгу подумав Андрій. Знайшов фірму Люкссвадьба і замовив книгу там. Сервісом їхнім я не задоволена на всі 200%. По-перше, сервіс на нулі: книгу довелося чекати 2 години в магазині. По-друге, вона страшенно неакуратно зроблена. Тканина на форзацах приклеєна, здається в три шари, настільки там товсто, замість картону на форзацах звичайний папір і він весь пузириться, там, де має бути корінець, взагалі повний ахтунг: тканина наморщена і криво приклеєна, на обкладинці вишивка золотом і сріблом, але малюнок приклеєний нерівно і одною частиною заходить на корінець, крізь білу атласну тканину просвічує жовтий клей. Я коли її побачила, у мене аж руки опустились. Ну як можна таке зробити? Я коли ходила в кругозір на майстер-клас, ми блокноти ручні робили, я і то зробила акуратніше, причому набагато. І весь цей позор обійшовся нам всього в 240 грн. Написала скаргу на сайті, директор спочатку пропонував гроші, тепер пропонує все переробити. Нафіга мені тепер її переробляти, якщо цей позор вже побачили гості? Луч поноса і найжорсткіша антиреклама їм.
Про весільну книгу з фотками напишу пізніше, бо мене аж розпирає від того, як професіонали, які на цьому знаються, можуть ось таке випускати.
Гостьові карточки і наклейки на шампанське
Замовляли тут. Карточки, правда, чомусь, в голубих тонах зробили, а чому, то я навіть і не знаю. Наклейки наклеїлись добре, на пляшці виглядали як рідні.
Готель після весілля
Після закінчення гулянки прогулялися набережною додому, там перевдягнулися, сіли в таксі і поїхали в готель спати ) Не хотілося спати вдома, бо в нашій квартирі були батьки Андрія і Аня, а у моїх батьків вдома забагато метушні було в цей вечір. Ми вибрали готель "Червона калина". В номері була гаряча вода, що дуже важливо, бо вдома гарячу воду саме відключили. І номер був дуже милий, в оливково-білих тонах. Готель розташований в 10 хвилинах від зупинки транспорту біля Московського мосту. Зранку нас нагодували сніданком. Там дуже гарно на території, можна ловити рибу, купатися, є кілька ресторанів. Враження дуже хороші.
Підсумовуючи весілля, можу сказати, що я абсолютно не перенапрягалась при підготовці, і в спокійному ритмі за місяць ми все зробили. А саме весілля пройшло весело, душевно, камерно, дуже швидко. Нервувань не було зовсім, причин для хвилювань теж. Батьків ми майже не залучали до підготовки. Моя мама поїхала зі мною вибирати шляпку, батьки мій і Андрія допомогли перенести спиртне із машини в під'їзд, ну і ще у моїх батьків ми про всяк випадок взяли 3 тис. грн. Ось і вся їхня допомога. Я пишаюся тим, як все пройшло.
Загс
Подати документи в загс нам вдалося тільки з шостої спроби. У них то черга на 40 чоловік, то вони закриті, то у них обід. З власного досвіду можу сказати, що займати чергу треба якомога раніше. Андрій приїхав на велосипеді о 6:20 і був третім у списку. Перед тим, як іти в загс подавати документи, варто зайти в будь-який час і взяти квитанцію на оплату - держмито, щоб потім не бігати і не просити, щоб в загсі почекали. В загсі питають, яка буде церемонія. Якщо урочиста, а це означає присутність під час розпису не тільки молодих і свідків, а й інших гостей, то це коштуватиме дорожче. Не так давно в загсі підняли ціни. Прийом заяви тепер коштує 47 грн. Урочиста церемонія коштує 260 грн, скорочена - 108. А у вихідні і святкові дні це обійдеться в 390 грн. Заяву треба подавати за місяць. Церемонію одруження на відео знімає відеооператор із загсу, а потім впарює відео. Нам впарили в HD якості за 415 грн, але необжате. Ось вигляд зали для церемоній. Рожеві штори на любителя
Одяг
Плаття я купила в Даринку за цілих 1200 грн і дуже цим пишаюся. Тепер хочу здати його в якийсь прокат, щоб не тримати його вдома. Там же купила болеро, воно коштувало 250 грн. Пропонували ще жутку прикрасу з жовтого металу з камінчиками, але коштувала вона в районі 300 грн і не підходила мені по стилю. Довго думала, які прикраси взяти, в результаті одягнула свої перлини.
Фату я вирішила не вдягати. В інет-магазині http://hatshop.com.ua/ купила капелюшок з вуалеткою. Гарно було, мені сподобалося. До речі, ніхто його не хоче?
Сумочку Андрій купив десь на Даринку гривень за 100.
Одяг Андрію купили у Вороніна і костюмом я дуже задоволена. Обійшовся в 1600 грн. Краватка потягнула ще на 250.
Взуття шукали довго, я хотіла, щоб його можна було носити і після весілля. Андрію купили в тон костюму в Інтервал-плазі на Либідській, а мені в результаті довгих виснажливих пошуків в магазині Egle в Дрімтауні на 2 поверсі.
Візажист і зачіска
Пораду про візажиста я писала у себе в жж і ще в одній спільноті. Походила по лінкам, подивилася на ціни і зразки роботи і зупинилася на Жені Янишевій. Я дуже задоволена. Макіяж був натуральний, але дуже красивий. А Женя - дуже приємна дівчина. Працювала акуратно, професійно. Я і не думала, що накладання макіяжу може зайняти годину :) А потім Женя допомогла затягнути плаття. Макіяж коштував 300 грн + оплата таксі.
Зачіску мені робила моя перукар, у якої я стрижуся вже два роки. Заплатила за це 120 грн.
Транспорт
У нас все було поряд: від будинку до загсу іти 10 хв, від загсу до ресторану - 5 хв. Тому для гостей машину ми не замовляли. Якби не збиралися фотографуватися на Володимирській гірці, то не замовляли б і собі, обмежилися б таксі. Але Андрій захотів поїхати на місце, де ми познайомилися і ми замовили машину. Тойота камрі тут коштувала 170 грн/год.
Тамада
В процесі підготовки спілкувалися з трьома тамадами. Після спілкування з ними можу сказати, що всі пропонують практично однаковий сценарій, з дуже незначними відхиленнями в один чи інший бік.
Перші - це компанія Шалене свято. Їхній офіс розташований в Голосіївському районі. Вони нам дуже сподобалися. На зустрічі показали багато відео, де було видно, як вони працюють, як ведуть свято, які проводять конкурси. Нас зупинила ціна: 4000 грн для 16 чоловік було все-таки забагато. Але якщо на тамаду є більший бюджет, ніж був у нас, то можна сміливо їх замовляти. Дуже рекомендую.
Другого тамаду порекомендував інший тамада, якого я знайшла на якомусь сайті. Ми зустрілися з ним, але він не показав ніяких матеріалів, де було б видно його роботу, тільки розказував. Більше того, пошук в гуглі по імені і телефону нічого не показав. Після зустрічі обіцяв вислати на мейл фотки і відео, але ми прочекали день, не дочекалися і відмовилися з ним працювати. Розказував, як він багато проводить різних заходів для різних крутих компаній, але в інеті не було взагалі ніякої інформації про нього. Мені здається, це показник. Про всяк випадок: його звати Сергій Сокіл, тел.: 067 547 27 33.
А третього тамаду Іллю нам порекомендували в ресторані, де у нас було весілля. Звати його Ілля Жорницький. Дуже приємний молодий чоловік, досвідчений тамада. Ми проговорили з ним приблизний план весілля, обговорили, які хочемо конкурси. Він дуже сподобався всім гостям. А ще він шикарно грає на акордеоні. Чардаш, французький вальс. Вів вечір тонко, ненав'язливо, весело, цікаво. Всі залишилися дуже задоволеними. Контактував з офіціантами, керував подачею страв. Ми під час свята взагалі ні про що не думали - всім займався він.
Ресторан
Ми довго не думали, а вибрали мій улюблений ресторан Casa mare. Це молдавський ресторан, розташований прямо поряд з нашим будинком і загсом. А крім того, там надзвичайно смачна кухня, уважні і люб'язні офіціанти, красивий інтер'єр і приємна атмосфера. Коштувало це нам, думаю, не набагато дорожче і дешевше, ніж в інших ресторанах - 400 грн. з людини. Зал ми особливо не оформляли, не бачили в цьому потреби. Я не хотіла всяких там пишних турнюрів і воланів. У нас на столі стояв мій букет, а на вікнах в нашому залі були орхідеї. Їжа була не просто смачна - це було просто щось за межею смаку. Ми вибрали не дуже складні страви, і хотіли, щоб їх було не дуже багато - не в три яруси, як буває на весіллях. Три салати, овочеві асорті, молдавські закуски з баклажанів і перців. На перший стіл подавали серамуци (можу помилятися в написанні): маленькі голубчики, загорнуті в виноградне листя і плачинди, молдавські пиріжки з начинками. А на другий стіл були ягня, телятина в вишневому соусі і свині мигдальні медальйони. Гарніром була молода картопля з кропом і вершковим маслом. Може ще щось, я не дуже пам"ятаю. Нам виділили двох офіціантів, які стежили за келихами гостей і постійно були присутні в залі. А о шостій вони принесли з сусідньої кондитерської наш торт. А після весілля швидко, акуратно і оперативно упакували продукти, щоб можна було віднести їх додому.
Фотограф
Передивилися багато фотографів, довго не могли вибрати. Хотіли Максима Баландюха, він робить просто кришезносні фотосесії, дуже веселі і незвичайні. Але він був зайнятий на цей час, тож ми домовилися зняти колись лавсторі і продовжили пошуки. Зупинилися на Віталії Райченку. Сподобався його сайт і те, як він бачить людей і світ крізь об'єктив. Провели з ним майже весь день, працювати з ним дуже сподобалося. Фото він уже віддав, вийшло 2 двд-диски, на якому біля 600 фото і 10 друкованих фото. Крім того, ще виклав равки фотографій, щоб з ними при потребі можна було щось зробити. Рекомендую від всього серця. А ще він походник і просто цікавий співрозмовник.
Фото фотографа, на жаль, немає. Він залишився за кадром і зняв всі ці класні фотографії.
Атрибути
Торт
Замовили в лісовій пісні. Вийшло досить дорого, але торт був смачний, і що важливо, не треба було сушити голову, як його доставити - офіціант просто пройшов 20 м до кондитерської з Каса маре.
Коровай
Купили тут. Коровай був величезний і дуже красивий. Єдина претензія, але не до виробників: чого в коровайне тісто не кладуть родзинки і цукати? Мені здається, коровай би від цього тільки виграв. Але то таке.
Букет
Після кількох дзвінків флористам вирішила, що простіше і дешевше буде замовити букет в кіоску навпроти будинку. Так і зробила. Букет і бутоньєрка обійшлися в 300 грн.
Свічки
О, цей пункт досі викликає в мене сильні душевні хвилювання. Тамада запропонував нам обряд запалювання нового сімейного вогнища і сказав, що треба буде 1 велика і товста свічки і дві тонких. Андрій щось там видзвонював і видзвонив аж біля Даринку. Купив їх за 200 грн. А я коли побачила їх, засмутилася. Бо блін, я таке ж сама можу зваяти хвилин за 15. Тому на цьому пункті можна було зекономити: купити найпростіші свічки, та навіть їх не прикрашати. Бо запалюються вони максимум на 10 хв, а потім більше не потрібні.
Рушники
Я не маю всяких там рефлексій з приводу юзаних рушників, з приводу вишитих чи не вишитих рушників. Під коровай рушник дала тьотя Марія зі своєї колекції, а під ноги в загс купила нам в своєму місті у Львівській області в магазині сувенірної продукції за 55 грн. Це був гарний тканий рушник.
Весільна книга
Цей пункт теж запропонував тамада, і я про це якось і не думала. Для мене це з розряду "блокнотиків у таборі" - напиши мені щось на пам'ять. Але про книгу подумав Андрій. Знайшов фірму Люкссвадьба і замовив книгу там. Сервісом їхнім я не задоволена на всі 200%. По-перше, сервіс на нулі: книгу довелося чекати 2 години в магазині. По-друге, вона страшенно неакуратно зроблена. Тканина на форзацах приклеєна, здається в три шари, настільки там товсто, замість картону на форзацах звичайний папір і він весь пузириться, там, де має бути корінець, взагалі повний ахтунг: тканина наморщена і криво приклеєна, на обкладинці вишивка золотом і сріблом, але малюнок приклеєний нерівно і одною частиною заходить на корінець, крізь білу атласну тканину просвічує жовтий клей. Я коли її побачила, у мене аж руки опустились. Ну як можна таке зробити? Я коли ходила в кругозір на майстер-клас, ми блокноти ручні робили, я і то зробила акуратніше, причому набагато. І весь цей позор обійшовся нам всього в 240 грн. Написала скаргу на сайті, директор спочатку пропонував гроші, тепер пропонує все переробити. Нафіга мені тепер її переробляти, якщо цей позор вже побачили гості? Луч поноса і найжорсткіша антиреклама їм.
Про весільну книгу з фотками напишу пізніше, бо мене аж розпирає від того, як професіонали, які на цьому знаються, можуть ось таке випускати.
Гостьові карточки і наклейки на шампанське
Замовляли тут. Карточки, правда, чомусь, в голубих тонах зробили, а чому, то я навіть і не знаю. Наклейки наклеїлись добре, на пляшці виглядали як рідні.
Готель після весілля
Після закінчення гулянки прогулялися набережною додому, там перевдягнулися, сіли в таксі і поїхали в готель спати ) Не хотілося спати вдома, бо в нашій квартирі були батьки Андрія і Аня, а у моїх батьків вдома забагато метушні було в цей вечір. Ми вибрали готель "Червона калина". В номері була гаряча вода, що дуже важливо, бо вдома гарячу воду саме відключили. І номер був дуже милий, в оливково-білих тонах. Готель розташований в 10 хвилинах від зупинки транспорту біля Московського мосту. Зранку нас нагодували сніданком. Там дуже гарно на території, можна ловити рибу, купатися, є кілька ресторанів. Враження дуже хороші.
Підсумовуючи весілля, можу сказати, що я абсолютно не перенапрягалась при підготовці, і в спокійному ритмі за місяць ми все зробили. А саме весілля пройшло весело, душевно, камерно, дуже швидко. Нервувань не було зовсім, причин для хвилювань теж. Батьків ми майже не залучали до підготовки. Моя мама поїхала зі мною вибирати шляпку, батьки мій і Андрія допомогли перенести спиртне із машини в під'їзд, ну і ще у моїх батьків ми про всяк випадок взяли 3 тис. грн. Ось і вся їхня допомога. Я пишаюся тим, як все пройшло.
Моменти щастя
Dec. 13th, 2010 08:26 pmТихий вечір. Я провела три уроки і гарно провела на них час. Діти - це щастя, і спілкування з ними дуже окриляє. Повечеряла печінкою, похрустіла кукурудзяними пластівцями з чаєм під хорошу книжечку. Почитала жж, пишу пост, в колонках грає "Вифлеєм" Чубая. Мандаринка переді мною пахне Новим роком і чудесами. Збоку світить-гріє уфо. Я у нас вдома, сьогодні півроку, як ми знайомі. Скоро прийде коханий, влаштуємо романтичний вечір. Вибрала для перегляду кіно "Любовний напій №9"
Мені нікуди не треба поспішати, мене не гризе ніяке усвідомлення, що я щось маю зробити, як це було останні місяці. Домашня робота зроблена вчора і я можу присвятити вечір собі. У мене є ще дві години до приходу Андрія.
Сьогодні робила набіги на рукодільні магазини. Купила красивенної пряжі на шапку і ще щось. В третьому магазині знайшла фліс, який треба мені для ялинкових іграшок. І цьому я теж рада.
На НР ми їдемо в Крим. Накупили купу снаряги і 30 грудня відчалимо пити шампанське в моєму найулюбленішому місці в світі - на мисі Айя. У мене є гарна зелена штормова курточка, біла шапка з квіткою, тепла і класна термобілизна. Ммм!
На НР будемо ставити ялиночку. Я хочу, щоб вона була прикрашена іграшками ручної роботи. У мене є 6 іграшок, які я вишила і отримала в робіні. Я в"яжу кульки і розшиваю їх бісером і стеклярусом. Ще хочу зваляти парочку кульок і вже навіть купила шерсті.
А минулого тижня в четвер ми ходили на НотрДам, і я отримала такий кайф, і сама собі не вірю, що я там була :)
І знаєте що? Я щаслива, що все іде саме так, а не якось інакше.
Мені нікуди не треба поспішати, мене не гризе ніяке усвідомлення, що я щось маю зробити, як це було останні місяці. Домашня робота зроблена вчора і я можу присвятити вечір собі. У мене є ще дві години до приходу Андрія.
Сьогодні робила набіги на рукодільні магазини. Купила красивенної пряжі на шапку і ще щось. В третьому магазині знайшла фліс, який треба мені для ялинкових іграшок. І цьому я теж рада.
На НР ми їдемо в Крим. Накупили купу снаряги і 30 грудня відчалимо пити шампанське в моєму найулюбленішому місці в світі - на мисі Айя. У мене є гарна зелена штормова курточка, біла шапка з квіткою, тепла і класна термобілизна. Ммм!
На НР будемо ставити ялиночку. Я хочу, щоб вона була прикрашена іграшками ручної роботи. У мене є 6 іграшок, які я вишила і отримала в робіні. Я в"яжу кульки і розшиваю їх бісером і стеклярусом. Ще хочу зваляти парочку кульок і вже навіть купила шерсті.
А минулого тижня в четвер ми ходили на НотрДам, і я отримала такий кайф, і сама собі не вірю, що я там була :)
І знаєте що? Я щаслива, що все іде саме так, а не якось інакше.
10 листопада сходили на концерт Гару. Він мені дуже подобається. Перший концерт в 2008 році я пропустила, але тепер уважно стежу за афішами. Торік ходила, і цього року пропустити не змогла.
Місця були на балконі, 13 ряд, майже по центру. Треба ще спробувати партер якось взяти. Видно не дуже добре було - далеко все-таки, але чути аж занадто, я трохи оглухла від гучності.
Сам концерт... Сподобався. Голос, харизма, номери, група (торік Гару був один). Хоча все-таки залишилося відчуття розірваності концерту. Спочатку співав пісні з нового альбому, "Джентельмен-Гангстер". А далі почав шпарити відомі і улюблені пісні. Особливо зал порвало на Бель, звичайно :) Світло цього разу не вимикали, тож пройшло без ексцесів. Знову стада баб з квітами, знову дитину з квіткою давали Гару на руки, все без змін :)
Трохи фоток і відео з концерту
Так концерт починався
Місця були на балконі, 13 ряд, майже по центру. Треба ще спробувати партер якось взяти. Видно не дуже добре було - далеко все-таки, але чути аж занадто, я трохи оглухла від гучності.
Сам концерт... Сподобався. Голос, харизма, номери, група (торік Гару був один). Хоча все-таки залишилося відчуття розірваності концерту. Спочатку співав пісні з нового альбому, "Джентельмен-Гангстер". А далі почав шпарити відомі і улюблені пісні. Особливо зал порвало на Бель, звичайно :) Світло цього разу не вимикали, тож пройшло без ексцесів. Знову стада баб з квітами, знову дитину з квіткою давали Гару на руки, все без змін :)
Трохи фоток і відео з концерту
Так концерт починався
Останні два тижні тащусь від
Jan. 13th, 2010 11:12 pmСаундтрек до фільму Август Раш. Подивилась вперше в кінці травня, і відтоді вже три рази як подивилась, і хочеться ще, а саундтрек в голові крутиться і крутиться. Джонатан Ріс Майєрс, який цю пісню співає, хоч і виглядає сильно замучено-хворобливим і тендітним, але все одно дуже милий. Ну, що розказувати. Хто ще не бачив кіно, сильно рекомендую. Так має виглядати любов.
Офіційне повідомлення
Sep. 7th, 2009 11:54 amВ моє життя прийшла любов. Я так давно її чекала. Поряд найкращий в світі чоловік, без якого я не можу жити.
Через три тижні я їду в Москву і буду там жити.
Тому якщо хтось щось хоче мені сказати, побачити мене, вирішити якісь нагальні питання чи просто обняти на прощання, то ви можете домовитися про зустріч зі мною за телефоном +38-063-497-63-61.
Через три тижні я їду в Москву і буду там жити.
Тому якщо хтось щось хоче мені сказати, побачити мене, вирішити якісь нагальні питання чи просто обняти на прощання, то ви можете домовитися про зустріч зі мною за телефоном +38-063-497-63-61.
із життя посмішок
Sep. 2nd, 2009 06:35 pmа знаєте, яку посмішку я зустріла на морі? ооо це особлива посмішка
От буває так. Сонячним теплим днем сонце заходить за хмару, і стає прохолодно і трохи зимно. А потім хмарка проходить, і в момент коли вона остаточно покидає сонце, стає тепло, все яскравішає, і таке відчуття, що світ став трошки краще. Ось таку посмішку я бачила. Гляне серйозно, зазирне в очі, а потім посміхається. І ніби сонце з-за хмари вийшло
От буває так. Сонячним теплим днем сонце заходить за хмару, і стає прохолодно і трохи зимно. А потім хмарка проходить, і в момент коли вона остаточно покидає сонце, стає тепло, все яскравішає, і таке відчуття, що світ став трошки краще. Ось таку посмішку я бачила. Гляне серйозно, зазирне в очі, а потім посміхається. І ніби сонце з-за хмари вийшло
(no subject)
Apr. 30th, 2009 12:10 amУ нас говорят, что, мол, любит, и очень,
Мол, балует, холит, ревнует, лелеет...
А, помню, старуха соседка короче,
Как встарь в деревнях, говорила: жалеет.
И часто, платок затянувши потуже
И вечером в кухне усевшись погреться,
Она вспоминала сапожника-мужа,
Как век он не мог на нее насмотреться.
- Поедет он смолоду, помнится, в город,
Глядишь - уж летит, да с каким полушалком!
А спросишь чего, мол, управился скоро?
Не скажет... Но знаю: меня ему жалко...
Зимой мой хозяин тачает, бывало,
А я уже лягу, я спать мастерица.
Он встанет, поправит на мне одеяло,
Да так, что не скрипнет под ним половица.
И сядет к огню в уголке своем тесном,
Не стукнет колодка, не звякнет гвоздочек...
Дай бог ему отдыха в царстве небесном! -
И тихо вздыхала: - Жалел меня очень.
В ту пору все это смешным мне казалось,
Казалось, любовь, чем сильнее, тем злее,
Трагедии, бури... Какая там жалость!
Но юность ушла. Что на ссориться с нею?
Недавно, больная бессонницей зябкой,
Я встретила взгляд твой - тревога в нем стыла.
И вспомнилась вдруг мне та старая бабка, -
Как верно она про любовь говорила!
Ирина Снегова
Мол, балует, холит, ревнует, лелеет...
А, помню, старуха соседка короче,
Как встарь в деревнях, говорила: жалеет.
И часто, платок затянувши потуже
И вечером в кухне усевшись погреться,
Она вспоминала сапожника-мужа,
Как век он не мог на нее насмотреться.
- Поедет он смолоду, помнится, в город,
Глядишь - уж летит, да с каким полушалком!
А спросишь чего, мол, управился скоро?
Не скажет... Но знаю: меня ему жалко...
Зимой мой хозяин тачает, бывало,
А я уже лягу, я спать мастерица.
Он встанет, поправит на мне одеяло,
Да так, что не скрипнет под ним половица.
И сядет к огню в уголке своем тесном,
Не стукнет колодка, не звякнет гвоздочек...
Дай бог ему отдыха в царстве небесном! -
И тихо вздыхала: - Жалел меня очень.
В ту пору все это смешным мне казалось,
Казалось, любовь, чем сильнее, тем злее,
Трагедии, бури... Какая там жалость!
Но юность ушла. Что на ссориться с нею?
Недавно, больная бессонницей зябкой,
Я встретила взгляд твой - тревога в нем стыла.
И вспомнилась вдруг мне та старая бабка, -
Как верно она про любовь говорила!
Ирина Снегова
Він прекрасний!
Це я вчора на концерт сходила.
Шо сказати? Слів немає майже, одні ахи, вздохи, вигуки і розрізнені приголосні і голосні звуки. Дуже якісне шоу виконавця світового рівня. Цілий концерт щасливо посміхалась, місцями підспівувала, підтанцьовувала, плескала в долоні і взагалі я неймовірно щаслива, що потрапила все-таки на цей концерт.
Київенерго зробило посильний внесок - відключило світло посеред концерту. Всі спочатку подумали, що так і треба, бо був якраз кінець пісні, і відключення світла виглядало в принципі доречно. Потім Гару винесли ліхтарик і він пару пісень виконав з ліхтариком під акустичну гітару. Це так мило було :) Зробили міні-антракт і через 5 хв світло включили.
Співав він всяке. І свої пісні французькою, і англійською. Бель співав, куди ж без Бель. Причому в кінці пісні проспівав два рядки російською "И после смерти мне не обрести покой, я душу дьяволу продам за ночь с тобой". Прямо своїм цим знаменитим хрипким голосом заспівав. Круто, правда? І ще було Let it be, і рок-н-ролли веселі.
А ще його на біс викликали. Хвилин 5 аплодували стоячи, поки він не вийшов. Він так виклався, що голос повністю зірвав, але вийшов і запалив ще цілих дві пісні.
Це останній концерт в турі. Перед нами він був в Одесі, а перед цим в Росії.
Я зачарована і вражена до глибини душі.
Скачала сьогодні на цій хвилі мюзікл про Нотр дам де парі, (якраз вчасно, пройшло всього лише 10 років відколи він вийшов :)). Надивлюся і буду тепер все знати про Есмеральду і Квізімодо.
А вам покажу ще парочку фото з концерту:
Фоток з інету натягала:і Stars, INTV.
весною пахне в повітрі
Feb. 12th, 2009 01:02 amхотіла написати про кіно, як я дивилася кіно про ді капріо, про бреда пітта і про мушкетерів, але не напишу. завтра вдень напишу.
натомість напишу про любов
Весна прийшла. На календарі ще зима, ще лютий, але повітря вже по-весняному п’янке і свіжо-солодке, і хочеться сміятися і нестись по вулицях, і дихати на повні груди. Ще поки несміливо входить весна, але вже поряд, ще зовсім трохи, і вона прийде повноправною хазяйкою. Сидиш за компом, працюєш, робочий день у розпалі. Але раптом відчуваєш, як вона кличе. Вибігаєш на балкон, розкривши навстіж двері і дихаєш, дихаєш, і не можеш надихатись. Чекаєш весну, бо вона посміхається лукаво і обіцяє такі пригоди, яких іще не було, довгі безсонні насичені ночі, шалене серцебиття і ще щось, про що весна мовчить, але загадково посміхається.
І десь там, у весні живеш ти. Ходиш вулицями, слухаєш місто, дивишся на небо. І десь там, у весні, ми зустрінемось. Ти візьмеш мене за руку і ми підемо дивитись на квітучі абрикоси, а потім ти вигадаєш ще щось. Я сховаю всі свої колючки і стану покірною і лагідною. Не буду гнати поперед тебе і все сама робити. Все буде вчасно і доречно. І я позбудусь відчуття, що життя проходить без змісту, що все непотрібно.
Вже скоро.
натомість напишу про любов
Весна прийшла. На календарі ще зима, ще лютий, але повітря вже по-весняному п’янке і свіжо-солодке, і хочеться сміятися і нестись по вулицях, і дихати на повні груди. Ще поки несміливо входить весна, але вже поряд, ще зовсім трохи, і вона прийде повноправною хазяйкою. Сидиш за компом, працюєш, робочий день у розпалі. Але раптом відчуваєш, як вона кличе. Вибігаєш на балкон, розкривши навстіж двері і дихаєш, дихаєш, і не можеш надихатись. Чекаєш весну, бо вона посміхається лукаво і обіцяє такі пригоди, яких іще не було, довгі безсонні насичені ночі, шалене серцебиття і ще щось, про що весна мовчить, але загадково посміхається.
І десь там, у весні живеш ти. Ходиш вулицями, слухаєш місто, дивишся на небо. І десь там, у весні, ми зустрінемось. Ти візьмеш мене за руку і ми підемо дивитись на квітучі абрикоси, а потім ти вигадаєш ще щось. Я сховаю всі свої колючки і стану покірною і лагідною. Не буду гнати поперед тебе і все сама робити. Все буде вчасно і доречно. І я позбудусь відчуття, що життя проходить без змісту, що все непотрібно.
Вже скоро.
Нова колядка від Тараса Чубая (вокал) і Костя Москальця (слова і музика). Дуже і дуже. Тепер чекаю, коли ж Тарас Григорович сподобиться видати свіжу платівку
знайшла уduvosvit
Хочу музику з цього кліпу, а в інеті ніде нема. Зробіть мені хтось музику, щоб я могла її в плеєр закинути, будь ласочка!
знайшла у
duvosvitХочу музику з цього кліпу, а в інеті ніде нема. Зробіть мені хтось музику, щоб я могла її в плеєр закинути, будь ласочка!
Так хочу, так хочу
вчорашній вечір
Feb. 5th, 2008 10:40 amА я вчора в кіно ходила :)
В "Київ" на Таємну коханку. Прізвища режисера і акторів мені нічого не говорять, до того ж, фільм транслювався французькою мовою з субтитрами. Але оскільки я півфільму була зайнята всякими поцілунками та обіймами, то звісно половину субтитрів пропустила. Сподобався мені красунчик-головний герой. Та і його таємна коханка - чорнява пристрасна дівчина була теж нічогенька. І хоч я так і не зрозуміла, чим закінчилося протистояння таємної коханки та законної дружини, я дуже задоволена цим вечором :)
В "Київ" на Таємну коханку. Прізвища режисера і акторів мені нічого не говорять, до того ж, фільм транслювався французькою мовою з субтитрами. Але оскільки я півфільму була зайнята всякими поцілунками та обіймами, то звісно половину субтитрів пропустила. Сподобався мені красунчик-головний герой. Та і його таємна коханка - чорнява пристрасна дівчина була теж нічогенька. І хоч я так і не зрозуміла, чим закінчилося протистояння таємної коханки та законної дружини, я дуже задоволена цим вечором :)
коли помирає любов
Jun. 4th, 2007 05:24 pmчасто буває, що любов помирає. і у людей з"являються претензії одне до одного. ось що каже жінка. думку чоловіків вислухаю в коментах
ТЫ ДАЛ МНЕ:набитое чучело рыбы,
грязную посуду,
головную боль,
бездомных животных,
своих родителей,
счета,
грязное белье,
следы грязи на ковре,
волосы в раковине,
свою старую машину.
Я ХОТЕЛА, ЧТОБЫ ТЫ:
мыл посуду,
подстригал газон,
покрасил дом,
починил водопровод,
убрался в гараже,
смотрел за машиной,
купил мне новое платье,
был вежлив с моими родителями,
ходил в бакалейную лавку,
говорил мне, что я прекрасна.
ТЫ:
не признал доброты, когда столкнулся с ней,
не помнил мой день рождения,
не любил то, как я готовлю,
не помогал мне по дому,
не ценил мой вкус,
не покупал мне цветы,
не подарил мне шубу,
не убирал в своей комнате,
не приглашал меня никуда,
не говорил никогда: Я люблю тебя.
ТЫ:
пьешь пиво с приятелями,
флиртуешь с девицами,
пьешь с приятелями в то время, как флиртуешь с
девицами.
ТЫ:
бедный,
мерзкий,
подлец,
помешан на работе,
неряха,
мужлан,
привередливый,
ленивый,
эгоистичный,
тупоумный.
ИДИ:
запускать змея в дождливую погоду,
собери вещички и уходи,
увидимся в суде.
С уважением... Навеки твоя...
про кризу стосунків
Mar. 26th, 2007 09:42 pmОсновна проблема в кризі стосунків полягає в тому, що один з пари чи навіть двоє раптом помічають, що їхній партнер зовсім не має тих рис, які він довгий час хотів бачити і десь в глибині душі бачив. Що ВІН - не сильний накачаний турботливий добрий всепробачаючий пунктуальний всесильний, а інфантильна доросла дитина з великою, а може і зовсім маленькою, женилкою, який в ліжку часто думає тільки про себе, не вилазить з роботи, а вдома присутній в якості безкоштовного додатку до комп"ютера, який не хоче ні прибирати, ні допомагати готувати їсти, ні купити додому кілограм картоплі, який розкидає шкарпетки і брудні труси по всьому дому, який хропе уві сні і жахливо сьорбає, п’ючи чай. Що ВОНА - не витончена інтелектуалка театралка з хорошим смаком тоненька легенька акуратна охайна смачно готує все пробачає так гарно слідкує за собою так мило боїться собак так мило морщить носик носить смішну білизну, а тітка з відрослими коренями волосся, з великою дупою і животом, яка вдома носить запраний халат і голить ноги тільки коли треба одягнути колготки, яка купує магазинні котлети і мило згодовує їх під виглядом домашніх, яка тріщить годинами по телефону з мамою і подругами, яка займає ванну і невідомо чим там займається по дві-три години, залишає після себе твою брудну бритву, хоча ноги чомусь виявляються непоголеними, яка перестала тебе цілувати вранці і казати "ти ж мій милий песик-мусик-котик-муркотик", а ввечері відвертається і каже, що в неї болить голова.
І головне при цьому - сісти ВДВОХ і подумати, чи треба це все вам, спробувати знайти компроміс, згадати, що ж сподобалося їй в цьому, правду кажучи, вайлуватому хлопці, а йому в цій не зовсім далекій дівчині. І якщо вони зможуть це згадати, тоді все ще цілком можливо повернути, відновити. Зробити так, щоб він знову вважав її витонченою і ніжною, а вона його - добрим і дотепним.
І головне при цьому - сісти ВДВОХ і подумати, чи треба це все вам, спробувати знайти компроміс, згадати, що ж сподобалося їй в цьому, правду кажучи, вайлуватому хлопці, а йому в цій не зовсім далекій дівчині. І якщо вони зможуть це згадати, тоді все ще цілком можливо повернути, відновити. Зробити так, щоб він знову вважав її витонченою і ніжною, а вона його - добрим і дотепним.
