ви знаєте, що я робила минулого літа?
Jun. 2nd, 2008 04:14 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kallisto_kyivминулого літа я шукала скарби!
Пішли ми на Країну мрій з Юркою і Танею. І по дорозі здибали чуваків в зелених футболках і написах "Острів скарбів". Взяли рекламку. Думали недовго, бо закордонний паспорт мені через Януковича так робили чотири місяці, і була одна дорога - в Крим. Бо відпустка без моря - це не відпустка. Вирішили їхати всі втрьох. Підписали договір, внесли оплату, взяли квитки на потяг. В Сімферополі на вокзалі нас зустрів організатор Діма. Вийшло так, що підібрались одні кияни і не було нікого з інших міст.
Спочатку ми поїхали в ліс. Жили на Ангарському перевалі в наметах. Була у нас повар Ксюша, яка готувала смачнющі страви. Були четверо хранителів-інструкторів. Вовка Храмов знає всі стежки і дороги Криму. Серьога - надзвичайно серйозний для свого віку молодий чоловік, і до того ж, злегка помішаний на зброї. І двоє дівчат-красунь Юля і Наташа. Ну і Діма. Привезли нас в табір і почали мучити. Спочатку погнали в гори. Не встигли ми покласти речі і вкинути щось в рот.
Гнали нас довго і якісно і ми вже було зібрались помирати, аж тут вийшли вершину. Добрий Вова пожалів нас і на Еклізі-Бурун не повів, а вибрав вершину поменше. Звідти було видно і Алушту, і море, і Ангарський перевал.
Ми ішли-ішли-ішли
І от ми нарешті на вершині
А це Вова :)
А такий краєвид був з Чатир-Дага, куди ми піднялись
Ввечері ми розбились на команди і наступного дня почали змагання. Ми змагались за піастри - такі маленькі дєнєжкі, щоб за них потім всякі блага цивілізації купити. Ми спускалися в необлаштовану печеру-колодязь і спускалися зі скелі, щоб із розщелини дістати карту. Виконували примхи мавок і практично без води цілий день бігали під палючим сонцем!
Перед спуском в колодязь
Зараз як полізу!
Почала спускатись. Спускатись в сто разів легше, ніж підніматись!
А карту я знайшла :)
Капітан зараз нас кудись поведе
Я спускаюся зі скелі
Рухаємось до наступної точки по карті
Юра вже знає, куди йти і веде нас. А команда суперників підгледіла і собі за нами пішла :)
Мавка задала Юрі нерозв"язуване завдання
Когось ми знайшли. Здається, КСС
Біля долини привидів є фортеця Фуна. Були ми і там, покатались на коняшках і пішли мучитись в ліс. Ходили по одному по нічному лісу. Кожному видали по свічці і відправили по стежці, наказавши не повертати направо, "бо там хребет і шукати вас там будуть два тижні". Хранителі були кросавчєгі, але я все одно недостатньо полоскотала нерви.
Юра, превееед!
Моя коняшка була дуже смирна
Красені-хранителі
Короткий відпочинок перед нічною прогулянкою по лісу
А потім нас таємно перевезли в таємну базу на мисі Фіолент.
Я заловила Діму і примусила зі мною сфоткатись
Вид зверху. Внизу яшмовий пляж і цілих 785 сходинок вниз. Біля сходинок стоїть знущальна табличка.
Квест по Севастополю. Складно, цікаво, динамічно. Об"їхали весь Севастополь, поспілкувалися з купою людей!
Херсонес. Зараз будемо купатись
Знайшли трьох Володимирів. Один серед них - Храмов ;)
Умаялись і вирішили відпочити
Юра і Таня. Куди ідемо далі?
Завдяки цій дудці ми виграли вечірню вікторину :)
І от нарешті пошук скарбів. Спочатку ми пливли по морю. Довго-довго, цілих майже два кілометри. За цей час зустріли трьох хранителів, пірнали за кувшином, для русалок шукали перлинки. А потім прийшли до Діми, він сказав: бачите ось скеля. Так от приз десь там. Я здалась на 15-й хвилині, бо лазити босоніж по колючкам і розпеченій землі для мене було вище моїх сил. Зате наш капітан Юрка не здавався і таки дістав омріяний приз!
Втомилась і обгоріла, але оптимізм не втрачаю
Приз наш!
Ножик забрав Юра, кулончик віддали Каті. Для мене найкращою згадкою про Острів стало дерево з монетками, а Тані вручили футболку!
Призи знайшли, подружились, об"їлись ожиною на нашій таємній базі з кльовим блакитним басейном, останню ніч провели на пляжі. Думали напитись, але так втомились під час пошуків, що всі відрубились і заснули як лежали - сонечком, голова до голови. Уявляю, як весело було людям, які вночі вештались по пляжу :) Досі всі бачимось і будуємо підступні плани, як би ще всім разом кудись поїхати :)
Ми з Катрусею
Накидки від дощу все-таки треба якось заюзати. Вирішили полякати суперників
Прощаємось. Я свій трофей нікому не даю!
Бухта Ласпі. Найпрекрасніше місце на Землі. Жаль, по фото цього не видно :)
А цього року я думаю над тим, щоб поїхати хранителькою. Їхати в складі команди вже не так цікаво, тим більше, я там все знаю. А помучити інших буде дуже цікаво :)
У нас є група вконтакті, і недавно відкрився оновлений сайт гри.
Пішли ми на Країну мрій з Юркою і Танею. І по дорозі здибали чуваків в зелених футболках і написах "Острів скарбів". Взяли рекламку. Думали недовго, бо закордонний паспорт мені через Януковича так робили чотири місяці, і була одна дорога - в Крим. Бо відпустка без моря - це не відпустка. Вирішили їхати всі втрьох. Підписали договір, внесли оплату, взяли квитки на потяг. В Сімферополі на вокзалі нас зустрів організатор Діма. Вийшло так, що підібрались одні кияни і не було нікого з інших міст.
Спочатку ми поїхали в ліс. Жили на Ангарському перевалі в наметах. Була у нас повар Ксюша, яка готувала смачнющі страви. Були четверо хранителів-інструкторів. Вовка Храмов знає всі стежки і дороги Криму. Серьога - надзвичайно серйозний для свого віку молодий чоловік, і до того ж, злегка помішаний на зброї. І двоє дівчат-красунь Юля і Наташа. Ну і Діма. Привезли нас в табір і почали мучити. Спочатку погнали в гори. Не встигли ми покласти речі і вкинути щось в рот.
Гнали нас довго і якісно і ми вже було зібрались помирати, аж тут вийшли вершину. Добрий Вова пожалів нас і на Еклізі-Бурун не повів, а вибрав вершину поменше. Звідти було видно і Алушту, і море, і Ангарський перевал.
Ми ішли-ішли-ішли
І от ми нарешті на вершині
А це Вова :)
А такий краєвид був з Чатир-Дага, куди ми піднялись
Ввечері ми розбились на команди і наступного дня почали змагання. Ми змагались за піастри - такі маленькі дєнєжкі, щоб за них потім всякі блага цивілізації купити. Ми спускалися в необлаштовану печеру-колодязь і спускалися зі скелі, щоб із розщелини дістати карту. Виконували примхи мавок і практично без води цілий день бігали під палючим сонцем!
Перед спуском в колодязь
Зараз як полізу!
Почала спускатись. Спускатись в сто разів легше, ніж підніматись!
А карту я знайшла :)
Капітан зараз нас кудись поведе
Я спускаюся зі скелі
Рухаємось до наступної точки по карті
Юра вже знає, куди йти і веде нас. А команда суперників підгледіла і собі за нами пішла :)
Мавка задала Юрі нерозв"язуване завдання
Когось ми знайшли. Здається, КСС
Біля долини привидів є фортеця Фуна. Були ми і там, покатались на коняшках і пішли мучитись в ліс. Ходили по одному по нічному лісу. Кожному видали по свічці і відправили по стежці, наказавши не повертати направо, "бо там хребет і шукати вас там будуть два тижні". Хранителі були кросавчєгі, але я все одно недостатньо полоскотала нерви.
Юра, превееед!
Моя коняшка була дуже смирна
Красені-хранителі
Короткий відпочинок перед нічною прогулянкою по лісу
А потім нас таємно перевезли в таємну базу на мисі Фіолент.
Я заловила Діму і примусила зі мною сфоткатись
Вид зверху. Внизу яшмовий пляж і цілих 785 сходинок вниз. Біля сходинок стоїть знущальна табличка.
Квест по Севастополю. Складно, цікаво, динамічно. Об"їхали весь Севастополь, поспілкувалися з купою людей!
Херсонес. Зараз будемо купатись
Знайшли трьох Володимирів. Один серед них - Храмов ;)
Умаялись і вирішили відпочити
Юра і Таня. Куди ідемо далі?
Завдяки цій дудці ми виграли вечірню вікторину :)
І от нарешті пошук скарбів. Спочатку ми пливли по морю. Довго-довго, цілих майже два кілометри. За цей час зустріли трьох хранителів, пірнали за кувшином, для русалок шукали перлинки. А потім прийшли до Діми, він сказав: бачите ось скеля. Так от приз десь там. Я здалась на 15-й хвилині, бо лазити босоніж по колючкам і розпеченій землі для мене було вище моїх сил. Зате наш капітан Юрка не здавався і таки дістав омріяний приз!
Втомилась і обгоріла, але оптимізм не втрачаю
Приз наш!
Ножик забрав Юра, кулончик віддали Каті. Для мене найкращою згадкою про Острів стало дерево з монетками, а Тані вручили футболку!
Призи знайшли, подружились, об"їлись ожиною на нашій таємній базі з кльовим блакитним басейном, останню ніч провели на пляжі. Думали напитись, але так втомились під час пошуків, що всі відрубились і заснули як лежали - сонечком, голова до голови. Уявляю, як весело було людям, які вночі вештались по пляжу :) Досі всі бачимось і будуємо підступні плани, як би ще всім разом кудись поїхати :)
Ми з Катрусею
Накидки від дощу все-таки треба якось заюзати. Вирішили полякати суперників
Прощаємось. Я свій трофей нікому не даю!
Бухта Ласпі. Найпрекрасніше місце на Землі. Жаль, по фото цього не видно :)
А цього року я думаю над тим, щоб поїхати хранителькою. Їхати в складі команди вже не так цікаво, тим більше, я там все знаю. А помучити інших буде дуже цікаво :)
У нас є група вконтакті, і недавно відкрився оновлений сайт гри.
