Що наше життя? Любов!

Останній пост про вишивку ще минулорічний, а з тих пір багато вже наваялось. Зараз буду показувати.

1. На НР в поїздку по Криму вишивала Маленький будиночок з червоними дверима від Ланарте. Процес нічо так був, але там, де зелень, була суцільна мішанина хрестиків. На рівномірці я вишивала без розмітки і щоб не заплутатися остаточно, зробила перенабор важких зон. Схему і нитки відправила далі завдяки акції "Остатки сладки" в крестік_ру.



2. Завдяки групі "друге дихання" в жж довишивала буцилловських пташок. Процес не дуже сподобався, в ньому було багато косяків. Ось що я писала в останньому звіті, коли відправляла фото в групу. Перекладати не хочу, думаю, всі і так зрозуміють.

"Привет, отправляю очередной отчет. Тадам! Птиц я закончила и очень этому рада. В конечном итоге они мне понравились, но буциллу покупать и вышивать по собственной воле я больше не буду, какими красивыми и завлекающими бы ни были дизайны. Схема - можно сломать все глаза, если бы не перенабор, я бы их еще полгода вышивала. Но и перенабор тоже никудышний, постоянно приходилось сверять со схемой. Неудобство еще и в том, что каждым цветом вышивается несколько крестиков, да еще и вразброс, да еще и микс полных крестов и четвертных и три четверти, и за всем уследи и ничего не пропусти. А потом все - меняй нитку. В конце оказалось, что я неправильно разобрала розовые оттенки, уж очень они сливались. А еще оказалось, что они положили слишком мало ниток для бэка розовым цветом (одна нить для бэка в две нити на всех цветах, и им же еще вышиваются крестики в цветах), и не положили или перепутали с нитью для основного бэка. Взяла уже какой-нибудь, а точнее тот, которого похожего осталось больше всего. В общем, я-то их вышила, но удовольствия от них получила крайне мало. Кстати, схему и нитки отдаю, вдруг еще кто-нибудь такой же мазохист, как я.



3. Трохи намагалася вишивати рушник, але як я себе не змушувала, не змогла його вишивати. Вишила нижній ряд і відклала в сторону. Не буду його зовсім вишивати.



4. Відкрила для себе інет-магазинчик iris-crafts. Багато чого там замовляла і просто купляла. Наприклад, купила там набір для малювання від діменшенз. Давно знаю про них і давно хотіла спробувати. Під НР замовила собі в подарунок, і майже весь січень провела над малюванням. Мені дуже сподобалось. Я зовсім не вмію малювати. Але там все так просто, що не змогти і не намалювати дуже важко. В наборі іде детальна інструкція, акрилові фарби в зручних скріплених між собою маленьких контейнерах, пензлик і детальна схема для розмальовування. Процес мені дуже сподобався і я коли-небудь таке повторю знову. Мені сподобалось, що замовлення прийшло швидко, при цьому я не зв'язувалася ні з якими доставками і поштами і отримала коробку з набором прямо в руки біля найближчої до мене станції метро. Малюнок я подарувала татові на день совєцької армії, але ще не оформила.



5. Ще замовила там же свій перший мілл хілл. Це наборчик з бісером, і я так протащилася, поки його вишивала! Ось знову те, що я писала в спільноті "друге дихання":

И еще пару слов о снеговике. Заказала в ирис-крафтс, это девушка, которая под заказ привозит разные вкусняшки типа этого (потом еще сумкой похвастаюсь), мой самый первый милл-хилл. Вышивала и пищала неимоверно. Так понравился процесс. На обложке, на любых фото он выглядит далеко не так, как вживую. Вживую он блестит, переливается, бисеринки выпуклые и создают объем. Уииии, класс просто. Бисер есть крупный и мелкий, крупный пришивается полукрестом, как обычно, а мелкий - полным крестом. Короче, масса положительных эмоций, и еще такое хочу."



6. А зараз за допомогою того ж "другого дихання" я вишиваю ікону. Нарешті вона пішла, та ще й як. Докупила всі потрібні і правильні ниточки, і вона просто горить під руками. Починаючи з фото, де ікона пом"ята, пройшло 6 тижнів. Попереду ще дуже багато металліка, але буду з ним активно боротися.



7. Там же в іріс-крафт купила сумочку від ріко-дизайн. Це рожева сумка з намальованими хрестиками. Вишила її, поки їздили в Закарпаття.



Отже, в роботі у мене зараз ікона і середземноморський смак, який я ще не фоткала, але обов"язково колись покажу.

В суботу з museums_kiev ходили в музей Гончара. Екскурсія не сподобалась, баришня-екскурсовод вела екскурсію з чітко вираженою демонстрацією власної етнічної переваги над усіма іншими (во закрутила! :) ) і з легко вираженим презирством до всіх нас. Коли засікла, що баришня з нашої групи фоткає, накричала на неї, причому різко. Не дуже приємне відчуття залишилось. Взагалі я дуже люблю екскурсії, завжди бігаю за екскурсоводом, заглядаю в рот, ставлю додаткові питання і т.д. Але тут так умаялась, що вже чекала, коли нас вже випустять.

Потім був МК з писанкарства. Бачила там знайому по універу сестричку-близнючку Юлю Степанченко, з якою тусили в студпарламенті. Метушня була, людей дуже багато, але в результаті нам все одно видали всі матеріали, і свою першу в житті писанку я розписала. Вибрала за зразок писанку з Івано-Франківщини. Процес дуже сподобався, але писачок я не купувала, бо вдома розписувати не планую.

Ось я в процесі роботи (за фото дякую svetonebo) і те, що в мене вийшло. Кривенько трохи, але і це непогано для польових умов, в яких ми були.


А потім я сходила на виставку котів. Давно мріяла на неї потрапити, і от мрія збулася. Не скажу, що я сильно прониклась тим, що там побачила, але загалом прикольно. На виставці бачила інженера з метрополітенівського депо, який нам 4 березня екскурсію проводив :) Приємно :)

А в неділю чекала Женю на урок, а він пропав, і в результаті я безбожно просрала вихідний день. На майбутнє постараюсь ніколи не ставити уроки. Бо і уроки зриваються, і вихідний коту під хвіст. Вихідний має бути вихідним.

Колись вишивала маленьку біскорнюшку в техніці блекворк. Вирішила повторити. Метелика знайшла в одному зі старих номерів ВК. Не дуже задоволена процесом була, бо меланж світлий і місцями зливався з канвою. Але думаю пришити його на якусь контрастну тряпочку, щоб все було видно. Але загалом вийшло непогано



На пасху вишивала дівчинку. Був у мене тоді настрій такий закохано-ліричний, що я вишила таку дівчинку. Оформляти в рамку її не хотіла, довго думала пошити сумку. Купила красивий плотний льон кольору слонової кістки, а для підкладки взяла жовтий тонкий льон. Сумка вийшла розміром 35*35 см. Таких великих мішків у мене ще не було. Але це і добре: туди і куртка влізе, і ще купа різних корисних речей. Всередині зробила три кишеньки.

Закінчила півонії від Діма:



Бек мене добив. Думала, очі всі поламаю, поки його закінчу: два дні шила бекстіч. Але в результаті краса вийшла невимовна. Залишилось тепер оформити. Вишивала на прикмету. Прикмета збулась, чому я дуже рада.

Пауелл



Трішечки виріс. Не бралася за нього від нового року. Третього будиночку залишилось вишивати приблизно половину. Вишивається як пісня: швидко і легко, але чомусь ривками і шматками. Записалася з ним в жж-спільноту "Антидовгобуд", але поки що справи не сильно просунулись. Знайшла помилку (внизу було оранжеве, а на другій картинці я це оранжеве випорола). Значки однакові: Z більший і менший, от і промахнулась.

Шиття



Почала пересаджувати руки з задниці в правильне місце на ниві шиття. Першим ділом вирішила пошити наволочку на подушку з вишивки, яку вишивала сто років і таки довишивала. Два дні мудрила, як би туди пришити задню сторону, щоб була як кишенька. Пришила, виявила, що передня частина топорщиться як не в себе, розпорола і перешила навпаки. Початок покладено, будемо вчитись шити далі. Цю подушку запланувала подарувати. І мені не шкода ста років, витрачених на цю вишивку. Я ще добре подумаю, як завжди перед тим, як дарую вишивку, і мабуть все-таки подарую.

Тепер на черзі наволочка для подушки з однооким котом і недолуга наволочка ще зі шкільних років, яка вже 15 років валяється в мене в тумбочці недошита. Подивимось, чи зможу я її в порядок привести. А коли засвою наволочки, почну мудрити над еко-торбочками з вишивкою. Вишивка є, треба тільки цупкого красивого льону купити.

Сережки



Довго думала, як мені поселити мої сережки, щоб я їх бачила і легко знайти могла. Поступово в голові якесь бачення вималювалось. Рамку хотіла ширшу, але для проби знайшлась така. Думала приліпити туди двунитку, півметра якої вже два роки лежать у мене в коробці з тканинами. Дала татові подумати, як її туди причепити, а він надвечір видав мені отаку от штуку. Синє паспарту туди ну ніяк не катить, але я вже змирилась. Замість двунитки він почепив туди сітку і посадив її на високий картон, і цим самим підняв сітку на 2-3 мм над задньою стінкою. Цього якраз достатньо, щоб сережкам там було комфортно. А зверху прикрив усе вузьким паспарту. На черзі придумати щось подібне і наочне для сережок-цвяшків, які сюди не можна почепити, і які так і лежать в коробці. Да, і сережок все-таки мало. Он скільки місця вільного ще є :) Буду працювати в цьому напрямку :))