Настроєве. Хоч у нас уже давно зима..

М. Рильський

Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, -
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.

У травах коник, як зелений гном,
На скрипку грає. І пощо весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?

Бери сакви, і рідний дім покинь,
І пий холодну, мовчазну глибінь
На взліссях, де медово спіють дині!

Учися чистоти і простоти
І, стоптуючи килим золотий,
Забудь по вежі темної гордині.

1925

І чудовий переклад М.Зерова

Запахла осень вялым табаком,
И яблоками, и сквозным туманом,
И вот уж астры над песком румяным
Зареют за распахнутым окном.

Кузнечик в травах, как зеленый гном,
Пилит на скрипке. И зачем весна нам,
Когда мы вдумчивы и тихи станем,
И мудрость нас покроет серебром?

Бери суму и дом родной покинь,
И пей глубокую немеющую синь
На склонах, где медово спеют дыни.

К простой земле склони с любовью взор,
И, золотой листвы топча ковер,
Забудь о башнях сумрачной гордыни.

У мене колись була книжка про розстріляне відродження, і там був цей вірш.