кіно

[kallisto_kyiv]

Вже майже два місяці не писала про кіна, які переглянула. А оскільки я зараз не працюю, то дивлюсь багато і часто. Описала явно не все, що згадаю, дописувати буду потім.

Хроніки Спайдервіка
Читала відгуки lenkin і чекала гіршого. Кіно сподобалось, хоча в міру дитяче: про монстрів, казки і дітей. Озвучка сподобалась. Спочатку навіть хотіла вимикати, бо якось дико це звучало: «Батяня, ми приперлись в цей дім і він мене не пре!» (розмова хлопчика з батьком).

Морозко
Накачала колись кучу дитячих фільмів, казок, і серед них Морозко був. Подорож в дитинство. А так фільм — казка як казка: герої чітко позитивні або чітко негативні і стандартизовані: молодець красний, падчериця роботяща і красива, дочка ледача і потворна, баба Яга зла і підступна, Морозко добрий і справедливий. Особливо хочу відзначити операторську роботу ) Камера в руках оператора часто відчутно трясеться

Метелик
Якесь французьке кіно про дідугана, який шукає метелика Ізабеллу, і до якого в машину залазить дівчинка Еліза. Дивитись можна, але в колекцію не візьму.

Проданий сміх
Теж з дитинства. Так давно хотіла його передивитись. Чомусь образ барона Трьоча завжди мене лякав, і його цей демонічний сміх. А подобалась пісня про «Растяпы мы, конечно, и разини мы, и нам любая кажется беда невероятной и неотразимою, но как-то все обходится всегда». І неймовірно серйозний Тім Талер час від часу зринав у пам’яті. І Габі, яка, щоб врятувати Тіма, переодягнулась негром і витворяла всякі чудева. І друзі Тіма, які врешті-решт придумали, як повернути йому сміх.

Фініст-ясний сокіл
Ще одна дитяча казка. Доброго молодця Фініста, який налітає як сокіл, за що його назвали Фініст-ясний сокіл, злий чаклун Фінгал перетворив на ведмедя, а красна дівиця його полюбила і він знову став добрим молодцем і пішов до воєводи захищати рідний край.

Самый лучший фильм-2
Незважаючи на те, що я таке не дивлюсь і фекаю на таке, кіно мені сподобалось.Пародія на Іронію долі-2 дуже сподобалась. (Эта квартира обеспечивает нашу квартиру алкоголиками из москвы на протяжении трех тысячелетий). І Іраклій сподобався з телефоном який без кінця кричить «алло». Супер-мега-боксер Лазарєв сподобався, який не вміє битись, але за нього всю чорну справу робить армія фанаток. Передача про цілителя Малахова сподобалась. А Галустян так взагалі неперевершений. Просто шедевр :) Вердикт — це дуже весело!

Повернення мушкетерів
В кіно на них ходила. І дома ще разок догналась. Шо сказать? До рівня голівудських блокбастерів і екшенів не дотягує, але фільм несподівано вийшов цікавішим і веселішим, ніж я очікувала по трейлерам і відгукам. Отримала велике задоволення від перегляду і потім навіть ще трошки слухала саундтреки, поки не набридли.

Бенні і Джун
Кіно так собі, стандартна американська мелодрама, але молодий Джонні Депп такий душка! Заради цього варто дивитись.

Замерзла із Майамі
Тупа американська мело-комедія з Рене Зельвегер, яку я просто терпіти не можу. Дивилась під вишивку, тому пішло легко. Це із серії жвачки, яку дивишся легко, часом смієшся, але забуваєш через 15 хв після перегляду. У Зельвегер губи вареником і обличчя як дуля, скручене і невиразне.

Тариф новорічний
На рекламу МТСа не ведусь, а так кіно дуже і дуже сподобалось. Одне із кращих, що я бачила за останній час. Актори сподобались: троє із Кадетів, один із Стиляг, і обличчя, які ходять з фільмів у серіали, і навпаки: Поречєнков, Дюжев і водійка автобусу. Любов достовірна, за героїв не переживаєш, я навіть ні разу не перемотувала вперед через затягнуті сцени.

Зізнання шопоголіка
Муть рідкісна, половину фільму промотала. Тупа американська комедія з елементами мелодрами.

Війна наречених
Див. враження від попереднього фільму.

Двохсотрічна людина
По-новому відкрила цей фільм для себе. Хороша якісна фантастика.

Ядро землі
Якась я останнім часом нервова стала. Дивилась і хвилювалась за героїв: пролетять — не пролетять, помруть — не помруть. Ясно, що померти всі скопом вони не могли, бо тоді б в кіно показувати було нічого, хіба що пишні похорони (та і бачила я його вже раніше і знала, що все закінчиться добре). Але по закону жанра, вони там по одному мерли і залишились тільки двоє: Хіларі Суонк і дядька-фізик. Подивилась в два прийоми, щоб хвилюватись менше.

Ночі в Роданті
Купилась на Річарда Гіра і довго плювалась останні півгодини. Спочатку все добре було: вони закохались, любов-морков, секс на пляжі. А потім, хвилин за тридцять до кінця, все стало так добре, як буває в фільмах з хепі-ендом, але цей самий хепі-енд настає в самому кінці. І тут я зрозуміла, що щось не те, перемотала в кінець, і на тобі: Гір помер, а його кохана тітка безутішна. І останні півгодини фільму я не дивилась, а промотала до кінця, зрозуміла, що він писав їй лист, але не дописав, що вона помирилася з дочкою, але в результаті залишилась без мужика. Фігня а не фільм. Зате готель мені сподобався. От щось таке я би хотіла мати.

Австралія
Канєшна там Х’ю Джекман мій любімий, але я чекала більшої мелодрами і більших страстєй. А показують більше Австралію і аборигенів. Нічого так кіно, достойне, але я чекала трохи іншого.

Джонни-мнемоник
Стільки чула про кіно, яке передувало «Матриці», і нарешті подивилась. Хороший собі такий, толковий кіберпанк. Дивитись треба і в колекцію треба. Не суперблокбастер, але класика.

Ван Хелсінг
Знову кіно про Х’ю Джекмана в головній ролі. А це стімпанк, теж такий нічогенький. Хороший фільм. Враження справив.

Престиж
І тут Х’ю Джекман, ну куди не глянь, всюди він. Добре, що не сама дивилась кіно, і було кого перепитувати незрозумілі моменти (зі мною таке часто буває, особливо, якщо кіно сильно закручене). Кіно про фокусників і фокуси. Про запеклу боротьбу за визнання глядачів. І про Миколу Теслу, який взагалі всяку містику розводив. Сподобалось.

Незвичайна історія Бенджаміна Баттона
Ходила на прем’єру, правда, на нічний сеанс. Вразилась (а можна так перекласти слово «впечатлилась»?) до глибини душі. Сама ідея старіння в різні сторони дуже цікава. Пітт просто душка. Надзвичайна історія про життя і стосунки людей, про ціле довге життя, саме така, як я люблю і над якими потім довго думаю, смакую і згадую.

Місто Ембер. Втеча
Фантастика. Про втечу з міста Ембер, яке знаходиться під землею і жителі якого не знають, що наверху є життя. Сподобалось покрокове виконання інструкцій. Просто-таки зачаровує дивитись, як вони ось нажали на кнопку, і шафка втопилася в стіну, пройшли далі, в підлозі прорізались рейки, покрутили колесо, шафка стала човном і відкрила прохід в стіні. І так покроково, вони всі вибрались на поверхню. Може і передивлюсь коли.

Дорога перемін
Кіно про Дікапріо і Кейт Уінслет. Дікапріо ввійшов у самий розквіт. Раніше я його не сильно жалувала, особливо після цього ажіотажу з титаніком. А потім він грав у всяких дурацьких фільмах типу Банди Нью-Йорка і Відступники, які я не розумію і не люблю. Цей фільм теж історія про життя двох людей, з таких історій, які дають мені багато матеріалів для роздумів. Історія чоловіка і жінки, які люблять одне одного, але в певний момент часу обставини складаються так, що щось іде наперекосяк і врешті-решт призводить до трагедії. Мені ніколи не набридне обдумувати, що саме спричинило такий розвиток подій і що треба було зробити, щоб цього уникнути. Сильне кіно. І трагічний фінал.

Самотність в мережі
Не хотіла довго це кіно дивитись, бо книга хоч і сподобалась, але залишила по собі гиденький післясмак. Бо автор сильно і набридливо жує причини самотності і показує як двоє людей замість того, щоб радіти життю в офлайні, шукають пригод і плачуться чужим людям в інеті. Кіно, як не дивно, справило краще враження, і напевно, через хепі-енд, якого в книзі немає. Напруження, яке було весь фільм (я-то знала, що вбивця — таксист!), відпустило. Дивитись можна.

Чародії
Коли книжку про НІІЧАВО читала (Понеділок починається в суботу), в вікіпедії прочитала, що є фільм, знятий за мотивами. Скачала, стала дивитись. Абдулов дуже потішив. Дуже. Пісня сподобалась про «мир без любви». Часом включаю, щоб цю пісню послухати, і фільм не стираю з вінта. А так кіно таке собі, посереднє.

Мости округу Медісон
Книжку вже читала, тепер кіно ще подивилась. Грають там Клінт Іствуд і Меріл Стріп. Ну шо сказати :) Критий міст уявляла собі красивішим, більшим, романтичнішим. А він насправді як будка дошками вкритий. Фільм знятий близько до книги, тому особливим відкриттям для мене не став. Вердикт: хороший фільм про стосунки.

Бум і Бум2
Привіт з дитинства. 14-річна Софі Марсо, вічна музика з Бума, трошки заздрість, бо їй можна цілуватися і влаштовувати вечірки, а мені батьки не дозволяли в 13–14 років. Взагалі цікаво вже дорослим поглядом подивитись на фільм. Дитині 14, а вона і її ровесниці вже активно ведуть статеве життя, ще і хлопців міняють як перчатки. Батько-стоматолог спить з пацієнтками, причому, судячи з усього, частенько і з різними. Мати починає спати з дочкиним вчителем німецької мови. Прабабуся не відстає: мало того, що активно підтримує починання внучки, так ще і у свої 90 сама має з десяток шанувальників. А ващє кіно таке ностальгійне. Подивишся і думаєш: ех, де мої 15 років :)))

Залізна людина
Про розумного і багатого дядьку, який зробив собі залізний костюм і почав творити добро на всій землі і полюбив свою секретарку. Захоплююче, дієво, сподобалось.

Бегущая по волнам
Так люблю Гріна, періодично перечитую його книжечки. Вийшов фільм і я не могла не втриматись, щоб не скачати. Правда, він лежав на вінті місяці чотири, поки я сподвиглась його подивитись. Уже смутно пам’ятаю оригінал, знову треба перечитувати, тому важко сказати, наскільки фільм наближений до книги. Що вразило: абсолютну невідомість акторів і режисера (принаймні, для мене), повністю перекривають виконавці саундтреків — Максім, Кортнєв, Макс Покровський, Кукринікси, Нєпара, Богдан Титомір, Мазаєв, Ані Лорак, Маршал, і Кіпєлов! Причому дивує і відомість виконавців, і сусідство, скажімо, Кіпєлова і Ані Лорак! Зекономили на артистах, але весь бюджет витратили на саундтреки?

День, коли Земля зупинилась
Щось дуже невнятне. Хоч і з Кіану Рівзом. Не знаю, наскільки воно там краще чи гірше ніж цей же фільм 1951 року, але цей фільм ніяких вражень не залишив. Уже з місяць пройшов, відколи я його дивилась, і вже встигла призабути, що ж там було. Добре, що в кіно на нього не пішла.

Сказка о потерянном времени
Старий радянський фільм про те, як четверо школярів тупили і втрачали час, а чотири злих чарівники це просікли, зібрали згаяний дітьми час, і омолодились, а діти постарішали, і як потім всі разом робили все, щоб помолодшати, а злі чарівники намагаються їм в цьому завадити. Одного із злих грає Віцин.

Марія і Мірабелла в Транзисторії
Продовженні першої частини, якою я досі причарована. Але якщо перша частина була гарно перекладена і по-дитячому цікава, то це якесь нуднувате і затягнуте. Марія і Мірабелла (яких по-моєму навіть інші дівчата грають) залізли в телевізор і намагаються протистояти тормозисторам, які гальмують і гають час. В цьому їм допомагають жабеня Квакі, світлячок Скіпіріч і метелик Аміде, які в телевізорі з малюнків перетворились на людей, але щоб врятувати дівчат, знову стали картинками. На диск для потомків записувати не буду, не сподобалось, що пісні не перекладені і озвучка фігова.

Любовник Леди Чаттерлей
Книжку читала, коли в універі вчилась. Ніколи не думала, що під такою невзрачною обкладинкою може ховатися така цікава і відверта книжка. Чим цікава? Не сексом, який там дуже натуралістично описується, хоча і їм теж, але в першу чергу, стосунками між героїнею, її чоловіком і її коханцем, лісником. Коли почула, що кіно вийшло, звичайно ж, подивилась його. Фільм знятий добре і близько до тексту. Я поставила його для себе в один ряд з такими вдалими екранізаціями, як «Розмальована вуаль» Моема, «Кохання під час холери» Маркеса.

Крістіна Вікі Барселона
Терпіти не можу цю блондинку з маленьким ротом, як її…  Скарлет Йохансон, во. У фільмі грає Хав’єр Бардем, який грає в згаданому вище «Коханні під час холери». Такий собі легкий ненапряжний кінчик без особливого сенсу. Блондинка і брюнетка приїжджають в Барселону, знайомляться з Бардемом, сплять по черзі з ним, і тут з’являється його колишня дружина, яка теж на нього претендує і щоб життя медом не здавалось, періодично влаштовує бучні скандали. Саундтрек прилипчивий. Як пристане, так ходиш наспівуєш пісеньку цілий день.

Comments

Крістіна Вікі Барселона...

[induktor.livejournal.com]

...дуже крутий фільм. просто кожному овочеві свій час.

Re: Крістіна Вікі Барселона...

[kallisto-kyiv.livejournal.com]

Можливо :)
А чим він тобі сподобався?

Re: Крістіна Вікі Барселона...

[induktor.livejournal.com]

та всім. з богемною правдивістю виписаний любовний трикутник, чудові актори, пристрасть, біль для когось, а для когось - тілько лише розвага, "перчинка" у відносинах...

Re: Крістіна Вікі Барселона...

[kallisto-kyiv.livejournal.com]

Я на нього мабуть інакше зреагувала, бо для мене такі стосунки неприйнятні в принципі. Не розумію, ні Бардема з тим, що він дозволив таке, ні Йохансон (забула вже, як тих всіх героїв і героїнь звали), що вона отак от жила на правах коханки-утриманки, ні ту другу чорняву дівчину, що вона дозволила собі розриватися між чоловіком і Бардемом, ні Пенелопу Крус, що вона дозволила своєму чоловіку тримати вдома коханку.
Абсолютно чужа для мене ситуація, тому я подивилась на фільм як на кольорову картинку, як на щось надумане, тому і таке враження

[andriy-kulish.livejournal.com]

бліна, я зараз теж не працюю... таке от гоніво(((

[kallisto-kyiv.livejournal.com]

Е, так у тебе ж була крута контора, шо у тебе трапилось?

[andriy-kulish.livejournal.com]

просто закінчився контракт, а новий не запропонували. тобто ніби все цілком пристойно і ніхто не виганяв, але і не залишили в штаті))

[kallisto-kyiv.livejournal.com]

От сволочі.
І шо ти тепер думаєш робити? Вам же тепер двоє, відповідальності у тебе більше

[andriy-kulish.livejournal.com]

А що робити... Роботу шукатимемо)))

[marinka-1985.livejournal.com]

Люблю коли ти про фільми розказуєш, я потім знаю, що і собі подивитись. Насміялась я коли ти про Рене Зельвегер писала, я ії теж якось не дуже.

[kallisto-kyiv.livejournal.com]

А ти теж давай пиши! Буду в тебе ідеї підглядати ;)