kallisto_kyiv | Entries tagged with мої мандрівки

Минулі вихідні я провела в Криму. Літо тільки почалось і так кльово, що ці перші літні дні я була серед різнотрав"я, гір, скупалася в морі.

Але все по порядку. Виїжджали з Києва в четвер 5 травня ввечері. Перед тим я запаслась рюкзаком, спальником і каріматом. Оскільки я ще турист-початківець, то свого спорядження у мене немає. На щастя немає проблем з фірмами, які це спорядження дають напрокат. Рюкзак спакували, я врахувала всі інструкції не брати важких речей, косметику і телевізор з диваном, бо коли несеш це все на собі, кожен кілограм здається втричі важчим.

Їхали ми невеликою дружною компанією з семи чоловік - я, Таня, її двоє Андріїв і троє їхніх друзів з англійських курсів: Льоша, Наташа і Сергій. Після контрольної закупки в Кишені сухарями, консервами, овочами і іншими корисними речами мій рюкзак поважчав ще кілограм на 5 і в результаті важив десь 15 кг.

( читати далі )

минулого літа я шукала скарби!

Пішли ми на Країну мрій з Юркою і Танею. І по дорозі здибали чуваків в зелених футболках і написах "Острів скарбів". Взяли рекламку. Думали недовго, бо закордонний паспорт мені через Януковича так робили чотири місяці, і була одна дорога - в Крим. Бо відпустка без моря - це не відпустка. Вирішили їхати всі втрьох. Підписали договір, внесли оплату, взяли квитки на потяг. В Сімферополі на вокзалі нас зустрів організатор Діма. Вийшло так, що підібрались одні кияни і не було нікого з інших міст.

Спочатку ми поїхали в ліс. Жили на Ангарському перевалі в наметах. Була у нас повар Ксюша, яка готувала смачнющі страви. Були четверо хранителів-інструкторів. Вовка Храмов знає всі стежки і дороги Криму. Серьога - надзвичайно серйозний для свого віку молодий чоловік, і до того ж, злегка помішаний на зброї. І двоє дівчат-красунь Юля і Наташа. Ну і Діма. Привезли нас в табір і почали мучити. Спочатку погнали в гори. Не встигли ми покласти речі і вкинути щось в рот.

Гнали нас довго і якісно і ми вже було зібрались помирати, аж тут вийшли вершину. Добрий Вова пожалів нас і на Еклізі-Бурун не повів, а вибрав вершину поменше. Звідти було видно і Алушту, і море, і Ангарський перевал.

Ми ішли-ішли-ішли